Іосиф (Масленніков)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Іосиф
Маслєнніков Олексій Олександрович
Митрополит Роменський та Буринський
з 25 вересня 2013
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: єпархія заснована
Єпископ Ямпільський
вікарій Конотопської єпархії
20 липня 2012 — 25 вересня 2013
Церква: Російська церква в Україні
Попередник: вікаріанство засноване
Єпископ Конотопський і Глухівський
23 грудня 2010 — 20 липня 2012
Попередник: Лука (Коваленко)
Наступник: Роман (Кимович)
Єпископ Запорізький та Мелітопольський
14 квітня 2009 — 23 грудня 2010
Єпископ Вольнянський,
вікарій Запорізької єпархії
18 листопада 2008 — 14 квітня 2009
Попередник: Пантелеймон (Романовський)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Діяльність: ігумен, пресвітер
Народження: 3 листопада 1978(1978-11-03) (46 років)
Слободзея
Молдова
Священство: 24 березня 1996
Чернецтво: 22 березня 1996
Єп. хіротонія: 18 листопада 2008

CMNS: Іосиф у Вікісховищі

Митрополит Іо́сиф (в миру Маслєнніков Олексій Олександрович; 3 листопада 1978, Слободзея)  — єпископ РПЦ, що тимчасово перебуває в місті Ромни під іменем Іосиф. Очолює синодальний відділ РПЦ в Україні, що курує парамілітарні організації (казачество). Уродженець Молдови, вихованець кримських монастирів РПЦ на території України, які 2014 підтримали окупацію Кримського півострова Російською Федерацією.

Життєпис

1992 приїхав до України.

Ніс послух пономаря, іподиякона в Сімферопольській єпархії.

22 березня 1996 пострижений в рясофор з іменем Філіп.

24 березня 1996 рукопокладений в сан диякона єпископом Запорізьким та Мелітопольським Василієм Златолинським.

7 січня 1997 рукопокладений в сан пресвітера.

4 квітня 1997 пострижений в мантію з іменем Іосиф.

1997-2005 ніс послух настоятеля в храмах на честь святого великомученика Дмитра Солунського та князя Олега Брянського в селі Астраханка Мелітопольського району Запорізької області.

2000 отримав право носити наперсний хрест, а в наступному році зведений в сан ігумена.

2004 закінчив Бєлгородську духовну Семінарію.

2006 екстерном закінчив Київську духовну академію.

2005 призначений настоятелем Воскресенської церкви Вітебська (Білорусь).

2006 призначений настоятелем Георгіївської церкви Запоріжжя.

19 червня 2008 возведений в сан архімандрита.

Архірейство

Рішенням Священного Синоду від 11 листопада 2008 (Журнал засідання № 102) обраний єпископом Вольнянським, вікарієм Запорізької єпархії.[1]

18 листопада у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Хіротонію здійснив митрополит Київський Володимир Сабодан, архієпископ Бєлгородський Іоан Попов, архієпископ Білоцерквоський Митрофан Юрчук, єпископ Бердянський Єлисей Іванов, єпископ Шепетівський Володимир Мельник, єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр Драбинко та єпископ Васильківський Пантелеймон Поворознюк.

14 квітня 2009 рішенням Священного Синоду російської православної церкви в Україні призначений єпископом Запорізьким та Мелітопольським.

24 листопада 2009 до 15 березня 2013[2] очолював Синодальний відділ по справах пастирської опіки козацтва (так званого "казачества") України та духовно-фізичного виховання молоді.

23 грудня 2010  — єпископ Конотопський і Глухівський.

20 липня 2012  — 25 вересня 2013  — єпископ Ямпільський, вікарій Конотопської єпархії.[3].

Рішенням Священного Синоду УПЦ від 15 березня 2013 року (Журнал № 34) був звільнений з посади голови Синодального відділу у справах пастирської опіки козацтва та духовно-фізичного виховання молоді.

25 вересня 2013 року рішенням Священного Синоду УПЦ (Журнал №70) призначений правлячим архієреєм новостворенної Роменської єпархії, з титулом "Роменський і Буринський".

17 серпня 2015 року возведений в сан архієпископа.

17 серпня 2021 року возведений в сан митрополита.

Примітки

Джерела

  • (рос.) Иосиф, епископ Запорожский и Мелитопольский (биография на сайте епархии)
  • (рос.)Иосиф (Масленников) // Открытая православная энциклопедия «Древо»[недоступне посилання з лютого 2019]
  • (рос.)Иосиф, епископ Роменский и Бурынский (Масленников Алексей Александрович)
  • Епископ Иосиф: жизнь после Запорожья. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.