Теорема Лейбніца про збіжність знакозмінних рядів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теорема Лейбніца - теорема, що дає достатні умови збіжності ряду в якому знаки біля послідовних елементів чергуються.
Зміст |
Твердження [ред.]
Нехай для послідовності
дійсних чисел виконуються умови:
Тоді знакозмінний ряд:
збігається.
Доведення [ред.]
Запишемо часткову суму парного порядку так:
Оскільки всі доданки в дужках більші нуля, то послідовність
є зростаючою. З іншого боку можна записати:
тобто
.
Отже послідовність парних часткових сум є обмеженою і зростаючою, а значить збіжною. Для непарних часткових сум маємо:
і оскільки
збігається до нуля, границя
існує і рівна границі
. Дане число і буде сумою ряду.
Наслідок [ред.]
З теорем Лейбніца можна оцінити погрішність обчислення суми ряду:

Залишок ряду
за модулем буде менше першого відкинутого доданку:

Література [ред.]
- Фихтенгольц Г. М. Курс дифференциального и интегрального исчисления.Том 2. — Изд. 6-е, стереотипное. — М.: Наука, 1966.




тобто
.