Киданів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:45, 12 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Киданів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Киданів 
Основні дані
Населення 311
Територія 1.340 км²
Густота населення 232.09 осіб/км²
Поштовий індекс 48412
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°11′32″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 25.36333° сх. д. / 49.19222; 25.36333Координати: 49°11′32″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 25.36333° сх. д. / 49.19222; 25.36333
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48412, с. Киданів
Сільський голова Квіт Зеновія Андріївна[1]
Карта
Киданів. Карта розташування: Україна
Киданів
Киданів
Киданів. Карта розташування: Тернопільська область
Киданів
Киданів
Мапа
Мапа

CMNS: Киданів у Вікісховищі

Ки́данів — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Центр колишньої сільради. Раніше — Кійданів (пол. Kujdanów, перейменований у радянські часи). Розташоване на берегах р.Стрипа, за 18 км від райцентру і 20 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 305 осіб (2004).

Є пам'ятки природи: дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета) та багатовікові липи.

Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни, село Киданів,

Історія

Поблизу села виявлено поселення перших століть н. е.

Перша відома писемна згадка — 1392 року[2]. 24 січня 1392 р. король Польщі Владислав ІІ Яґайло в Луцьку видав грамоту, якою надав село Киданів Теребовельського повіту у власність Міхалові Габданцю.[3][4]

Під час 1-ї світової війни більшість будівель була зруйнована.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар».

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[5].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[6].

Пам'ятки

  • церква св. Косми і Дем'яна (1848 p.; мурована),
  • капличка на честь о. З.-М.Монастирського,
  • пам'ятні знаки УСС (1991 р.) і на честь Незалежності України (1992 р.).
  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985 р.).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися

Файл:Kyzymovych Maria.JPG
Пам'ятна дошка Марії Кизимович, Львів, вул. Бандери, 1

Працювали

У селі парохом був о. Білинський Петро.

Примітки

  1. Відомості Тернопільської обласної ради. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
  2. Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — С. 26.
  3. Аkta grоdskіe i ziеmskіe… — Lwów, 1884. — Т.10. — 549 s. — S. 2. (пол.), (лат.)
  4. Записки. Том 063. Книга 1 - Наукове товариство імені Шевченка - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Процитовано 20 березня 2016.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 157. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
  8. За свій народ
  9. Гайда В. Монастирський Володимир Анатолійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 401. — ISBN 978-966-528-318-8.
  10. Івахів Г., Яворський Г. Монастирський Зеновій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела

Посилання