Радіоелектронна боротьба
Радіоелектро́нна боротьба́ (РЕБ, англ. electronic warfare) — сукупність узгоджених за цілями, задачами, місцем і часом заходів і дій військ (сил) зі здобування інформації про місцезнаходження радіоелектронних засобів (РЕЗ), систем управління військами (силами) і зброї противника, їх знищення всіма видами зброї або захоплення (виведення з ладу) і радіоелектронному придушенню, а також РЕ захист своїх РЕЗ і систем управління військами та зброєю від радіоелектронної розвідки (РЕР) і РЕ протидії, організовуваних противником (контррадіоелектронна протидія); вид бойового забезпечення.
Опис
Стратегічне значення РЕБ, оцінюється як дуже високе. Ці заходи спрямовано проти, так званої, інфраструктури (командування, управління, зв'язку і розвідки) противника, без якого сучасна війна, не є можливою.
Заходи радіоелектронної боротьби поділяють на:
- Електронні заходи підтримки - полягають у пасивному використанні електромагнітного спектра, задля отримання даних про противника та використання їх для прямих тактичних дій. Ця інформація може, наприклад, служити як підґрунтя для застосування артилерійського вогню або ударів з повітря, але також і для електронної протидії або захисних заходів. Вони також доповнюють інтелект сигналу.
- Радіоелектронна протидія (радіоелектронне придушення). Вона включає у себе активне використання електромагнітного спектра, шляхом створення перешкод (заклинювання) для електронних засобів противника, або введення його в оману. Активні заходи включають у себе електронні захисні технічні рішення, що стосуються самого передавання (радіоприймачі зі стрибкоподібною перебудовою частоти) або з точки зору переданих даних (криптографічних).
РЕ придушення розподіляється на:
- дії з тимчасового порушення роботи РЕ апаратури противника (постановка радіоперешкод);
- дії, пов'язані з довготерміновим (або постійним) виведенням з ладу цієї апаратури (силове враження).
Метою РЕБ, є дезорганізація управління силами (військами), зниження ефективності ведення розвідки, використання зброї і бойової техніки противника, а також забезпечення стійкості роботи систем і засобів управління власними військами і зброєю. Завдання РЕ розвідки — виявлення РЕ засобів противника за їх випромінюванням, визначення їх координат, визначення й аналіз характеристик випромінюваних ними сигналів. Ці відомості використовують на користь військової розвідки і під час організації радіоелектронної протидії[1].
Електромагнітне середовище
Військові операції, які виконуються в інформаційному середовищі з використанням електромагнітного (ЕМ) спектра, все більш ускладнюються . Електромагнітна частина спектра інформаційного середовища, називається електромагнітним середовищем (EME).
У рамках побудови інформаційної операції, РЕБ (EW) є елементом інформаційної війни; більш конкретно, вона є елементом наступальної та оборонної інформаційної протидії.
НАТО має всеосяжний і комплексний підхід до EW. Військовий комітет, з 2007 року прийняв концептуальний документ (MCM _0142: Трансформація концепції майбутньої радіоелектронної боротьби НАТО) де EME визнається як оперативний простір маневру та ведення бойових дій. У НАТО, радіоелектронна боротьба EW, вважається війною в електромагнітному середовищі (EME). НАТО прийняло спрощену мову, за зразком тієї, яка використовуються в інших середовищах, наприклад, електронна атака є протидійним використанням ЕМ енергії. ED є електронним захистом, і ES - електронне спостереження.
РЕБ, як і будь-які військові дії, пов'язані з використанням EM спектра, включають спрямовану енергію (DE) для керування спектром ЕМ, або атаки противника. Це не обмежується радіо- або радарними частотами, а також включає: ІЧ, видимий, ультрафіолетовий та інші менш використовувані ділянки EM спектра.
Мета EW полягає у протидіїі противнику, дістати перевагу у EM спектрі, та забезпечити власний безперешкодний доступ до частини EM спектра інформаційного середовища. EW може бути застосовано: з повітря, моря, землі, з використанням пілотованих і безпілотних систем. EW використовується для підтримки військових операцій за допомогою різних рівнів виявлення, відмови, обману, порушення, деградації, захисту та знищення.
EW сприяє успіху інформаційних операцій (IO) за допомогою наступальних і оборонних тактик і прийомів у різних комбінаціях, щоб формувати, порушувати, і експлуатувати змагальне використання спектра EM, захищаючи власну свободу дій у цьому спектрі.
Складові частини РЕБ
Радіоелектронна протидія
РЕ придушення — комплекс заходів і дій з підриву (порушення) роботи або зниження ефективності бойового використання противником радіоелектронних систем і засобів шляхом впливу на їхні приймальні прилади РЕ радіоперешкодами. Включає у себе: радіо-, радіотехнічне, оптико-електронне і гідроакустичне придушення. РЕ придушення забезпечується створенням активних і пасивних завад, використанням хибних цілей, пасток та іншими способами.
Радіоелектронний захист
Радіоелектронний захист — сукупність заходів і дій військ (сил) з послаблення впливу на свої РЕ об'єкти засобів РЕ ураження противника, захисту від ураження самонавідною по випроміненню зброї, захисту від ненавмисних сумісних радіоперешкод і від технічних засобів РЕ розвідки противника, тобто включає у себе дії, вжиті для захисту персоналу, об'єктів та обладнання від будь-яких наслідків дружнього або ворожого використання електромагнітного спектра.
Радіоелектронна розвідка
Радіоелектронна розвідка — збір розвідувальної інформації на основі прийому і аналізу електромагнітного випромінювання. РЕ (англ. ES) розвідка використовує як перехоплені сигнали з каналів зв'язку між людьми, так і сигнали працюючих РЛС, станцій зв'язку, станцій радіоперешкод та інших РЕ засобів.
Електронна підтримка (розвідка) (ES), є підрозділом EW (війни), який самостійно, або під безпосереднім контролем оперативного командира, здійснює пошук, перехоплення, визначення і локалізацію джерел навмисних і ненавмисних випромінювань електромагнітної (ЕМ) енергії задля негайного визначення загрози, адресності, планування і проведення майбутніх операцій.
Комплексний технічний контроль
Комплексний технічний контроль — контроль за станом дії своїх РЕЗ і їх захисту від технічних засобів розвідки противника. Здійснюється в інтересах РЕ захисту. Включає радіо-, радіотехнічний, фотографічний, візуально-оптичний контроль, а також контроль ефективності захисту інформації від її витоку технічними каналами під час експлуатації засобів передавання і обробки інформації.
Багатофункціональна система РЕБ
У лютому 2015 року, армія Російської федерації отримала свій перший набір багатофункціональної електронної системи ведення електронної війни, відомої як "Борисоглебск 2". Після декількох місяців тестування, комплекс було використано в Україні, що викликало занепокоєння у НАТО[джерело?].
Російський блог відзначає, що "Борисоглебск-2" у порівнянні з його попередниками, має кращі технічні характеристики: ширший діапазон частот для проведення збору радіолокаційних сигналів і перешкод, більш швидкий час сканування спектра частот, а також більш високу точність у разі визначення місця розташування радарів противника, а також розширені можливості для придушення "[джерело?].
Історія
Вперше радіоелектронна боротьба була застосована силами ВМФ Російської імперії у ході Російсько-японської війни. 15 квітня 1904 року під час артилерійського обстрілу, який японська ескадра вела по внутрішньому рейду Порт-Артура, радіостанції російського броненосця «Победа» і берегового поста «Золотая гора» шляхом створення навмисних перешкод серйозно ускладнили передачу телеграм ворожих кораблів-коректувальників.
Тим не менше, радіозасоби на ті часи, в основному, використовувалися для забезпечення зв'язку, виявлення каналів зв'язку і перехоплення інформації, яка передається ними. Перевага надавалась перехопленню радіопередач, а не їх придушення. Однак, у роки Першої світової війни, радіоперешкоди стали епізодично використовуватися для порушення радіозв'язку між штабами армій, корпусів і дивізій і між військовими кораблями. Разом з тим, у німецькій армії, вже тоді з'явилися спеціальні станції радіоперешкод.
У період між світовими війнами, активно розвивається радіозв'язок, з'являються засоби радіопеленгування, радіокерування і радіолокації. У результаті, кардинально змінюється концепція управління і взаємодії сухопутних військ, ВПС і ВМФ. Все це призвело до подальшого розвитку способів і техніки протидії РЕЗ противника.
Під час Другої світової війни країни-учасники активно використовували засоби РЕ і гідроакустичного придушення. Були сформовані і широко використовувалися для забезпечення бойових дій спеціальні частини і підрозділи радіоперешкод. Було накопичено великий досвід ведення розвідки і створення радіоперешкод, а також РЕ захисту.
У повоєнний час, триває розвиток засобів РЕ боротьби. З'являються нові засоби радіоперешкод корабельного і авіаційного базування.
У сучасних війнах і військових конфліктах, роль РЕБ продовжує зростати. Розробка і прийняття на озброєння багатьох держав високоточної і високотехнологічної зброї призводить до появи нових об'єктів РЕ впливу. Застосування протирадіолокаційних ракет значно знижує живучість сучасних РЕЗ (РЛС, комплексів ППО), побудованих на базі активних засобів радіолокації. Широке застосування супутникових систем розвідки і навігації викликає потребу їх нейтралізації, у тому числі, шляхом РЕ придушення. Розробляються портативні засоби РЕ розвідки і перешкод для боротьби з новими засобами зв'язку і навігації, пошуку і нейтралізації радіофугасів та інших приладів дистанційного підриву. Засоби РЕБ отримали можливість системно-програмного впливу на автоматизовані системи керування і на інші обчислювальні комплекси.
Російсько-українська війна
Російські загарбники інтенсивно користувались засобами радіоелектронної боротьби (розвідки, перехоплення, придушення) під час війни на сході України. Так, наприклад, активістами групи Інформнапалм були встановлені факти застосування сучасних засобів РЕБ на захопленому російськими бойовиками Донбасі, зокрема:[2][3]
- комплекс придушення GSM-зв'язку РБ-341В «Леєр-3»;
- комплекс радіоелектронного придушення КХ і УКХ зв'язку РБ-301Б «Борисоглебськ-2»;
- автоматизована станція перешкод Р-934УМ;
- автоматизована станція перешкод Р-330Ж «Житель»;
- комплекс РЕБ «Торн»;
- комплекс радіоконтролю, пеленгування, та придушення РП-377ЛА «Лорандит»;
- комплекс радіорозвідки та радіопридушення РБ-531Б «Инфауна».
Російські комплекси радіоелектронної боротьби були помічені й СММ ОБСЄ та активістами групи Bellingcat. Зокрема, на тимчасово окупованій території Донбасу були помічені РБ109-А «Былина», РБ-341В «Леер-3» , 1Л269 «Красуха-2» та «Репеллент-1», що призначений для боротьби з БПЛА[4].
Крім того, російські військові перекинули на окуповані території сучасні засоби радіозв'язку: станції супутникового зв'язку Аурига-1.2В (виробництво розпочалось в 2014 році) та Р-441-ОВ «Ливень»[5][6].
РЕБ на літаках
 | Цей розділ потребує доповнення. (липень 2016) |
- СПС-141 «Сирень»
- СПС-142 «Гвоздика» (Виріб 142)
- СПС-143 (Виріб 143)
Примітки
- ↑ Радіоелектронна боротьба
- ↑ Михайло Кузнецов (2 травня 2016). Російські засоби РЕБ у бойових діях на Донбасі. InformNapalm.org. Процитовано 4 травня 2016.
- ↑ Р-330Ж «Житель» на Донбассе: фиксация у границы, в профилях боевиков и аэроснимки БПЛА. Inform Napalm. 15 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
- ↑ РФ випробовує новітні системи РЕБ на Донбасі. Український мілітарний портал. 12 вересня 2018.
- ↑ @DFRLab (15 жовтня 2018). #MinskMonitor: Russian Communications System and Separatists. DFRLab.
- ↑ Російська станція супутникового зв'язку Р-441-ОВ “Ливень” в окупованому Донецьку. Inform Napalm (ua). 12 жовтня 2018.
Література
- Г. Почепцов «Сучасні інформаційні війни». Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія». 2015Про книгу Почепцова.
- Пічугін М. Ф., Носова Г.Д. Збірник наукових праць ЖВІ НАУ. Випуск 3 — Аналіз тактики застосування підрозділів РЕБ у сучасних війнах та локальних збройних конфліктах. — К., 2010.
- Добыкин В.Д., Куприянов А.И., Пономарёв В.Г., Шустов Л.Н. Радиоэлектронная борьба. Силовое поражение радиоэлектронных систем. — М. : Вузовская книга, 2007. — 468 с. — ISBN 978-5-9502-0244-5.
- Палий А. И. Очерки истории радиоэлектронной борьбы. — Москва : Вузовская книга, 2006. — 284 с. — ISBN 5-95020-108-6.
- Современная радиоэлектронная борьба. Вопросы методологии. — Москва : Радиотехника, 2006. — 424 с. — 700 прим. — ISBN 5-88070-082-8.
- Цветнов В. В., Демин В. П., Куприянов А. И. Радиоэлектронная борьба. Радиомаскировка и помехозащита. — Москва : МАИ, 1999. — Т. 1. — 240 с. — 1000 прим. — ISBN 5-7035-2253-6.
- Цветнов В. В., Демин В. П., Куприянов А. И. Радиоэлектронная борьба. Радиоразведка и радиопротиводействие. — Москва : МАИ, 1998. — Т. 2. — 248 с. — 1000 прим. — ISBN 5-7035-2186-6.
- Гл. ред. Главнокомандующий Военно-Морским Флотом адмирал флота В. Н. Чернавин. Военно-морской словарь. — М. : Воениздат, 1989. — С. 511. — ISBN 5-203-00174-x.
- О. М. Семененко, Р. В. Бойко, Ю. Б. Добровольський, В. Л. Іванов, О. І. Кремешний. Контррадіоелектронна боротьба як складова частина радіоелектронної боротьби в Збройних Силах України // Системи озброєння і військова техніка. — 2016. — Вип. 46. — С. 141-145. — ISSN 2518-1580.
- McDermott, Roger N (September 2017). Russia’s Electronic Warfare Capabilities to 2025: Challenging NATO in the Electromagnetic Spectrum. International Centre for Defence and Security. ISBN 978-9949-9972-0-6. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
- Jonas Kjellèn (4 жовтня 2018). Russian Electronic Warfare. The role of Electronic Warfare in the Russian Armed Forces (Звіт). Stockholm: FOI, Swedish Defence Research Agency. с. 105. FOI-R--4625--SE. Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
Див. також
- Радіоелектронна протидія
- Радіоелектронна розвідка
- Кольчуга (станція радіотехнічної розвідки)
- Станція активних перешкод
- Інформаційна війна
Посилання
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (травень 2019) |
