Казахська мова
| Казахська мова | |
|---|---|
| qazaqşa або qazaq tili, қазақша або қазақ тілі, قازاقشا або قازاق ٴتىلى | |
 Поширеність казахської мови:
Мова більшості Мова меншості | |
| Поширена в | Казахстан, Китай, Монголія, Афганістан, Таджикистан, Туреччина, Росія, Україна, Узбекистан |
| Регіон | Середня Азія |
| Носії | 16.2 млн |
| Місце | 66 |
| Писемність | кирилиця, арабська абетка, латинське письмо і Казахський шрифт Брайля |
| Класифікація | Тюркська |
| Офіційний статус | |
| Державна |  Казахстан |
| Офіційна | Регіональна: Росія
|
| Регулює | Ministry of Culture and Information of Kazakhstand |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | kk |
| ISO 639-2 | kaz |
| ISO 639-3 | kaz |
| SIL | kaz |
Каза́хська мо́ва (латиниця: qazaqşa або qazaq tili, кирилиця: қазақша або қазақ тілі, арабиця: قازاقشا або قازاق ٴتىلى) — тюркська мова кипчацької групи, якою розмовляють у Центральній Азії. Близька до ногайської, киргизької, карагашської і особливо каракалпацької.[2] Державна мова в Республіці Казахстан, а також є мовою значної частини меншини в Ілі-Казахській автономній області Китаю та аймаку Баян-Улгий Монголії. Казахською також розмовляє багато етнічних казахів на території колишнього Радянського Союзу (близько 472 000 Російській Федерації, згідно з переписом 2002 року), в Афганістані, Ірані, Туреччині та Німеччині.
Як і інші тюркські мови, казахська мова є аглютинативною і використовує гармонію голосних. Формувалась протягом XIV-XVII століть як мова споріднених тюркських племен, що кочували територією сучасного Казахстану в добу розпаду Золотої Орди. Остаточно відокремилася від інших мов кипчацько-ногайської підгрупи у середині XVII століття.
У жовтні 2017 року президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав указ про перехід системи письма з кирилиці на латиницю до 2025 року. Запропонована латинська абетка кілька разів переглядалася, і станом на січень 2021 року була близька до турецької абетки, не мала літер C і Ç, але мала натомість три додаткові літери: Ä, Ñ, і Ū (інші ж літери, такі як Y, мають різні значіння в двох мовах). Планується, що латинську абетку впроваджуватимуть поступово, із 2023 аж до 2031 року.
Всього у світі казахською мовою розмовляє близько 12 млн осіб, із них у Казахстані — 9 млн людей, 2 млн в інших країнах СНД, 1.5 млн в Китаї. Крім того, ця мова є в ужитку в Монголії, Афганістані, Пакистані, Ірані, Туреччині, Німеччині.
Перехід на кирилицю в 1940 р. «ознаменувався» тим, що за основу взяли російську абетку цілком зі специфічними російськими літерами (ь, ъ, е, ц, ч, щ, ю, які відсутні в казахській мові) для написання т. зв. запозичень з російської мови. В радянський час в зростальному темпі в казахській мові утворився цілий пласт російських слів.
Він не тільки збіднив мову і перетворив її на «казахско-російський діалект», а й спричинив «ерозію» мови.
У підсумку казахська мова з цих та інших причин (зменшення населення та ін.) опинилася в критичному становищі.
У сучасній казахській мові виділяють три говірки: північно-східну, південну й західну, що наближено відповідають землям трьох жузів. У мові казахів Китаю (південна й північно-східна говірки) й Монголії (північно-східна говірка) є відмінності в словнику, що зумовлено довгим перебуванням у складі різних країн. Але місцеві відмінності казахської мови в цілому незначні й носії мови відчувають їх слабко. Причиною цього є природні умови Казахстану, його степи, завдяки яким окремі племена й роди спілкувалися між собою частіше, аніж з сусідніми народами.
- Казахська мова — аглютинативна мова. Це означає, що словозміна відбувається послідовним приєднанням афіксів до незмінної основи слова. З афіксів у казахській мові присутні лише наростки, приростки ж відсутні.
- Іменник в казахській мові не змінюється за родами, але змінюється за приналежністю до певної особи.
- Прикметники не узгоджуються ані в числі, ані у відмінку.
- У казахській мові сталий порядок слів: /Підмет/ — /Додаток/ — /Присудок/
- В казахській мові діє такий закон суголосність голосних: голосна суфікса, що додається до слова, буде того самого типу, що й остання голосна слова. Типи голосних: тверді-м'які (А — Е, О — Ө, Ұ — Ү та Ы — І). Протиставлення А — Ә бачимо лише в словах персько-арабського походження. Приголосні Г і К можуть поєднуватись лише з м'якими голосними, а приголосні Ғ і Қ — тільки з твердими. У питомих казахських словах можуть використовуватись або лише тверді, або лише м'які голосні. В запозичених і складених словах це явище може порушуватись. Літера И позначає дифтонг ій (укр. ий) чи йі (приблизно укр. ї). Літера У позначає дифтонги үў — ўү, ұў — ўұ і ў нескладове (ў подібно білоруській ў чи англійському w, або українському в перед приголосним).
Казахи, як і всі тюркські народи, — спадкоємці рунічної писемності, відомої в науці як орхоно-єнісейська. Рунічна абетка складалась з 24 літер і словороз'єднувального знака.
Згодом, під мусульманським впливом, на землях Казахстану стали користуватися арабицею. Казахи, що живуть у Китаї, й дотепер послуговуються модифікованою арабською графікою в засобах масової інформації й частково в системі освіти.
У період між 1929 і 1940 р. використовувалася латинська графіка.
Сучасна казахська мова, починаючи з 1940 року, застосовує кириличну графічну систему.
Казахська абетка налічує 42 літери, ґрунтуючись на російській абетці з додатковими 9 літерами.
Такі літери: В, Ё (з 1957), Ф, Х, Һ, Ц, Ч, Щ, Ъ, Ь, Э в суто казахських словах не застосовуються. Літери: Ё, Ц, Ч, Щ, Ъ, Ь, Э використовуються лише в запозичених з російської або через російську мову словах, що пишуться відповідно до правил російського правопису. Літера Х в розмовній мові вимовляється як Қ. Літера Һ використовується лише в арабо-перських запозиченнях і вимовляється як глуха Х. Літера Е на самому початку слова вимовляється як дифтонгоїд [ʲe]. Літера Э завжди вимовляється як літера Є. Літера О на самому початку слова може вимовлятись як дифтонгоїд [ʷo]. Літери І і Ы позначають звуки, подібні до старослов'янських (до занепаду редукованих) Ь і Ъ. Літера И позначає псевдодифтонги ЫЙ, ІЙ. Літера У позначає нескладовий звук, подібний білоруській Ў, і псевдодифтонги ҰУ, ҮУ, ЫУ, ІУ.
Такі літери позначають пари голосних переднього і заднього ряду (що називаються відповідно «м'які» або «вузькі» і «тверді» або «широкі»):
Е — А
Ө — О
Ү — Ұ
І — Ы
В арабо-перських запозиченнях також є протиставлення Ә — А.
Оскільки наголос завжди на останньому складі, він на письмі не позначається.
Казахська латинська абетка
A a Ä ä B b D d E e F f G g Ğ ğ H
h İ i I ı J j K k L l M m N n Ñ ñ
O o Ö ö P p Q q R r S s Ş ş T t
U u Ū ū Ü ü V v Y y Z z
Казахська кирилична абетка
А а Ә ә Б б В в Г г Ғ ғ Д д
Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к
Қ қ Л л М м Н н Ң ң О о Ө ө
П п Р р С с Т т У у Ұ ұ Ү ү
Ф ф Х х Һ һ Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ
ъ Ы ы І і ь Э э Ю ю Я я
1) Звуки п, к, қ коли розташовані між голосними — переходять в б, г, ғ.
2) Якщо після звука с іде ш або ж, то він читається як ш. На письмі це не відбивається.
3) В позиції між ш-ш, ж-й, ш-й звук а вимовляється м'яко.
Множина іменників утворюється за допомогою таких наростків:
-лар/лер — для слів з основами на голосні і р, й, у
-дар/дер — для слів з основами на ж, з, л, м, н, ң
-тар/тер — для слів з основами на глухі приголосні (к, п, с, т, ф, х, ш, ц, ч) і б, в, г, д
У казахській мові шість (разом з формальною формою — вісім) особових займенників:
| Однина | Множина | ||
|---|---|---|---|
| Казахською | Українською | Казахською | Українською |
| Мен | Я | Біз | Ми |
| Сен | Ти (неформальне однини) | Сендер | Ви (неформальне множини) |
| Сіз | Ви (формальне однини) | Сіздер | Ви (формальне множини) |
| Ол | Він/Вона/Воно | Олар | Вони |
У казахській мові 7 відмінків.
| Відмінок | відповідає на питання | закінчення |
|---|---|---|
| Називний відмінок (Атау септік) | хто? (кім?) що? (не?) | — |
| Родовий відмінок (Ілік септік) | чий? кого? (кімнің?) чого? (ненің?) | -ның, -нің, -дың, -дің, -тың, -тің |
| Давальний відмінок (Барыс септік) | кому? (кімге?) чому? (неге?) куди? (қайда?) | -ға, -ге, -қа, -ке, -а, -е, -на, -не |
| Знахідний відмінок (Табыс септік) | кого? (кімді?) що? (нені?) | -ны, -ні, -ды, -ді, -ты, -ті |
| Місцевий відмінок (Жатыс септік) | у кого? в кому? (кімде?) у чого? в чому? на чому? (неде?) де? (қайда?) коли? (қашан?) | -да, -де, -та, -те, -нда, -нде |
| Вихідний відмінок (Шығыс септік) | від кого? у кого? (кімнен?) від чого? з чого? (неден?) звідки? (қайдан?) | -дан, -ден, -тан, -тен, -нан, -нен |
| Орудний відмінок (Көмектес септік) | з ким? (кіммен?) з чим? (немен?) як?) | -мен, -менен, -бен, -бенен, -пен, -пенен |
«Заповіт» Т.Шевченка казахською мовою (переклав Абдільда Тажибаєв)
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
- ↑ Статья 4. Правовое положение языков | ГАРАНТ. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- ↑ Серед інших мов цієї підгрупи татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, кумицька, караїмська та кримськотатарська.
- Словник з віртуальною клавіатурою [Архівовано 30 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Електронна книгозбірня казахською мовою
- Онлайн-транслітератор для казахської мови
- вікіпедія казахською мовою
- Казахська мова на сайті Ethnologue: Kazakh. A language of Kazakhstan (англ.)
- Казахська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kazakh [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Казахська мова на сайті WALS Online: Language Kazakh [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)