I без крапки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
I без крапки
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş Š
Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ
Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

I, ı (I без крапки) — літера розширеної латинки. Використовується в турецькій, азербайджанській, казахській латинській та кримськотатарській латинській алфавітах; позначає звук [ɯ], подібний до російської «ы».

У цих алфавітах I без точки протиставляється I з точкою (İ, i), яка позначає звук, подібний до української «і», яка зберігає крапку в великому написанні.

На відміну від більшості латинських мов, де малим еквівалентом I (без крапки) є i (з крапкою), турецька та азербайджанська використовують пару I — ı для звуки [ɯ] (і пари İ — i для звуків [i]).

Історія[ред. | ред. код]

Історично літера I не мала крапки; в Середньовіччі почала з'являтися точка над рядковою I для поліпшення розбірливості тексту. Таким чином, I з точкою і I без точки спочатку були графічними варіантами. В 1928 р. у Туреччині була введена латиниця замість старого арабського письма; в цьому новому алфавіті вперше з'явилося протиставлення І з точкою та І без точки.

У СРСР у цей час впроваджувався «Новий тюркський алфавіт», в якому звук «ы» передавався літерою ь. Пізніше у СРСР тюркські мови було перекладено кирилицю. У 1990-х роках почався рух за повернення тюркських мов до латиниці. При цьому в деяких нових латинських алфавітах були використані І з точкою І без точки за зразком турецького алфавіту. У каракалпакській писемності I без крапки вживалася в 1994—2009 роках, а потім була замінена на «Iʼ iʼ»

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]