Любисток лікарський
| Любисток | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Любисток лікарський (лат. Levisticum officinale) — родина зонтичні (лат. Apiaceae, Umbelliferae).
Багаторічна рослина з прямим, порожнистим, циліндричним, угорі галузистим пагоном заввишки до 2-х метрів. Листки досить великі, блискучі, пірчасто-розсічені, зубчасті. Квітки дрібні, ясно-жовті, зібрані в складний зонтик. Цвіте в червні-серпні. Смак коренів пряний. Вся рослина має своєрідний запах що нагадує запах селери.
Зміст |
Ареал поширення [ред.]
Походить з Південної Європи. Розводять по селах, на городах, у квітниках, палісадниках, біля хат, іноді росте здичавілий.
Хімічний склад [ред.]
Рослина містить крохмаль, цукри, жири, багато дубильних речовин, смолисті сполуки. Також містить камедь, органічні кислоти, ефірну олію, кумарини, естери валеріянової та оцтової кислот. Лактони бутилофталід, бутиліденафталід і безводну седанову кислоту, бергаптен, сесквітерпени.
Використання в медицині [ред.]
Використовується в офіційній медицині в вигляді настою хворим на аритмію, коронарну недостатність при ожирінні. Настій нагадує за смаком петрушку. Протипоказаний вагітним жінкам та при запаленні нирок. У народній медицині використовується при захворюваннях нирок, особливо при водяниці, набряку ніг. Також при хворобах серця, для послаблення болей при місячних.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела [ред.]
- Фітотерапія — Є. С. Товстуха(укр.)'.
- Травник — В. В. Решетняк, І. В. Цигура(рос.).
- Від рослини — до людини — І. М. Носаль(укр.)
