Рудольф Джуліані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Джуліані
англ. Rudolph Giuliani
англ. Rudolph Giuliani
Рудольф Джуліані англ. Rudolph Giuliani

Час на посаді:
1 січня 1994 — 31 грудня 2001
ПопередникДевід Дінкінс
НаступникМайкл Блумберг

Народився28 травня 1944(1944-05-28) (76 років)
Бруклін, Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША США
Національністьіталоамериканець
Політична партіяРеспубліканська партія США
ДружинаРіджайна Перуджі
Донна Гановер
Джудіт Натан
Релігіякатолик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Рудо́льф «Ру́ді» Ві́льям Луї́с Джуліа́ні ІІІ (англ. Rudolph William Louis Giuliani III; нар. 28 травня 1944(19440528), Бруклін, Нью-Йорк, США) — американський юрист, колишній мер Нью-Йорка, колишній прокурор, підприємець і політик від Республіканської партії США, особистий юрист президента США Дональда Трампа.


Життєпис[ред. | ред. код]

Зажив слави у Нью-Йорку та США завдяки своїй діяльності на посаді прокурора, коли він успішно розслідував декілька гучних справ пов'язаних з діяльністю організованих злочинних угруповань у США. Також два рази обирався мером Нью-Йорку (19942001). На цій посаді він досяг неабияких успіхів у покращенні життя в місті, зменшенні рівня злочинності та взагалі покращенні іміджу найбільшого міста країни. До його досягнень належить масштабне скорочення злочинності в місті, успішну боротьбу з корупцією, економічний бум з появою сотень тисяч нових робочих місць і скороченням податків.

У 2005 Нью-Йорк проголошений найбезпечнішим містом серед десяти найбільших міст США. Також прославився своєю рішучою діяльністю й організаторськими здібностями під час терактів проти Всесвітнього торгового центру у вересні 2001. У тому ж році журнал Тайм проголосив його «людиною року». Критики відмічають занадто полярну особистість Руді Джуліані, а також його дещо авторитарний характер.

Після закінчення терміну на громадській посаді заснував консалтингову компанію Giuliani Partners, продовжує брати активну участь в американській політиці[1]. В лютому 2007 подав свою кандидатуру на номінацію від Республіканської партії на посаду президента США. На початку 2007 серед республіканців був провідним претендентом, попереду інших, однак у січні 2008 відмовився від президентських перегонів на користь іншого претендента.

В ході президентської гонки 2016 року підтримав Дональда Трампа і розглядався як кандидат на посаду держсекретаря, проте в підсумку відмовився від боротьби за цю посаду і в січні 2017 року був призначений радником президента США з кібербезпеки. Син Джуліані — Ендрю — з березня 2017 року працює асистентом з комунікацій в Білому Домі[1].

Особистий адвокат президента США Дональда Трампа, начебто за вказівкою якого перебував в Україні для пошуків доказів причетності українських політиків до спроб втручання в американські вибори в 2016 році.[2] При цьому особисто Трамп запевняє, що не давав Джуліані жодних розпоряджень відвідувати Україну і діяти там від свого імені[3][4].

Він просив про зустріч з новообраним президентом України, про що свідчить лист. Передбачувана мета зустрічі полягала в тому, щоб погрожувати Україні та просити допомоги, щоб допомогти своєму клієнту перемогти на виборах 2020 року. Його зусилля почасти призвели до імпічменту президента США.


Ставлення до України[ред. | ред. код]

Рішуче засудив анексію Росією Криму та неоголошену російську агресію в Україні. Неодноразово критикував адміністрацію Барака Обами за те, що відразу після анексії Криму не були запроваджені максимально сильні санкції проти Росії, які дозволили б запобігти війні на Донбасі. «Це було незаконне вторгнення до суверенної країни, яке, на жаль, сталося, оскільки США не відреагували належним чином. Можливо, якби ми діяли відразу і дуже швидко, і ввели відразу надзвичайно жорсткі санкції, ми могли змінити ситуацію, і це не переросло б в те, що сталося в Східній Україні»[1].

Звинуватив віцепрезидента США Джо Байдена у тому, що той начебто «підкупив» президента України Петра Порошенка для того, аби домогтися звільнення генерального прокурура Україні Віктора Шокіна[5]. «Просто відійдіть на хвилину від цього політичного сміття і подумайте, наскільки жахливо, що Байден підкупив президента іноземної держави, аби звільнити прокурора», — сказав Джуліані.

В середині грудня 2019 року відвідав Україну, був у Києві. За підсумками своєї поїздки заявив, що «отримав важливу інформацію щодо опонентів Дональда Трампа» та «підготує для президента доповідь на 20 сторінок»[6].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Join Rudy 2008 — Офіційний сайт президентської кампанії Р. Джуліані. (англ.)
  • Rudy Giuliani in the News — Підбірка статей про Р. Джуліані. (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Джулиани: Если Путин тронет страны Балтии — США будут воевать. http://news.liga.net (рос.). ЛІГА.net. 12.06.2017. Процитовано 13.06.2017. 
  2. How a Shadow Foreign Policy in Ukraine Prompted an Impeachment Inquiry
  3. News, A. B. C. Trump says he didn't direct Rudy Giuliani to go to Ukraine on his behalf. ABC News (en). Процитовано 2019-12-01. 
  4. Трамп уверяет, что не отправлял Джулиани в Украину - СМИ. www.ukrinform.ru (ru). Процитовано 2019-12-01. 
  5. Rudy Giuliani alleges Joe Biden tried to bribe Ukrainian president to fire prosecutor. Washington Examiner (en). 2019-11-22. Процитовано 2019-12-01. 
  6. Kyiv, Rebecca Ballhaus and Julie Bykowicz in Washington and Thomas Grove in (2019-12-13). ‘Just Having Fun’: Giuliani Doubles Down on Ukraine Probes. Wall Street Journal (en-US). ISSN 0099-9660. Процитовано 2019-12-14. 

Література[ред. | ред. код]