Радченко Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Ра́дченко (нар. 23 жовтня 1948, Київ — пом. 4 січня 2023) — український державний діяч, генерал армії України (з 2001). Міністр внутрішніх справ України (1994—1995). Голова Служби безпеки України (1995—1998, 2001—2003). Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2003—2005). Віцепрем'єр-міністр України (12.01.—25.05.2007)[1][2].
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 23 жовтня 1948 року в Києві, українець.
Освіта: Київський технологічний інститут легкої промисловості (1966—1971), інженер-хімік-технолог; Вищі курси КДБ СРСР (місто Мінськ 1972); курси при Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР (1986, Москва).
09.1971—09.1972 — курсант Вищих курсів КДБ СРСР.
09.1972—03.1982 — оперуповноважений, старший оперуповноважений, заступник начальника відділу, начальник відділу УКДБ УРСР по м. Києву та Київській області.
03.1982—10.1990 — старший оперуповноважений, начальник відділу, заступник начальника відділу УКДБ УРСР по Рівненській області.
10.1990—07.1991 — у діючому резерві КДБ СРСР.
07.1991—01.1992 — заступник начальника УКДБ УРСР по Рівненській області.
01.1992—08.1993 — начальник УСБУ в Тернопільській області[3].
08.1993—03.1994 — начальник Управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ.
03.1994—07.1994 — заступник Голови СБУ — начальник Управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю.
З 21.07.1994 — в.о. Міністра[4], 28.07.1994—03.07.1995 — Міністр внутрішніх справ України[5][6].
03.07.1995—22.04.1998 — Голова СБУ[7][8].
04.1998—02.2001 — перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони[9][10].
10.02.2001—02.09.2003 — Голова Служби безпеки України[11][12].
02.09.2003—20.01.2005 — Секретар Ради національної безпеки і оборони України[13][14].
Звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я з правом носіння військової форми (12.02.2005)[15].
08.2006—01.2007 — радник Голови СБУ.
11.2006—01.2007 — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах[16][17].
Був членом Президії Ради національної безпеки при Президентові України; членом Ради з питань збереження національної культурної спадщини (06.1997—01.1998), член Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю (12.1994—12.1999); член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (10.1997—07.2000); член наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» (10.2001—01.2004); голова Ради з питань розвідки при Президентові України; член Ради національної безпеки і оборони України (08.1996—02.2005); член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (з 09.1998); член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 03.2001); член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю (з 04.2001); член Антикризового центру (11.2002—06.2005); член Комісії з питань реформування правоохоронних органів в Україні (з 05.2004).
Генерал армії України (з 2001). Генерал-полковник (07.05.1995)[18], генерал-лейтенант (15.06.1994).
Дружина Валентина В'ячеславівна — кандидатка хімічних наук, професор; син Віктор (1971); дочка Олена (1983).
Помер 4 січня 2023 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі[19].[20]
Нагороди[ред. | ред. код]
- «Орден Богдана Хмельницького» III ступеня (10.1998)[21]
- Відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя» (1995, 2000)
- Орден «Знак Пошани» (13.12.1977)[22]
Вісім медалей. Почесна відзнака СБУ (1996). Відзнака Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» (1997). Відзнака МВС України «Хрест Слави» (1997). Командорський хрест ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)[23][24].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 січня 2007 року № 597-V «Про призначення Радченка В.І. на посаду Віце-прем'єр-міністра України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 25 травня 2007 року № 1090-V «Про звільнення Радченка В.І. з посади Віце-прем'єр-міністра України»
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 1992 року № 33/92 «Про призначення керівного складу в Службі національної безпеки України»
- ↑ Указ Президента України від 21 липня 1994 року № 398/94 «Про виконуючого обов'язки Міністра внутрішніх справ України»
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 1994 року № 415/94 «Про призначення В. Радченка Міністром внутрішніх справ України»
- ↑ Указ Президента України від 3 липня 1995 року № 547/95 «Про увільнення В. Радченка з посади Міністра внутрішніх справ України»
- ↑ Указ Президента України від 3 липня 1995 року № 534/95 «Про призначення В. Радченка Головою Служби безпеки України»
- ↑ Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 349/98 «Про звільнення В. Радченка з посади Голови Служби безпеки України»
- ↑ Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 350/98 «Про призначення В. Радченка першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ Указ Президента України від 10 лютого 2001 року № 87/2001 «Про звільнення В. Радченка з посади першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ Указ Президента України від 10 лютого 2001 року № 84/2001 «Про призначення В. Радченка Головою Служби безпеки України»
- ↑ Указ Президента України від 2 вересня 2003 року № 952/2003 «Про звільнення В. Радченка з посади Голови Служби безпеки України»
- ↑ Указ Президента України від 2 вересня 2003 року № 953/2003 «Про призначення В. Радченка Секретарем Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ Указ Президента України від 20 січня 2005 року № 61/2005 «Про звільнення В. Радченка з посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ Указ Президента України від 12 лютого 2005 року № 251/2005 «Про звільнення В.Радченка з військової служби»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2006 року № 1520 «Про призначення Радченка В.І. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 54 «Про звільнення Радченка В.І. від виконання обов'язків радника Прем'єр-міністра України».
- ↑ Указ Президента України від 7 травня 1995 року № 354/95 «Про присвоєння В. Радченку військового звання»
- ↑ Дейна, Анастасія (5 січня 2023). Двічі голову СБУ Володимира Радченка сьогодні відспівують у Володимирському соборі. Дзеркало тижня (укр.). Процитовано 8 січня 2023.
- ↑ Патріарх Філарет звершив чин похорону колишнього Голови СБУ Володимира Радченка/
- ↑ Указ Президента України від 22 жовтня 1998 року № 1176/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
- ↑ Органи державної безпеки Київщини (1917—2008) у фотографіях та документах. — К.: Друкарня Діапринт, 2008. — С. 358
- ↑ Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 706. (італ.)
- ↑ Папа Римський видав ордени Литвину, Радченку, Дагаєву і т.д. Українська правда. Процитовано 10 квітня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Служба безпеки України: історія та сучасність. До 20-ї річниці створення. — К.: Видавець Корбуш, 2012. — 384 с. : іл. ISBN 978-966-2955-25-5
- Органи державної безпеки Київщини (1917—2008) у фотографіях та документах. — К.: Друкарня Діапринт, 2008. — 504 с. ISBN 978-966-8886-09-6
Посилання[ред. | ред. код]
- Радченко В. І. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Лідери України
| Попередник: | 2-й Міністр внутрішніх справ України 21 липня 1994 — 3 липня 1995 |
Наступник: |
| Василишин Андрій Володимирович |
Кравченко Юрій Федорович |
| Попередник: | 3-й Голова Служби безпеки України 3 липня 1995 — 22 квітня 1998 |
Наступник: |
| Маліков Валерій Васильович |
Деркач Леонід Васильович |
| Попередник: | 5-й Голова Служби безпеки України 10 лютого 2001 — 2 вересня 2003 |
Наступник: |
| Деркач Леонід Васильович |
Смешко Ігор Петрович |
| Попередник: | 3-й Секретар РНБО України 2 вересня 2003 — 20 січня 2005 |
Наступник: |
| Марчук Євген Кирилович |
Порошенко Петро Олексійович |
|
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Народились 23 жовтня
- Народились 1948
- Померли 4 січня
- Померли 2023
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського національного університету технологій та дизайну
- Генерали армії України
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відзнакою «Ветеран військової служби»
- Нагороджені відзнакою «Хрест Слави»
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Командори ордена Святого Григорія Великого
- Нагороджені відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя»
- Міністри внутрішніх справ України
- Голови Служби безпеки України
- Другий уряд Віктора Януковича
- Уряд Віталія Масола
- Радники Прем'єр-міністра України
- Віце-прем'єр-міністри України
- Уродженці Києва
- Члени РНБО
- Секретарі Ради національної безпеки та оборони України