Гедеон (Харон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гедеон (Харон)
2-й Єпископ Макарівський,
вікарій Київської єпархії
25 травня 2018 — 20 березня 2023
Попередник: Іларій (Шишківський)
Наступник: Антоній (Фіалко)
 
Альма-матер: Київська духовна семінарія (2000)[1] і Київська духовна академія (2002)[1]
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: священнослужитель
Громадянство: Росія Росія
Народження: 10 червня 1960(1960-06-10)[2] (64 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР[2]

CMNS: Гедеон у Вікісховищі

Гедео́н (світське ім'я Харо́н Ю́рій Самуї́лович; нар. 10 червня 1960(19600610); Одеса, Українська РСР) — колишній проросійський священнослужитель з України, колаборант із Росією, сепаратист. Єпископ Макарівський, вікарій Київської єпархії (2018—2023). Намісник МАФу, незаконно встановленого на місці зруйнованої Десятинної церкви[3]. Громадянин Росії[4]. Під час російського вторгнення в Україну перейшов на бік окупантів та втік до Росії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 червня 1960 року в місті Одесі в сім'ї робітників.

З 1967—1977 роках навчався в середній загальноосвітній школі № 7 міста Одеси, після закінчення якої ніс послух паламаря в храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці в селі Усатове, Біляївського району, Одеської області.

З 1979 по 1982 рік проходив строкову службу в лавах Радянської армії. Після демобілізації ніс послух псаломщика-паламаря у Свято-Петро-Павлівському кафедральному соборі Луганська.

Потім перейшов в клір Сумської єпархії, де став келейником архієпископа Курського Ювеналія (Тарасова).

7 жовтня 1987 року архієпископом Ювеналієм (Тарасовим) був пострижений у чернецтво з нареченням імені на честь пророка Гедеона, а 8 жовтня того ж року Сергієво-Казанському кафедральному соборі міста Курська тим же архієпископом був висвячений у сан ієродиякона.

З 1988 року, на запрошення архієпископа Омського Феодосія (Процюка), став кліриком кафедрального собору на честь Знамення Пресвятої Богородиці Тюменської єпархії.

У 1989 році владикою Феодосієм був висвячений у сан ієромонаха і призначений намісником відроджуваного Знам'янського Абалакского монастиря, а також настоятелем Тюменського храму на честь усіх святих.

З 1989 року намісник Знам'янського Абалакского чоловічого монастиря міста Тобольська, а також храму на честь Всіх святих міста Тюмень.

У 1991—1999 роках — клірик Американської Православної Церкви. За цей час ніс послух настоятеля: храму Покрови Пресвятої Богородиці Будинку милосердя в міста Сан-Франциско; храму на честь святого рівноапостольного князя Володимира міста Санта-Барбара; чоловічого монастиря на честь святителя Іоанна Шанхайського, Сан-Франциського чудотворця в місті Сан-Франциско.

З 1999 року — клірик Української Православної Церкви, штатний священик Свято-Іллінського храму міста Києва.

У 2000 році закінчив Київську духовну семінарію, а в 2002 році — екстерном Київську духовну академію.

У 2005 році призначений настоятелем київського храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Десятинної), в 2009 році — намісником Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря р. Києва.

У 2012 році монастир хотіли знести[5]. Пізніше була спалена капличка біля монастиря[6].

У 2013 році з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира нагороджений правом носіння ігуменського жезла. Цього ж року нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами.

Єп. Гедеона багаторазово атакували[7] націоналісти С14, «Братства» і інших організацій. Вони вимагали прибрати монастир який був незаконно зведений[7].

У жовтні отець Гедеон і ще кілька єпархій подали три позови до Верховного суду на квітневу постанову Верховної Ради — коли парламентарії звернулися до Константинополя за Томос про автокефалію. Харон вимагав скасувати документ, оскільки в ньому міститься втручання держави в церковні справи. Цікаво, що чергове засідання в справі мало відбутися 14 лютого 2019. Напередодні літа єп. Гедеона внесли на сайт «Миротворець» — як і багатьох інших священиків УПЦ, які активно висловлювалися проти автокефалії ПЦУ. Восени кампанія навколо Харона посилилася. Нардеп Ігор Луценко опублікував фото російського паспорта єп. Гедеона.

18 лютого 2019 року ДПСУ затримали в аеропорту «Бориспіль», депортували до Сполучених штатів Америки через діяльність, яка загрожує національній безпеці України одночасно з позбавленням українського громадянства через наявність у нього громадянства Росії та США та забороною на в'їзд в Україну.[8][9][10][11] В. Новинський заявив, що підтримує Харона і що єпископ ніякого закону не порушив[12].

Архієрейство

[ред. | ред. код]

25 травня 2018 року був обраний єпископом Макарівським, вікарієм Київської митрополії. 16 червня був наречений, а 18 червня 2018 року митрополит Онуфрій у храмі Різдва Пресвятої Богородиці Голосіївського благочиння Києва звершив архиєрейську хіротонію архімандрита Гедеона в єпископа Макарівського, вікарія Київської митрополії[13].

5 лютого єпископ Гедеон розповів Конгресу США про нібито дискримінацію канонічної Церкви владою України. Владика Гедеон передав Держсекретареві США Майклу Помпео і американським конгресменам офіційне звернення УПЦ МП, в якому Церква просить розглянути випадки порушення прав і свобод віруючих.

На Різдво Христове в 2023 році співслужив митрополиту Казанському Кирилу в монастирі Казанської ікони Божої Матері, що в столиці Татарстану. Відправив Літургію і помолився за російських воїнів[14].

20 березня 2023 року його було звільнено за станом здоров’я з посад вікарія Київської Митрополії та намісника Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря Києва[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://web.archive.org/web/20220718101422/https://pravoslavie.ru/93220.html
  2. ↑ а б в г http://www.patriarchia.ru/db/text/5231408.html
  3. ↑ Гедеон з «храму-МАФу» на Десятинній і крадений череп (укр.). Лівий берег. 16 лютого 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
  4. ↑ В Онуфрія і ще понад 20 священників УПЦ знайшли російські паспорти (укр.). Українська правда. 7 квітня 2023. Процитовано 7 квітня 202.
  5. ↑ Громаді УПЦ (МП) наказали «розбетонувати» свою каплицю біля Десятинної церкви. risu.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  6. ↑ Спалено капличку УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинної церкви. risu.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  7. ↑ а б У Києві активісти намагалися підпалити незаконно зведений монастир УПЦ (МП). risu.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  8. ↑ Єпископу УПЦ (МП) Гедеону з "колекцією" паспортів заборонили в'їзд в Україну. Еспресо. 18 лютого 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  9. ↑ Вели, как преступника! Скандального священника РПЦ выгнали из Украины. Кияни (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  10. ↑ Цензор.НЕТ. "Гарного польоту вам", - депортація з України єпископа УПЦ МП Гедеона (Харона). ВІДЕО. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  11. ↑ Єпископа УПЦ МП Гедеона позбавили українського громадянства. DT.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  12. ↑ Нардепы от Оппоблока спасали епископа УПЦ МП от депортации: видео. news.liga.net (рос.). 14 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  13. ↑ Блаженнейший митрополит Онуфрий возглавил хиротонию архимандрита Гедеона (Харона) во епископа Макаровского. Патриархия.ru. 18.6.2018. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 2 жовтня 2018.
  14. ↑ Єпископ УПЦ МП у монастирі в Казані молився «о российском воинстве и о мире»
  15. ↑ ПІДСУМКИ Священного Синоду Української Православної Церкви від 20 березня 2023 року

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гедеон_(Харон)&oldid=42356358