Дивергенція (математика)
Диверге́нція — скалярне поле, яке характеризує густину джерел даного векторного поля. Дивергенція показує продукується чи поглинається векторне поле в даній точці та визначає інтенсивність цих процесів. Так, наприклад, додатна дивергенція поля швидкостей сталого руху нестискуваної рідини характеризує інтенсивність джерел в даній точці, а від'ємна — інтенсивність стоків.
Якщо дивергенція поля дорівнює нулю, то джерел та стоків у цього поля немає, або вони зрівноважені. Таке поле називають соленоїдальним.
Зміст |
Визначення[ред.]
Дивергенцією
векторного поля
в точці називається границя відношення потоку векторного поля через замкнену поверхню
, що охоплює цю точку, до об'єму, обмеженому цією поверхнею, при прямуванні об'єму до нуля:
В декартових координатах, використовуючи формулу Остроградського, дивергенцію поля можна записати в наступному вигляді:
де
— оператор Гамільтона.
Властивості дивергенції[ред.]
Загальні властивості дивергенції випливають з властивостей частинних похідних.
- Дивергенція є лінійним оператором. Тобто для будь-яких векторних полей
,
та будь-яких чисел
,
справедливий наступний вираз:
- Справедливий наступний вираз для дивергенції добутку скалярного поля
на векторне
:
- Дивергенція поля, яке дорівнює векторному добутку двох полей, можна виразити через ротори кожного поля:
- Дивергенція від градієнта скалярного поля дорівнює лапласіану від цього поля:
- Дивергенція ротора тотожньо дорівнює нулю:
Див. також[ред.]
- Дивергентна границя (в геології)
Джерела[ред.]
- Г.М. Фихтенгольц (1969). Курс дифференциального и интегрального исчисления. т. III. Москва: Наука.


та будь-яких чисел
,
справедливий наступний вираз:
на векторне 


