Ротор (математика)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ротор (рос. ротор; англ. rotor; нім. Rotor m) дво- чи тривимірного векторного поля в математиці — вектор, координати якого визначаються визначником третього порядку, перший рядок якого – орти координатних осей, друга – оператори частинного диференціювання в такому ж порядку, як і орти осей, третя – координати функції, яка визначає векторне поле.
З практичної точки зору ротор векторного поля характеризує обертальну здатність поля в даній точці: вона найбільша в даній точці саме в площині, перпендикулярній ротору.
Поле, для якого ротор в кожній точці є нульовим вектором, називають потенційним.
[ред.] Джерела
- Г.М. Фихтенгольц. Курс дифференциального и интегрального исчисления. т. III (1969), Москва: Наука.
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3


