Коренеплоди
Коренеплодом називають видозмінений стовщений головний корінь, який несе при основі вкорочений пагін та виконує функцію накопичення запасних поживних речовин.
У коренеплоду розрізняють голівку — вкорочену стеблову частину з листками; шийку — найтовщу частину, яка утворилася за рахунок гіпокотилю; власне корінь, від якого відходять бічні корені. Отже, в утворенні коренеплоду частково бере також участь стеблова частина рослини.
Типи коренеплодів [ред.]
Розрізняють коренеплоди трьох типів: флоемного, ксилемного та бурякового (полікамбіального) типу.
- У коренеплодів флоемного типу більшу частину зайпає паренхіма вторинної кори, де і в основному накопичуються запасні продукти (наприклад, морква).
- У коренеплодів ксилемного типу основним місцем накопичення поживних речовин є паренхіма ксилеми (наприклад, ріпа).
- Коренеплід буряка має певні особливості будови: він належить до так званого полікамбіального типу коренеплодів.
Коренепло́ди, рослини, які вирощують заради їхніх їстівних коренів (які можуть бути, а можуть і не бути справжніми коренями). Картопля — це найпоширеніший коренеплід у помірних широтах; основним тропічним коренеплодом є батат, маніока і ямс.
Вони займають друге місце за важливістю в харчуванні людини після зернових культур. У коренях міститься багато вуглеводів, але відсоток білків рідко перевищує 2%, відповідно, люди, основним харчуванням яких є коренеплоди, можуть страждати від нестачі протеїну.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
Гончаренко І. В. Будова рослинного організму. Морфологія та анатомія рослин. Навчальний посібник. — Суми: Університетська книга, 2004. — 200 с.
