Розмарин
| Розмарин звичайний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Rosmarinus officinalis L. |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Розмарин, розмарин звичайний (Rosmarinus officinalis L.) — єдиний представник роду розмарин (Rosmarinus), трав'янистий напівчагарник родини глухокропивових (Lamiaceae). Батьківщина розмарину — західне Середземномор'я. Найбільш інтенсивно вирощується в Іспаніі, також у Франції, Тунісі, Марокко, Італії та на Балканах.
Застосування [ред.]
Існує багато сортів розмарину як кулінарних, так і декоративних, крім того, спеціальних — для отримання ефірного масла, яке використовують в парфюмерії. З давніх давен розмарин використовують як лікарську рослину. Препарати з нього покращують память, дезінфікують повітря та протидіють молі, розмарин використовувався як збуджуючий засіб, завдяки подразнюючим властивостям камфори, яка міститься в його маслі. Крім того, він сприяє виділенню шлункового соку та покращує діяльність шлунку та кишечника. Розмарин має терпкуватий, злегка гіркуватий смак, з приємним хвойним, камфорним запахом, що робить його дуже популярною приправою. Найбільшого поширення вона набула в країнах Середземномор'я, особливо Італії та Франції, менше — в Греції. В якості спеції використовують тоненькі, схожі на голочки хвої листочки, свіжі чи сушені. Найбільший вміст ароматичних компонентів — під час цвітіння. Розмарин використовують в кулінарії для приготування різноманітних страв з м"яса, риби, овочів, особливо картоплі та маринадів. Ним посипають італійську випічку. Розмарин входить до складу «суміші прованських трав».
