Майоран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

? Майоран
Охоронний статус
В безпеці
Біологічна класифікація
Царство: Рослини Eudicots - Asterids Ряд: Lamiales Родина: Ясноткові Рід: Origanum Вид: O. majorana
Біноміальна назва
Origanum majorana L.[1]

Майоран (Origanum majorana) — багаторічна трав'яниста рослина висотою до 60 см. Листя дрібне, овальне, опущене, супротивне, черешкове. Квіти обополі, дрібні, білі чи червонуваті, зібрані в головку. Плоди — горішки світло — чи темно — коричневого кольору, з сильним запахом. Цвіте в липні — серпні. Батьківщина майорану — Середземноморря. Дикоростучі зарослі зустрічаються в Північній Африці та Малій Азії. Вирощують його в Середній Азії, Закавказзі а також на Україні. Майоран теплолюбивий та засухостійкий. Свіже листя та квіткові бруньки містять ефірну олію, запах якої нагадує аромат перцю, м'яти та кардамону разом взятих. Основні компоненти олії — терпени. В зелені також міститься каротин, вітамін С, фітонциди, флавоноїди, мінеральні та дубильні речовини. З давніх давен майоран був відомий як лікарський засіб та пряність. Його використовували для лікування нервових захворювань, як тонізуючий, протикатаральний та антисептичний препарат. Зараз в народній медицині майоран застосовують як шлунковий та протицинговий засіб, від безсоння та мігрені, при хворобах дихальних шляхів. Рекомендують її і при депресії та астмі. В їжу використовують листя та квіткові бруньки в свіжому, сушеному чи тушкованому стані. Це прекрасна приправа для страв із м'яса, грибів, до супів, салатів та напоїв. Майораном часто заміняють перець та інші прянощі. Оцет, настояний на листках майорану протягом 5-7 діб набуває приємного аромату. Декілька крапель такого оцту надають пікантність будь-якому салату. Майоран покращує смакові якості солених та маринованих огірків, томатів, патисонів, кабачків. Ефірна олія використовується для ароматизації безалкогольних напоїв та в кулінарії.

[ред.] Примітки

[ред.] Література

• Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.240