Оржів
| селище Оржів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
,_%D1%81%D0%BC%D1%82.%D0%9E%D1%80%D0%B6%D1%96%D0%B2,_2.jpg)
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Тер. громада | Клеванська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060290020040398 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | на початку XVI століття | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 8,95 км² | ||||
| Населення | ▲ 3975 (01.01.2017)[1] | ||||
| Густота | 442,6 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 35313 | ||||
| Телефонний код | +380 362 | ||||
| Географічні координати | 50°45′4″ пн. ш. 26°7′7″ сх. д. / 50.75111° пн. ш. 26.11861° сх. д. | ||||
| Водойма | річки Горинь, Устя
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Оржів | ||||
| До райцентру: | |||||
| - залізницею: | 18 км | ||||
| - автошляхами: | 20 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 18 км | ||||
| - залізницею: | 20 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 35311, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт Клевань, вул. І.Франка, 22 | ||||
| Голова селищної ради | Кидун Галина Йосипівна | ||||
| Карта | |||||
  Оржів | |||||
 Оржів | |||||
| |||||
|
| |||||
Оржів — селище в Україні, у Рівненському районі Рівненської області.
З серпня 1959 року Оржів — селище міського типу, а оржівські хутори — Перекалля, Звіринець, Підлісом, Долина, Середня, Юрківщина увійшли до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Є відомості, що до Оржева входило ще два хутори — Адамків та Ровище[джерело не вказане 4161 день]. Також до Оржева входить військове містечко.
 |
Оржів розташований на відгорах Волино-Подільської височини, межуючи з Поліссям.
На північному заході розміщені ліси. На південь від селища відкрита місцевість. З болотистої лісової місцевості витікає струмок Гать, який впадає в річку Устя,[джерело?] а селище розташоване при впадінні річки Устя в Горинь[2].
З переказів відомо, що в Оржеві були колись Рискі поля та Шумлячий рів. До сьогодні є Качанова річечка, Гаманцьова криниця, назви яких походять від прізвищ жителів селища та Страшна Долина. На хуторі Ровище були такі болота як: Качине та Миронишине і гребля, яку люди будували власноруч на «шарварку» — колективних роботах.
Були в селищі і дерев'яні мости на Мишакові, Дубині та Шумлячому рові, а також — водяний млин — на роздоріжжі Мишакова та Осередка.
Відстань залізницею до Рівного — 18 км,[4] фізична відстань до Києва — 293 км.[5]
Сусідні населені пункти:[5]
|
Деражне Жобрин | Суськ |
| |
| Клевань | Пн | Рубче | ||
| Зх Оржів Сх | ||||
| Пд | ||||
| Зоря Білівські Хутори |
Грабів Бронники |
Караєвичі Рогачів |
|
Народний переказ виводить назву населеного пункту від слова Моржів, тобто «мор жителів». Був час, коли по селищу гуляла страшна хвороба — чума. Дуже багато людей загинуло від цієї хвороби, яка морила жителів селища.
Згідно з іншим народним переказом раніше селище складалося з трьох урочищ: Оржів, Мшаків, Дубина. Назва першого поселення походить від слів «Горе жити». Урочище знаходилось на шляху, який був оснований для набігу татар на Волинь і Литву, тому і «Горе жити» в такій місцевості. Згодом селище назвали Горжів, потім Оржів. Багато разів селище знищувалось татаро-монгольськими навалами. Урочище Мшаків і Дубина відокремлювалися від села невеличкою річкою Гаттю, яка впадає в річку Устю і невеликим дубовим лісом, звідси й назва Дубина. З часом кількість населення збільшувалося, вирубувався ліс — урочище Оржів, Дубина, Мшаків об'єдналися в єдине село. Струмок Гать і тепер протікає центром селища Оржів.
Згідно з народним переказом селище не мало вулиць, але були так звані кутки: Мишаків, Дубина, Кузня, Пиндики, Осередок. Мишаків — від імені жителя Миші, Дубина — бо там росли дуби, Кузня — бо там була кузня, Осередок — знаходився по середині селища. В Оржеві був майдан, де збиралася молодь — «Пляц» — нині вулиця Підгірна.
У минулому і до 1959 року Оржів, як адміністративна одиниця вважався селом.
Освіта в Оржеві представлена Оржівським ліцеєм[6], Оржівською музичною школою, та ДНЗ у військовому містечку.
Директор Оржівського ліцею: Колода Олена Анатоліївна
Директор Оржівської ДМШ: Табакова Аліна Ананіївна
В Оржеві є Будинок культури, селищна публічна бібліотека, публічно-шкільна бібліотека. У військовому містечку будинок культури та публічна бібліотека.
Директор Оржівського Будинку культури: Нестерчук Світлана Олексіївна
Директор Будинку культури військового містечка: Друзь Раїса Миколаївна.
В Оржеві є церкви християн:
- Свято-Преображенський храм ПЦУ
- Кирило-Мифодіївський храм УПЦ МП
- церква християн — баптистів
- церква християн віри Євангельської (п'ятидесятники).
Церква Преображення Господнього (Свято-Преображенський храм) побудований у 18 столітті (1770 року[7]). До 1996 р. храм належав громаді УПЦ (МП). У 1996 р. храм став церквою громади УПЦ КП. Пізніше громада УПЦ (МП) побудувала власний храм. У 2009 р. за благословенням архієпископа Рівненського і Острозького Варфоломія, було розпочате будівництво нового храму, яке триває і дотепер.
_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D1%96_%D0%9E%D1%80%D0%B6%D1%96%D0%B2_%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83.JPG)
У 2014 р. в центрі Оржева збудована ротонда Божої Матері. Ініціатором стали ТзОВ «ОДЕК-Україна»
За часів незалежності України також були побудовані церкви християн-п'ятидесятників і християн-баптистів.
За переписом населення 2001 року в Оржеві проживало 4202 особи.[8]
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 1998 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 280 | 2 029 | 3 289 | 4 127 | 4,3 тис. | 4,3 тис. | 4 202 | 4 125 | 3 961 | 3 921 | 3 885 | 3 922 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,2% |
| російська | 1,57% |
| білоруська | 0,17% |
Місцеві органи влади представлені Клеванською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.
Селищний голова — Жовтянський Дмитро Миколайович, до склади селищної ради входить 26 депутатів[10]
- Сергій Олексіюк — український політик, колишній народний депутат[11]
- Качинський Сергій (1917 — 10 березня 1943) — поручник, організатор перших відділів УПА.
- Клячківський Дмитро (псевдонім: Клим Савур, Панас Мосур) (4 листопада 1911, Збараж, Тернопільська область — 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори, Рівненський район та Суськ, Костопільський район Рівненської області) — полковник УПА, один із перших командирів УПА.
Пам'ятний хрест Климу Савуру (Оржів) 
Пам'ятник Володимиру Робітницькому організатору перших осередків ОУН. Першому провідникові Організації Українських Націоналістів на західноукраїнських землях (Оржів) - Мостович Олена Григорівна — референт УЧХ Крайового проводу ОУН Північно-західних українських земель, лицар Золотого хреста заслуги УПА та Срібного хреста заслуги УПА.
.jpg)
- Володимир Робітницький (7 вересня 1912, хут. Адамків, Рівненського району, Рівненської області — 25 серпня 1941, Львів). Член Пласту в Рівненській гімназії. Член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929року. Керівник ОУН в селі, згодом Клеванському районі, повітовий провідник Рівненщини і Костопільщини (1934—1936), окружний провідник ОУН Рівненщини (1936—1937).
Політичний в'язень польських тюрем (літо 1937 — вересень 1939). 26 травня 1939 року на Рівненському процесі засуджений поляками на 10 років позбавлення волі.
Крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) наприкінці 1940 — влітку 1941 року. Помер у лікарні через підірване підпіллям здоров'я, за однією версією — отруєний. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Т. 5. — Париж, Нью-Йорк, 1966. — С. 1868-1880.
- ↑ Облікова картка смт Оржів. Верховна Рада України. Процитовано 7 квітня 2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ а б селище міського типу Оржів. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Процитовано 7 квітня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://nvk-orzhiv.osvitahost.net/
- ↑ Orżew… — S. 416.
- ↑ а б Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 7 квітня 2015. (англ.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Рівненський РАЙОН. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ Оржівська селищна рада. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 24.11.2015. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ Від серцевого нападу помер екс-депутат Верховної Ради. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- Андрощук О. В. Оржів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 632. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Orżew // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 416. (пол.) — S. 416—417.
- [недоступне посилання з квітня 2019 Облікова картка. Сайт Верховної ради України][недоступне посилання з жовтня 2019]
- Оржівська публічно-шкільна бібліотека
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
