Війська протиповітряної оборони України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емблема військ протиповітряної оборони України


Війська́ протипові́тряної оборо́ни Украї́ни — вид Збройних Сил України, призначений для забезпечення захисту від ударів супротивника з повітря, що існував з 1992 до 2004 року.

Війська Протиповітряної оборони ЗСУ складали Систему протиповітряної оборони держави і виконували певні завдання у взаємодії з військово-повітряними Силами, військами Протиповітряної оборони Сухопутних військ, силами і засобами протиповітряної оборони Військово-морських Сил і Прикордонних військ України.

Протиповітряна оборона Повітряних Сил України[ред. | ред. код]

Протиповітряна оборона Повітряних Сил призначена для прикриття особливо важливих, стратегічних об'єктів, населених пунктів від ударів противника з повітря.

Дані про органи управління Повітряних Сил Збройних Сил України, що здійснюють контроль за використанням повітряного простору України[1]

Військова частина, адреса Телеграфна адреса (АФТН) Межі зони відповідальності військової частини
1. В/ч А0178, 03049, м. Київ, вул. Стадіонна, 6 УККУПОЬЬ По всій території України
2. В/ч А0780, 81134, Львівська область, Пустомитівський район, в/м Липники УКЛЛПОХХ Вільча — Житомир — Вінниця — Могилів — Подольський
3. В/ч А0800, 65120, м. Одеса УКООПОЬЬ Слободка — Гайворон — Казанка — Марганець — Н.Азов — Керч
4. В/ч А1620, 65120, м. Одеса УКООПОЬЬ Слободка — Гайворон — Казанка — Марганець — Н.Азов — Армянськ — Тарханкут
5. В/ч А1656, АРК, м. Севастополь УКФФПОХХ Тарханкут — Армянськ — Н.Азов — Керч
6. В/ч А0820, 03049, м. Київ, вул. Стадіонна, 6 УККУПОЬЬ Вільча — Житомир — Вінниця — Могилів-Подільський — по державному кордону — Слободка — Гайворон — Казанка — Марганець — Н.Азов — Керч
7. В/ч А1880, 08606, Київська область, м. Васильків УКККПОЬЬ Вільча — Житомир — Вінниця — Могилів-Подільський — по державному кордону — Слободка — Гайворон — Казанка — Світловодськ — Миргород — Білопілля
8. В/ч А1451, 61018, м. Харків, вул. Дерев'янко, 3 УКХХПОЬЬ Білопілля — Миргород — Світловодськ — Казанка — Марганець — Н.Азов — Керч

Небо над Києвом і Київською областю захищає 96-та зенітно-ракетна «Київська» бригада, її підрозділи розташовані в шести районах області: Києво-Святошинському, Вишгородському, Васильківському, Обухівському, Бориспільському і Броварському. Одна з ключових частин знаходиться поряд з селом Нові Петрівці на північ від Києва. Тут сили ППО за допомогою зенітно-ракетних комплексів С-300 охороняють ЧАЕС, дамбу Дніпра і столицю. С-300 здатний уражати повітряні цілі на відстані до 70 кілометрів і на висоті до 30 кілометрів. Могутніший комплекс розташований у Васильківському районі. Недалеко від села Данилівка знаходиться військова частина з шістьма військовими зенітно-ракетними комплексами С-200. Ця установка здатна вражати носії ракет та інші повітряні цілі на відстані до 250 кілометрів.

В цілому на території України розташовано приблизно 10 зенітно-ракетних формувань. На їх озброєнні знаходяться до 50 зенітно-ракетних комплексів, сотні ракет різної дальності. Щоденне бойове чергування в українських силах ППО несуть близько двох тисяч чоловік. Сили ППО включають зенітно-ракетні комплекси, винищувальну авіацію (МіГ-29, Су-27), радіотехнічні війська; також сюди входять підрозділи радіоелектронної боротьби та спецвійська.

Зенітно-ракетні комплекси С-200 з радіусом враження до 250 кілометрів створюють пересічні між собою зони і повністю захищають територію країни. За таким же принципом розташовані бази літаків-винищувачів. Їх зона дії складає декілька сотень кілометрів і також покриває всю територію держави. Окремі міста, промислові і стратегічні об'єкти додатково охороняють зенітно-ракетні комплекси меншого радіусу дії — «Бук», «Оса», С-300.[2].

Організаційно складаються з трьох повітряних командувань та тактичної групи "Крим", дислокованих відповідно у Львові ПвК «Захід», Одесі ПвК «Південь» , Васильків ПвК «Центр». Командування Повітряних Сил знаходиться у Вінниці.

Службу у Силах ППО проходить 48 тисяч чоловік. На озброєнні знаходяться зенітні ракетні комплекси Бук М-1,С-200В, С-300ПТ,ПС. На чергуванні у системі ППО України також знаходиться винищувальна авіація Повітряних Сил.

Сили Протиповітряної оборони України створювалися на базі об'єднань, з'єднань і частин, які на час набуття Україною незалежності дислокувалися на її території.

Сили Протиповітряної оборони призначені для попередження про початок повітряного та ракетного нападу, ведення боротьби з повітряним противником, захисту найважливіших адміністративно-політичних й промислових центрів і районів країни, угруповань військ, сил флоту, інших державних і військових об'єктів від ударів авіації та крилатих ракет противника.

До складу сил ППО Повітряних Сил Збройних Сил України входять:

зенітно-ракетні війська призначені для забезпечення у взаємодії з іншими родами військ протиповітряної оборони України. На озброєнні мають різні типи зенітних ракетних (зенітних артилерійських) комплексів з високими можливостями ураження сучасних засобів повітряного нападу у широкому діапазоні висот та швидкостей їх польоту в різних умовах метеообстановки та часу доби.

радіотехнічні війська призначені для безперервного ведення радіолокаційної розвідки повітряного простору і забезпечення бойових дій ракетних військ та винищувальної авіації. Оснащені сучасними радіолокаційними станціями, які дозволяють у будь-який час року та доби, незалежно від метеорологічних умов і радіоелектронної протидії, виявляти засоби повітряного нападу на великих відстанях і на всіх висотах, визначати їх точні координати, а також забезпечувати цілевказівки ЗРВ і наведення авіації.

спеціальні війська, частини, заклади та підрозділи технічного і тилового забезпечення, військово-навчальні заклади призначені для забезпечення бойової діяльності об'єднань, з'єднань та частин родів військ.

Особливістю Сил ППО України є те, що вони і за мирного часу виконують бойове завдання з охорони державного кордону України в повітряному просторі — несуть цілодобове бойове чергування.

Щодобово на бойове чергування заступає майже 3000 воїнів більш як 120 спеціальностей. Частини та підрозділи Повітряних Сил України прикривають державний кордон протяжністю близько 7000 км, здійснюють контроль за польотами авіації всіх відомств у повітряному просторі держави та при перетинанні державного кордону з дев'ятьма суміжними державами.

Радіотехнічними військами, обслугами командних пунктів лише за останні 3,5 роки проведено понад 400 тисяч повітряних суден, виявлено понад 100 порушників правил польотів. Близько 3,5 тисяч разів чергові сили переводились в готовність № 1 для виконання поставлених завдань та присічення можливих порушень повітряного простору.

До кінця 2009 року чергові сили ППО України будуть залучені до загальної системи НАТО щодо обміну даними про повітряну обстановку. [3]

Указом Президента України у 2007 році встановлено свято — День Повітряних Сил Збройних Сил України, яке відзначатється щорічно у першу неділю серпня.

Командувачем Повітряних Сил з 2007 року був генерал-полковник Руснак Іван Степанович.

Винищувальна авіація ППО:

Командування[ред. | ред. код]

Професійне свято[ред. | ред. код]

До 2007-го року День Військ Протиповітряної оборони України відзначався в першу неділю липня[4]. Згідно Указу Президента України Віктора Ющенка № 579/2007 від 27 червня 2007-го року «Про День Повітряних Сил Збройних Сил України» це свято було скасоване, натомість був введений День Повітряних Сил Збройних Сил України[5]. Проте неофіційно військові продовжують відзначати його і досі.

Структура[ред. | ред. код]

Війська ППО включають такі складові частини:

Озброєння[ред. | ред. код]

Зенітно-ракетні комплекси земля-повітря:

Авіація:

Станція пасивної радіотехнічної розвідки:

РЛС

РЛК

ПРВ

Міжнародне співробітництво[ред. | ред. код]

10 лютого 1995 рок було підписано Угоду про створення об'єднаної системи протиповітряної оборони держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав.[6] За час російської агресії проти України Російська Федерація порушила Угоду, постачаючи терористам ЗРК, в тому числі ЗРК «БУК», за допомогою якого було збито малайзійський «Боїнг».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]