Об'єкт 19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Об'єкт 19
ТипБойова машина піхоти
Історія використання
ОператориСРСР СРСР
ВійниНе експлуатувався
Історія виробництва
ВиробникСРСР СРСР
Характеристики
Вага13,1
Довжина6830
Довжина ствола29
Ширина2870
Висота2100
Обслуга2
Десант8

Калібр73-мм 2А28 «Грім», гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет.
Підвищення−4..+30
Дальність вогню
Ефективнадо 4
Приціл1ПН22

Головне
озброєння
боєкомплект: 40
Другорядне
озброєння
1 х 7,62-мм ПКТ
додатково: ПУ ПТУР 9М14М «Малютка»
Двигундизельний
300
Питома потужність22,9
Підвіска4х4
Швидкістьшосе: 80
бездоріжжя: 10
Прохідністьпідйом: 25
брід: плаває

Об'єкт 19 у Вікісховищі

Об'єкт 19 — радянська дослідна колісно-гусенична бойова машина піхоти. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'єкту 765», що пізніше стала БМП-1, тому бойова машина на озброєння прийнята не була.

Бойова машина «Об'єкт 19» розроблена місті Рубцовск, в конструкторському бюро Алтайського тракторного заводу (АТЗ), разом з Військовою академією бронетанкових військ (ВА БТВ). Серійно не вироблялася.

Історія створення

[ред. | ред. код]

На початку 1960-х років за завданням Міністерства Оборони СРСР на ряді оборонних підприємств СРСР було розпочато розроблення нового типу броньованих транспортних засобів для мотострілецьких підрозділів. Серед основних вимог, що висуваються, були:[1]

  1. Захист від засобів масового ураження;
  2. Значна вогнева міць;
  3. Подолання водних перешкод;
  4. Можливість самостійної боротьби з танками супротивника.

Однією з таких розробок був «Об'єкт 19». Розробка велася в конструкторському бюро АТЗ разом із ВА БТВ. У 1965 ріку було створено макетний зразок[2]. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'єкту 765», що пізніше стала БМП-1, тому бойова машина на озброєння прийнята не була.

В даний час "Об'єкт 19" знаходиться в Бронетанковому музеї в Кубинці.

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Згідно компоновочної схеми місце механіка-водія знаходилося спереду зліва, праворуч від механіка-водія знаходилося місце командира. У кожного члена екіпажа був окремий люк для виходу з машини.

Броньовий корпус та башта

[ред. | ред. код]

Корпус «Об'єкта 19» представляв зварену конструкцію із сталевих катаних листів зовні нагадувала конструкцію БРДМ-2. У середині розташовувалося бойове відділення із баштою кругового обертання. Місця десанту були навколо бойового відділення[3].

Вихід десанту здійснювався через задні люки на даху корпусу.

Озброєння

[ред. | ред. код]

Основним озброєнням був гладкоствольний 73-мм гранатомет або Грім. Боєкомплект становив 40 пострілів[2].

З основним знаряддям був спарений танковий варіант 7,62-мм кулемета Калашнікова (Кулемет Калашнікова ПКТ). Військовий боєкомплект становив 2000 набоїв.

Для боротьби з танками на машині було встановлено пускова установка протитанкової керованої ракети 9М14М або «Малютка». Військовий боєкомплект становив 4 ракети.

Ходова частина

[ред. | ред. код]

Як ходову частину використовувалося колісне шасі з колісною формулою 4х4. Для руху по важкопрохідній місцевості використовувався додатковий гусеничний рушій, що розташовувався між осями коліс з обох бортів машини. Як опорних катків використовувалися пустотілі ковзанки плаваючого танка ПТ-76. Час переходу з колісного ходу на гусеничний і навпаки становив близько 15-20 секунд.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бойова машина піхоти «Об'єкт 1200» (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Publisher= (довідка)
  2. а б А. В. Карпенка, Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995), стор 120
  3. Боевая машина пехоты «Объект 19» (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 18 лютого 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • А. В. Карпенко. Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995). — Санкт-Петербург : «Невський Бастіон», 1996. — 480 с. — 10000 прим.
  •  — С. 135.

Посилання

[ред. | ред. код]