Глухий ясенний фрикативний

Глухі фрикативи

	Зубний	Ясенний
сибілянт	s̪	s / s͇
несибілянт	θ	θ̠ /θ͇ /ɹ̝̊

Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

• Символ МФА для сибілянта — s, а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
• Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.

Назва

• Глухі альвеолярні фрикативні
• Глухі ясенні фрикативні

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний

Voiceless alveolar sibilant
s
Номер МФА	132
Кодування
HTML (десяткове)	s
Юнікод (hex)	U+0073
X-SAMPA	s
Кіршенбаум	s
Брайль
Звучання
noicon джерело · допомога

Один з найпоширеніших приголосних.

Властивості

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
• ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
• центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
• механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Зубно-ясенний

Voiceless laminal dentalized alveolar sibilant
s̪
s̟

Voiceless alveolar retracted sibilant
s̠
ṣ
Кодування
HTML (десяткове)	s​̺
Юнікод (hex)	U+0073 U+033A
Звучання
noicon джерело · допомога

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
баскська	gauza	[ɡäus̪ä]	річ
білоруська	стагоддзе	[s̪t̪äˈɣod̪d̪͡z̪ʲe]	століття	Див. білоруська фонетика
болгарська	всеки	[ˈvs̪ɛki]	всі
іспанська	estar	[e̞s̪ˈt̪är]	бути	Див. іспанська фонетика
китайська	三/sān	[s̪a̋n]	три	Див. китайська фонетика
македонська	скока	[ˈs̪kɔkä]	стрибок	Див. македонська фонетика
польська	sum	[s̪um]	сом	Див. польська фонетика
румунська	surd	[s̪ur̪d̪]	глухий	Див. румунська фонетика
російська	волосы	[ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞]	'hair'	. Див. російська фонетика
сербська	сам	[s̪ȃ̠m]	сам	Див. сербська фонетика
турецька	su	[s̪u]	вода	Див. турецька фонетика
угорська	sziget	[ˈs̪iɡɛt̪]	'island'	Див. угорська фонетика
українська	село	[s̪ɛˈɫ̪ɔ]	—	Див. українська фонетика
французька	façade	[fäs̪äd̪]	перед	Див. французька фонетика
чеська	svět	[s̪vjɛt̪]	світ	Див. чеська фонетика
шведська	'säte	[ˈs̪ɛːt̪e]	сидіння	Див. шведська фонетика

Ясенний

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська	sand	[sænd]	пісок	Див. англійська фонетика
арабська	جَلَسَ	[ˈdʒælæsɐ]	сідати	Див. арабська фонетика
в'єтнамська	xa	[saː˧]	далекий	Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська	ספר	[ˈsefeʁ]	книга	Див. гебрейська фонетика
гінді	साल	[saːl]	рік	Див. фонетика гінді
голландська	'staan	[s̻t̻aːn̻]	стояти	Див. голландська фонетика
грузинська	სამი	[ˈsɑmi]	три
естонська	sõna	['sɤnɑ]	слово
корейська	소 / so	[so]	бик	Див. корейська фонетика
перська	sib	[sib]	яблуко	Див. перська фонетика
португальська	caço	[ˈkasu]	полюю	Див. португальська фонетика
японська	fukusūkē	[ɸɯkɯsɯːkeː]	множинний	Див. японська фонетика

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний
θ̠
θ͇
ɹ̝̊
Номер МФА	130 414
Кодування
HTML (десяткове)	θ​̱
Юнікод (hex)	U+03B8 U+0331
Звучання
noicon джерело · допомога

Властивості

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
• ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
• центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
• механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Джерела

• Adams, Douglas Q. (1975), The Distribution of Retracted Sibilants in Medieval Europe, Language, Linguistic Society of America, 51 (2): 282—292, doi:10.2307/412855, JSTOR 412855
• Arvaniti, Amalia (2007), Greek Phonetics: The State of the Art (PDF), Journal of Greek Linguistics, 8: 97—208, doi:10.1075/jgl.8.08arv, архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2013, процитовано 13 березня 2017
• Axundov, Ağamusa (1983), Azərbaycan dilinin fonetikasi, Baku
• Alan Yates. "Teach Yourself Catalan."
• Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
• Bauer, Laurie; Warren, Paul (2004), New Zealand English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 580—602, ISBN 3-11-017532-0
• Bertinetto, Marco; Loporcaro, Michele (2005), The sound pattern of Standard Italian, as compared with the varieties spoken in Florence, Milan and Rome, Journal of the International Phonetic Association, 35 (2): 131—151, doi:10.1017/S0025100305002148
• Buizza, Emanuela (2011), Frication and affrication of /t/ in RP English, Language at the University of Essex (LangUE) 2010 Proceedings (PDF), с. 16—28, архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2014, процитовано 13 березня 2017
• Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
• Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
• Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
• Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003), The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition (PDF), ISBN 9004103406, архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2016, процитовано 13 березня 2017
• Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
• Engstrand, Olle (2004), Fonetikens grunder (Swedish) , Lund: Studenlitteratur, ISBN 91-44-04238-8
• Engstrand, Olle (1999), Swedish, Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet., Cambridge: Cambridge University Press, с. 140—142, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
• Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1999), French, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
• Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6
• Gussenhoven, Carlos (1999), Dutch, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 74—77, ISBN 0-521-65236-7
• Hickey, Raymond (1984), Coronal Segments in Irish English, Journal of Linguistics, 20 (2): 233—250, doi:10.1017/S0022226700013876
• Honeybone, P (2001), Lenition inhibition in Liverpool English, English Language and Linguistics, 5 (2): 213—249, doi:10.1017/S1360674301000223
• Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010), Goizueta Basque (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (1): 113—127, doi:10.1017/S0025100309990260
• Kara, Dávid Somfai (2002), Kazak, Lincom Europa, ISBN 9783895864704
• Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN 3895868434
• Klagstad Jr., Harold L. (1958), The Phonemic System of Colloquial Standard Bulgarian, American Association of Teachers of Slavic and East European Languages, с. 42—54, JSTOR 304696
• Kordić, Snježana (2006), Serbo-Croatian, Languages of the World/Materials; 148, Munich & Newcastle: Lincom Europa, ISBN 3-89586-161-8
• Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, ISBN 3895860352
• Kress, Bruno (1982), Isländische Grammatik, VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig
• Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
• Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
• Lamb, William (2003), Scottish Gaelic (вид. 2nd), Lincom Europa, с. 118, ISBN 3-89586-727-6
• Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
• Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003), Standard Chinese (Beijing), Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 109—112, doi:10.1017/S0025100303001208
• Lin, Hua (2001), A Grammar of Mandarin Chinese, Lincom Europa, ISBN 3-89586-642-3
• Loakes, Deborah; McDougall, Kirsty (2007), Frication of Australian English /p t k/: Group Tendencies and Individual Differences (PDF)
• Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
• Maddieson, Ian (1984), Patterns of sound, Cambridge University Press
• Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 9783411040667
• Marotta, Giovanna; Barth, Marlen (2005), Acoustic and sociolingustic aspects of lenition in Liverpool English (PDF), Studi Linguistici e Filologici Online, 3 (2): 377—413
• Martin Harris and Nigel Vincent. The Romance Languages.
• Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
• Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
• Qafisheh, Hamdi A. (1977), A short reference grammar of Gulf Arabic, Tucson, Arizona: University of Arizona Press, ISBN 0-8165-0570-5
• Obaid, Antonio H. (1973), The Vagaries of the Spanish 'S', Hispania, American Association of Teachers of Spanish and Portuguese, 56 (1): 60—67, doi:10.2307/339038, JSTOR 339038
• Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
• Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
• Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 978-8070668436
• Pandeli, H; Eska, J; Ball, Martin; Rahilly, J (1997), Problems of phonetic transcription: the case of the Hiberno-English slit-t, Journal of the International Phonetic Association, 27 (1–2): 65—75, doi:10.1017/S0025100300005430
• Pétursson, Magnus (1971), Étude de la réalisation des consonnes islandaises þ, ð, s, dans la prononciation d'un sujet islandais à partir de la radiocinématographie, Phonetica, 33: 203—216, doi:10.1159/000259344
• Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
• Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), A handbook of Polish pronunciation for English learners, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe
• Recasens, Daniel; Pallarès, Maria Dolores (2001), Coarticulation, Assimilation and Blending in Catalan Consonant Clusters, Journal of Phonetics, 29 (3): 273—301, doi:10.1006/jpho.2001.0139
• Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
• Saborit, Josep (2009), Millorem la pronúncia (Catalan) , Acadèmia Valenciana de la Llengua
• Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
• Sipma, Pieter (1913), Phonology & grammar of modern West Frisian, London: Oxford University Press
• Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar, Uralic and Altaic Series, т. 18, Bloomington: Indiana University
• Skaug, Ingebjørg (2003) [First published 1996], Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd), Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS, ISBN 82-456-0178-0
• Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
• Suomi, Kari; Toivanen, Juhani; Ylitalo, Riikka (2008), Finnish sound structure, ISBN 978-951-42-8983-5
• Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 0-521-65236-7
• Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
• Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
• Thompson, Laurence C. (1987), A Vietnamese Reference Grammar, ISBN 0-8248-1117-8
• Thorborg, Lisbet (2003), Dansk udtale - øvebog, Forlaget Synope, ISBN 87-988509-4-6
• Torreblanca, Máximo (1988), Latín Basium, Castellano Beso, Catalán Bes, Portugués Beijo, Hispanic Review, University of Pennsylvania Press, 56 (3): 343—348, doi:10.2307/474023, JSTOR 474023
• Vijūnas, Aurelijus (2010), The Proto-Indo-European Sibilant */s/, Historische Sprachforschung, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 123: 40—55, ISSN 0935-3518
• Watson, Kevin (2007), Liverpool English (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (3): 351—360, doi:10.1017/s0025100307003180
• Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999), Turkish, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet (PDF), Cambridge: Cambridge University Press, с. 154—158, ISBN 0-521-65236-7