Перець японський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перець японський
Гілка з ягодами
Гілка з ягодами
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Рід: Zanthoxylum
Вид: Перець японський
Zanthoxylum bungeanum
Maxim., 1871
Синоніми
Zanthoxylum simulans

Zanthoxylum bungei
Zanthoxylum nitidum
Zanthoxylum piperitum

Посилання
Вікісховище: Zanthoxylum bungeanum
Віківиди: Zanthoxylum bungeanum
EOL: 2888549
IPNI: 775625-1
МСОП: 150282557
NCBI: 328401

Перець японський (Zanthoxylum bungeanum) — вид чагарників родини рутові (Rutaceae), а також спеції, що виготовляються з ягід рослини.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений на північному сході Китаю, сході Монголії, у Кореї та Японії.

Використання[ред. | ред. код]

Плоди рослини використовують як спеції. Основний аромат міститься не в насінні, а в коробочці, тому насіння часто взагалі вилучається при заготівлі. Пряність має сильний перцевий запах, до якого можуть домішуватися і цитрусові нотки, і смак із нотами перцю, лимона, анісу, м'яти. При цьому стандартна перцева пекучість у цих плодах практично відсутня. Замість неї японський перець володіє особливою «їдкістю» — здатність викликати в роті ефект поколювання й оніміння близький до дії знеболювальних уколів.

Для сушіння плоди збирають при повній зрілості, коли коробочки вже розкрилися, а насіння готове висіятись. Іншу частину плодів збирають раніше і маринують. Такі мариновані плоди можуть слугувати чудовою пряною закускою.

Виняткова популярна спеція в низці країн, а особливо в Китаї та Японії, де входить неодмінним компонентом в національні суміші прянощів: гостру усянмянь і шічімі тогорасі. Застосовується пряність доволі універсально: для ароматизації страв із м'яса, риби, морепродуктів, молюсків, проте в процесі термообробки японський перець досить швидко втрачає свій аромат, а тому повинен додаватися або до вже готової страви, або незадовго до повної готовності.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]