Буряти
| Буряти ᠪᠣᠷᠢᠶᠠᠳ Буряад | |
|---|---|
 Селенгинські буряти, початок ХХ ст. | |
| Кількість | 550 000 |
| Ареал |  Росія Монголія |
| Близькі до | монголи |
| Входить до | монголи |
| Мова | бурятська, російська |
| Релігія | ламаїзм (тибетський буддизм), шаманізм, православ'я |
.png)
Буряти (Буряад, бур. Буряадууд, монг. Буриад, рос. Буряты[1]) — народ, який проживає переважно у Республіці Бурятія, а також на суміжних територіях Іркутської області та Забайкальського краю Російської Федерації.
Чисельність
За переписом 2002 чисельність бурятів у Росії становить 445 000 осіб[2].
Буряти також живуть у північній Монголії (70 000) та у Внутрішній Монголії Китайської Народної Республіки (близько 25 000).
Загальна чисельність бурятського народу — понад 550 000 осіб.
Проте, неросійські вчені (лінгвісти та етнографи) часто розглядають бурятів Росії, китайських і монгольських бурятів як окремі етнічні групи[3].
Історія
Прийнято вважати, що поява етноніму «бурят» вперше фіксується у «Священному сказанні монголів» (1240). Серед бурятів значне субетнічне членування, що має як історичне і географічне підґрунтя, так і широке мовне розгалуження на діалекти (загалом півтора десятка). Основні субетнічні родові групи — булагати, ехіріти, хорінці і хондогори. Писемність бурятів у різні часи була на основі старомонгольської ґрафіки, латинки; зараз — кирилична. В основу літературної норми покладено хоринський діалект бурятської мови. Етнічна історія бурятів пов'язана з монголомовними групами на території північної окраїни ханства Алтан-ханів (кінець 16 — початок 17 століть). Також у окремих груп сучасних бурятів простежуються риси тюркські, тунгуські та єнісейські; подекуди окремі субетноси бурятів є іншомовними субстратами. Бурятські землі почали приєднуватися до Російської імперії з середини 17 століття і увійшли до складу Іркутської губернії та виокремленої у ній в 1851 році Забайкальської області. На початку буремних 20-х років 20 століття буряти роз'єднані у національних автономних утвореннях у складі Далекосхідної республіки та РРФСР, але вже у 1923 році утворено єдину Бурят-Монгольську АРСР у складі РРФСР, втім у 1937 р. це державне утворення бурятів було покраяно на окремі автономні суб'єкти, які у сучасній Російській Федерації взагалі ліквідовуються. Нині існує Республіка Бурятія.
Релігія
Для бурятів характерний синкретизм тенгріанства та тибетського буддизму (ламаїзму), що набув розвитку у бурятів з 16 століття. Насильницька християнізація російською владою, що тривала починаючи з 1730-х років, вплинула на віру бурятів лише формально.
Буддизм — важливий чинник національної ідентичності та самоствердження бурятів. Ця релігія сприяла поширенню писемності, книжності, розвиту науки і літератури, мистецтва, ремесел. Осередками буддизму в Бурятії були буддистські монастирі — дацани. Як і повсюдно в СРСР, у 1930-х роках діяльність національно-культурних об'єднань та культових споруд була припинена, а храми розграбовані і зруйновані. Лише з кінця 1980-х років почалось національне відродження бурятів, в тому числі і відновлення дацанів.
Ще одним важливим чинником історії, культури і економіки бурятів є їхнє «море» — озеро Байкал.
Література
У бурятів багатий епос (Гесеріада) і фольклор, досить добре досліджений і представлений у численних публікаціях, не лише бурятською, а й у двомовних і російськомовних виданнях.
Відомі дослідники і видавці бурятського фольклору — Григорій Потанін, Матвій Хангалов, Цибен Жамцарано, Лазар Еліасов, Єлизавета Бараннікова, Світлана Бардаханова, А. та І. Тугутови, Анатолій Преловський.
Кухня
Бурятська кухня — одна з визначних пам'яток Байкалу, відома своїми стравами: буузою, тарасуном, саламатом, струганиною.
Буряти і Україна
- Видання бурятських народних казок українською (1987).
- Прем'єр-міністр України у 2005–2006 років Юрій Єхануров по батькові бурят.
- Популярний український письменник Дорж Бату за національністю бурят.
Див. також
Примітки
- ↑ Інші назви — бурят-монголи або монголо-буряти, що відповідає самоназві народу монголів.
- ↑ За переписом 1988—353 000
- ↑ https://www.ethnologue.com/subgroups/buriat
Джерела, посилання та література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 116—117 (стаття «Буряты») (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Buriat, Russia. A language of Russian Federation, архів оригіналу: (англ.)
- Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи азійської частини Росії
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |