Розподіл Беніні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Benini
Параметри форма (дійсне)
форма (дійсне)
масштаб (дійсне)
Носій функції
Розподіл імовірностей
Функція розподілу ймовірностей (cdf)
Середнє
де - "ймовірнісні поліноми Ерміта"
Медіана
Дисперсія

У імовірності, статистиці, економіці та актуарній науці розподіл Беніні — це неперервний розподіл ймовірності, який є статистичним розподілом розмірів, і який часто застосовується для моделювання доходів, серйозності претензій або втрат в актуарних програмах та інших економічних даних[1][2]. Його поведінка хвоста спадає швидше, ніж степеневий закон, але повільніше за експоненційний. Цей розподіл був запропонований Родольфо Беніні у 1905 році[3]. Трохи пізніше за оригінальну роботу Беніні, розподіл був незалежно виявлений або описаний кількома авторами[4].

Розподіл[ред. | ред. код]

Розподіл Беніні це трипараметричний розподіл, що має функцію розподілу

де , параметри форми α, β > 0, а σ > 0 - параметр масштабу. Для простоти Беніні[3] аналізував лише двопараметральну модель (з α = 0), де функція розподілу задається

Густина двопараметричної моделі Беніні записується

Моделювання[ред. | ред. код]

Двопараметричну випадкову змінну Беніні можна бути згенерувати методом перетворення зворотної ймовірності. Для моделі з двома параметрами квантильна функція (обернена до функції розподілу) записується

Пов'язані розподіли[ред. | ред. код]

  • Якщо , то X має розподіл Парето з
  • Якщо тоді де

Програмне забезпечення[ред. | ред. код]

Густина (двопараметричного) розподілу Беніні, функція розподілу, квантилі і генератор випадкових чисел реалізовано в пакеті VGAM для R, в цьому ж пакеті є можливість знайти параметр форми методом максимальної правдоподібності параметра.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Kleiber, Christian; Kotz, Samuel (2003). Chapter 7.1: Benini Distribution. Statistical Size Distributions in Economics and Actuarial Sciences. Wiley. ISBN 978-0-471-15064-0.
  2. A. Sen and J. Silber (2001). Handbook of Income Inequality Measurement, Boston:Kluwer, Section 3: Personal Income Distribution Models.
  3. а б Benini, R. (1905). I diagrammi a scala logaritmica (a proposito della graduazione per valore delle successioni ereditarie in Italia, Francia e Inghilterra). Giornale degli Economisti, Series II, 16, 222–231.
  4. See the references in Kleiber and Kotz (2003), p. 236.

Ланки[ред. | ред. код]