Сан-Марино (місто)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сан-Марино Città di San Marino |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Сан-Марино | ||||
| Засноване | 301 рік н.е. | ||||
| Населення | 4 493 чол. (2003 рік) | ||||
| Площа міста | 7,09 км² | ||||
| Густота населення | 633,71 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | RSM-47890 | ||||
| Географічні координати | 43°56′N″ 26°E′″ | ||||
| Міста-побратими | Сан-Лео, Італія | ||||
| День міста | 3 вересня | ||||
| Міська влада | |||||
| Розташування | |||||
 |
|||||
Сан-Марино (іт. Città di San Marino) — столиця однієї з найменших і найстародавніших держав Європи.
Зміст |
[ред.] Історія
Місто виникло, згідно легенди, у 301 році, коли далматинський каменяр-християнин Маріно втікав від переслідування язичницького імператора Діоклетіана. Він поселився на горі Тітано і створив тут общину однодумців. Пізніше він був зарахований до лику святих, а ця місцевість і місто, що виросло тут, отримали його ім'я. На початку середньовіччя місто-фортеця знаходилося під протекторатом герцогства Урбіно, але вже з 855 року стає незалежною республікою. Сан-Марино практично більше не входило до складу інших держав, у тому числі і під час об'єднання Італії, залишаючись нейтральним під час військових конфліктів.
[ред.] Розташування, населення та мова
Сучасне місто Сан-Марино розташоване на терасах гори Тітано. У ньому проживає близько чверті всього населення країни — понад 4 тис. чоловік. Більшість столичних мешканців — сан-маринці, але є і іммігранти. Італійська мова слугує у спілкуванні, а латинська є офіційною. Віросповідання — католицизм.
[ред.] Промисловість
Сан-Марино — це політичний і культурний центр країни, проте основні промислові потужності, державні підприємства і головний банк розташовані в іншому місті. Але все таки в столиці працюють підприємства харчової, деревообробної і скло-керамічної промисловості. Важливою статтею доходів служить випуск колекційних поштових марок (з 1847 р.) і монет, але найголовнішу роль відіграє обслуговування іноземних туристів і пов'язане з цим виробництво сувенірів.
[ред.] Визначні пам'ятки
Столиця має дуже привабливий вигляд, оскільки вона повністю зберегла свою середньовічну зовнішність і є справжнім музеєм просто неба. Сан-Марино оточене старовинними кріпосними стінами з безліччю башт, а на вершині гори височіє замок XVI століття. Житлові тераси з'єднуються кам'яними сходами, уздовж вулиць — безліч зелених насаджень. Основними визначними пам'ятками є численні фортифікаційні споруди, особливо замки, в яких виставлені колекції старовинної зброї зі всієї Європи. Саме силует гори Тітано з декількома рядами кріпосних стін на вершині є визитівкою міста. Всі основні урядові будівлі Сан-Марино сконцентровані навколо єдиної міської площі — Свободи. Тут знаходиться дуже красивий Будинок уряду, побудований понад 100 років тому, але в тосканському стилі XIV століття. З інших найцікавіших об'єктів можна відзначити церкву Святого Франциска (XIV ст.), базиліку Сан-Марино, старий монастир капуцинів (XVI ст.). Один з середньовічних палаців розмістив у своїх приміщеннях міський музей, бібліотеку, сховище стародавніх рукописів і картинну галерею. Завдяки своєму старовинному ефектному вигляду місто часто проводить фестивалі, театральні вистави, у тому числі і на лицарські теми. Тоді як декорації виступають справжнісінькі середньовічні стіни, удома і замки. Все це привертає величезну кількість приїжджих, до послуг яких — велика кількість сувенірних лавок. Сан-Марино славиться традиційними виробами: різними прикрасами, виробами зі шкіри, дерева, кераміки, металу. Відоме місто і своїми високоякісними винами й оливковим маслом. Сьогодні Сан-Марино — найбільш мальовниче місто країни, де невисокі одно- та трьохповерхові будівлі, оточені стінами і терасами міста, піднімаються схилами гори. Місту вдалося зберегти свій середньовічний образ.
Залишки трьох концентричних кілець міських мурів з численними брамами та баштами (XIII-XVI ст.), цитаделі Ла Рокка (XI-XVII ст.) та Ла Честа (XV ст.) є головними принадами столиці.
Тут є декілька музеїв, у тому числі Палаццо Валлоні та музей старовинної зброї. [1]
[ред.] Посилання
[ред.] Зноски
 |
Це незавершена стаття з географії Сан-Марино. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Міста Сан-Марино |  |
|---|---|---|
|
Аккуавіва | Борго-Маджоре | Доманьяно | Кьєсануова | Монтеджардіно | Сан-Марино (столиця) | Серраваллє | Фаетано | Фьорентіно |
||
