I без крапки
I без крапки | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||
A | B | C | D | E | F | G | |
H | I | J | K | L | M | N | |
O | P | Q | R | S | T | U | |
V | W | X | Y | Z | |||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | É | |
Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | |
Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | |
Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | Į | |
İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | |
Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | |
Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ɋ | |
ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ | |
Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | |
Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
I, ı (I без крапки) — літера розширеної латинки. Використовується в турецькій, азербайджанській, казахській латинській та кримськотатарській латинській алфавітах; позначає звук [ɯ], подібний до української «и».
У цих алфавітах I без крапки протиставляється I з крапкою (İ, i), яка позначає звук, подібний до української «і», яка зберігає крапку в великому написанні.
На відміну від більшості латинських мов, де малим еквівалентом I (без крапки) є i (з крапкою), турецька та азербайджанська використовують пару I — ı для звуки [ɯ] (і пари İ — i для звуків [i]).
Історія[ред. | ред. код]
Історично літера I не мала крапки; в Середньовіччі почала з'являтися точка над рядковою I для поліпшення розбірливості тексту. Таким чином, I з точкою і I без точки спочатку були графічними варіантами. В 1928 р. у Туреччині була введена латиниця замість старого арабського письма; в цьому новому алфавіті вперше з'явилося протиставлення І з точкою та І без точки.
У СРСР у цей час впроваджувався «Новий тюркський алфавіт», в якому звук «ы» передавався літерою ь. Пізніше у СРСР тюркські мови було перекладено кирилицю. У 1990-х роках почався рух за повернення тюркських мов до латиниці. При цьому в деяких нових латинських алфавітах були використані І з точкою І без точки за зразком турецького алфавіту. У каракалпакській писемності I без крапки вживалася в 1994—2009 роках, а потім була замінена на «Iʼ iʼ»[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Ця стаття не містить посилань на джерела. (7 січня 2022) |
Посилання[ред. | ред. код]
- https://scriptsource.org/cms/scripts/page.php?item_id=character_detail&key=U000131 [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.]
- https://scriptsource.org/cms/scripts/page.php?item_id=character_detail&key=U000049 [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ «Lati’n jazi’wi’na tiykarlang’an Qaraqalpaq a’lipbesin yengiziw haqqi’nda»g’i’ Qaraqalpaqstan Respublikasi’ Ni’zami’na qosi’mshalar ha’m wo’zgerisler kirgiziw haqqi’nda Qaraqalpaqstan Respublikasi’ni’n’ Ni’zami’.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)