Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна
ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Etalon-big.jpg
Kharkiv State University.jpg
Девіз Cognoscere docere erudire
Пізнавати навчати просвіщати
Заснований 1804
Рівень акредитації IV
Ректор Віль Савбанович Бакіров
Тип національний університет
Студентів 12000[1]
Докторів наук понад 200
Місце розташування Харків, Україна
Адреса площа Свободи 4, Харків 61077
Сайт www.univer.kharkov.ua

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна — університет в м. Харків, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет[2]. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України. Згідно з оцінками якості навчання університет займав сьоме (Компас, 2009 р.) та четверте місце (Дзеркало тижня, 2007 р.) в Україні[3][4]. Згідно із одним з рейтингів провідних університетів світу (Webometrics, 2009 р.), Харківський університет займав шосту позицію серед університетів України та 2570 місце у світі[5]. В Харківському університеті навчалися Нобелівські лауреати Ілля Мечников та Саймон Кузнець[6][7][8][9][10][11], а також викладав лауреат Нобелівської премії Лев Ландау.

Зміст

[ред.] Історія

17 січня (29 за новим стилем) 1805 року було підписано Указ про відкриття у Харкові Імператорського Університету. Це був другий університет на півдні Російської імперії, він був заснований з ініціативи місцевого громадянства, головним чином заходами В. Каразіна, ідею якого підтримали й зібрали потрібні кошти дворянство та міська управа. Куратором університету був призначений граф Северин Потоцький, а першим ректором був філолог І. Рижський. Серед професорів за перших десятиліть існування університету переважали іноземці, головним чином німці; найвизначніші з них — філософ Й. Б. Шад та історик Д. X. Роммель. Число студентів у 19 ст. постійно зростало: 1805 — 57, 1810 — 118, за 1860-их років — приблизно 425, 1887 — 1520.

Певний час Харківський університет користувався автономією з виборним ректором, але в 1820 — 50-их роках його взято під суворий контроль (ректора призначав міністр освіти) з цензурою наукових видань і навіть викладання.У 1863 році університет у новому статуті здобув часткову автономію.

У 19 — на початку 20 ст. Харківський університет мав 4 факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний; 1839 створено при ньому ветеринарну школу, що стала згодом самостійним інститутом (1851). Університет мав лабораторії, клініки, астрономічну обсерваторію, ботанічний сад, бібліотеку. 1811 при ньому було засноване Філотехнічне Товариство, а у другій половині 19 ст. — Харківське Математичне Товариство, Харківське Історично-Філологічне Товариство, товариства дослідників природи, фізичне, хімічне, юридичне, та інші. З ініціативи діячів університету з'явились перші періодичні видання на Слобожанщині: «Харьковскій Еженедельникъ» (1812), «Украинскій Вестникъ» (1816—1819), «Украинскій Журналъ» (1824—1825) й інші. За перший період свого існування університет (1805—1835) мав вплив на організацію шкільництва на Слобожанщині. З 1874 університет видає «Учені записки».

Харківський Імператорський Університет.

Харківський університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні, головним чином на початку, а також під кінець 19 — на початку 20 ст. Ще до того, поки Київ став осередком українського національного життя на Наддніпрянщині, в середині 19 ст. тут велися дослідження народного побуту, історії і мови, починалася літературна діяльність і україномовний театр, до чого багато спричинився університет. У другій половині 19 ст. Харківське Історично-Філологічне Товариство широко розвинуло дослідження історії і побуту Слобідської України та Гетьманщини. Студенти об'єднувалися в українські громади, з участю Потебні, Мови-Лиманського та інших, висуваючи також політичні вимоги українського руху. З ініціативи професорів (Сумцова, Багалія, А. Зайкевича) рада професорів університету висловилася проти цензури українських видань («Записка по вопросу о цензуре книг на малорусском языке»). 1906 надано почесні докторати М. Грушевському й І. Франкові, а 1910 — О. Єфименко. 1907 Сумцов, Багалій і Халанський почали викладати лекції з народної словесності, історії України й мовознавства українською мовою.

Ювілейна монета на честь 200-річчя університету.

За революції 1917 — 20 в університеті велася боротьба між прихильниками російської державності й українського курсу. Частина професорів, не згідних з новими політичними реаліями покинула університет. Більшість українських професорів залишилася в Харкові. Вони продовжували працювати в реорганізованих радянською владою на базі університету установах: в Академії теоретичних знань (1920 — 21), Харківському Інституті Народної Освіти (ХІНО, 1921 — 30), Харківському Інституті Народного Господарства та фізико-хімічному і юридичному інститутах. 1932 — 33 на їх базі відновлено університет, який складався з 7 факультетів: фізико-математичний, хімічний, біологічний, геолого-географічний, літературно-лінґвістичним, історичним (з філософським відділом), економічним з (відділом економічної географії). 1936 Харківському державному університету надано ім'я російського письменника О. Ґорького (хоч він не мав ніякого відношення до Харківського Університету). За війни університет евакуйовано до міста Кизилорда в Казахстані. У 1943 — 44 ХДУ повернувся до Харкова. У 1951 році 800 студентів університету було репресовано за відмову складати іспити російською мовою. Судові засідання були закритими[12]. В 1977 р. в його складі діяли факультети і відділи: механіко-математичний, фізичний, геолого-географічний, економічний, історичний, філологічний, іноземних мов, загальнонауковий, заочний та вечірній.

[ред.] Ректори університету

[ред.] Назва університету

За часів свого існування офіційна назва Харківського університету декілька разів змінювалася. Університет був заснований з назвою Харківский Імператорський університет і зберігав цю назву до 1917 р. За часів СРСР університет називався Вільною Академією теоретичних знань (1920—1921), Харківський Інститут Народної Освіти (1921—1932), Харківський державний університет імені О. М. Горького (1932—1990-ті). Від 1999 р. університет має сучасну назву - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

[ред.] Університетське містечко

Конструктивістський Дім проектів, 1930-ті до переїзду в нього університету.

Майже ціле століття заклад перебував у первісних старих приміщеннях; будинок медичного факультету і гуртожиток збудував на власні кошти цукрозаводчик І. Харитоненко в кінці ХІХ ст. Нові корпуси університету збудовано за ректорства Д. Багалія на початку ХХ ст.

На 1932 рік побудови, це був найвищий будинок не тільки Харкова, а і усієї України. З висотою 66 метрів будинок увійшов в історію як найвищий будинок свого часу.

[ред.] Структура

Університет нараховує 20 факультетів: біологічний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, філософський, механіко-математичний, геолого-географічний, екологічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, юридичний, факультет підвищення кваліфікації, фізико-енергетичний.

[ред.] Наукова діяльність

Наукова діяльність з ряду напрямків організована в науково-дослідних установах університету, таких як Науково-дослідний інститут астрономії, Біологічна станція, Ботанічний сад, Група радіоційної динаміки, Інститут високих технологій, Науково-дослідний інститут біології, Науково-дослідний інститут лазерної біології та лазерної медицини, Науково-дослідний інститут хімії.

[ред.] Відомі випускники та професори

Випускник університету Нобелівський лауреат Ілля Мечников.
Див. також: Категорія:Випускники Харківського університету

Видатними професорами університету до 1917 були: філологи — І. Срезневський, М. і П. Лавровські, О. Потебня, С. Кульбабкін; етнографи — А. Метлинський, М. Сумцов; історики — П. Гулак-Артемовський, Д. Багалій, В. Бузескул, Є. Рєдін; правники і соціологи — І. Тимковський, Д. Качановський, М. Ковалеський; економіст — В. Левитський; статистик — О. Рославський-Петровський; математики — В. Імшенецький, О. Ляпунов, В. Стєклов, Т. Осиповський, К. Андреєв, М. Тихомандрицький; фізики — Лапшин Василь Іванович, М. Пильчиків, Д. Рєжанський; фізико-хімік — М. Бекетов; хіміки — В. Тимофєєв, В. Данилевський, Є. Хотинський; ботаніки — В. Арнольді, В. Палладін, А. Краснов; геологи — Н. Борисяк, І. Леваковський. На медичному факультеті викладали — Є. Гордієнко, Т. Ванцетті; крім них, хірурги — М. Трінклер, В. Ґрубе; офталмолог — Л. Гіршман; анатом — В. Воробйов; патологоанатоми — В. Крилов, М. Мельников-Раздеванков, патофізіолог О. Репрєв та інші.

Серед видатних випускників університету у різні часи були: математик — М. Остроградський, статистики — М. Рклицький та П. Кеппен, біолог — І. Мечников, лікар — Ф. Цицурін; філолог — О. Потебня, історики — М. Костомаров, Й. Т. Щербина, поетеса і прозаїк І. М. Христенко та інші.

За радянської влади в ХДУ продовжували працювати відомі вчені дореволюційного періоду. Крім них, відомі математики — С. Бернштейн, Н. Ахієзер, В. Марченко, Д. Синцов, А. Сушкевич, О. Погорєлов; фізики — О. Ахієзер, А. Вальтер, Є. Ліфшиць, А. Желіховський, астроном — М. Барабашов, фізіологи — О. Нагорний, В. Нікітін, біохімік — В. Залеський, геолог — Д. Соболєв, економіст — О. Ліберман, класичний філолог — А. Коцевалов, мовознавці і літературознавці — О. Білецький, Л. Булаховський. Викладачі ХДУ А. Коцевалов, О. Парадиський, В. Державин, М. Оглоблин-Глобенко і Ю. Шевельов після 1943 виїхали в еміграцію. Довголітнім не виборним ректором ХДУ після війни був біолог І. Буланкін.

Див. також: Категорія:Науковці Харківського університету

[ред.] Нагороди та репутація

За часів СРСР Харківський університет одержав Орден Трудового Червоного Прапора, Орден Жовтневої Революції та Орден Дружби народів.

Згідно з оцінками якості навчання університет займав сьоме (Компас, 2009 р.) та четверте місце (Дзеркало тижня, 2007 р.) в Україні[13][14]. Згідно із одним з рейтингів провідних університетів світу (Webometrics, 2009 р.), Харківський університет займав шосту позицію серед університетів України та 2570 місце в світі[15]. В галузі менеджмента та економіки університет зайняв восьме місце, в правознавстві - дев'яте, в інженерно-технічних спеціальностях - десяте, в інформаційних технологіях - восьме місце в Україні згідно з рейтингом "Компас" 2009 р.[16] Харківський університет займає друге місце в Україні за кількістю публікацій та цитувань у науковій базі даних Scopus та за індексом Гірша [17].

Місце Харківського університету в рейтингах університетів України:

Рейтинг 2007 2008 2009 2010
Компас 9[18] 9[19] 7[20] 8[21]
Дзеркало тижня/ЮНЕСКО 4[22] 5[23] 3[24] -
Деньги 4[25] 3[26] 3[27] -
Кореспондент.net 6[28] - - -
Webometrics - - - 5[29]
4 International Colleges & Universities - - - 4[30]

[ред.] Структурні підрозділи

[ред.] Факультети

  • Біологічний
    • Кафедра біохімії
    • Кафедра ботаніки та екології рослин
    • Кафедра генетики та цитології
    • Кафедра зоології та екології тварин
    • Кафедра мікології та фітоімунології
    • Кафедра молекулярної біології та біотехнології
    • Кафедра фізіології людини та тварин
    • Кафедра фізіології та біохімії рослин
  • Геолого-географічний
    • Кафедра фізичної географії та картографії
    • Кафедра соціально-економічної географії та регіонознавства
    • Кафедра географічного моніторингу та охорони природи
    • Кафедра геології
    • Кафедра гідрогеології
    • Кафедра мінералогії та петрографії
  • Екологічний
    • Кафедра екології та неоекології
    • Кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти
    • Кафедра моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій
  • Економічний
    • Кафедра економіки та менеджменту
    • Кафедра економічної кібернетики та прикладної економіки
    • Кафедра економічної теорії та економічних методів управління
    • Кафедра міжнародної економіки
    • Кафедра маркетингу та менеджменту в зовнішньоекономічній діяльності
    • Кафедра математичних методів в економіці
    • Кафедра статистики, обліку та аудиту
    • Кафедра фінансів та кредиту
  • Іноземних мов
    • Кафедра англійської мови
    • Кафедра англійської філології
    • Кафедра методики та практики англійської мови
    • Кафедра теорії та практики перекладу англійської мови
    • Кафедра німецької та французької мов
    • Кафедра німецької філології і перекладу
    • Кафедра романської філології і перекладу
    • Кафедра ділової іноземної мови та перекладу
    • Лінгвістичний центр
  • Історичний
    • Кафедра історії Росії
    • Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків
    • Кафедра історії України
    • Кафедра історіографії, джерелознавства та археології
    • Кафедра нової та новітньої історії
  • Комп'ютерних наук
    • Кафедра електроніки і систем управління
    • Кафедра моделювання систем і технологій
    • Кафедра теоретичної і прикладної системотехніки
    • Кафедра штучного інтелекту та програмного забезпечення
    • Кафедра безпеки інформаційних систем і технологій
    • Центр інформаційних технологій
  • Медичний
    • Кафедра акушерства та гінекології
    • Кафедра внутрішньої медицини
    • Кафедра гігієни та соціальної медицини
    • Кафедра загальної і клінічної імунології та алергології
    • Кафедра загальної і клінічної патології
    • Кафедра загальної практики-сімейної медицини
    • Кафедра педіатрії
    • Кафедра хірургічних хвороб
  • Механіко-математичний
    • Кафедра вищої математики та інформатики
    • Кафедра геометрії
    • Кафедра диференціальних рівнянь та керування
    • Кафедра математичної фізики й обчислювальної математики
    • Кафедра математичного аналізу
    • Кафедра математичного моделювання та програмного забезпечення
    • Кафедра теорії функцій і функціонального аналізу
    • Кафедра теоретичної механіки
    • Кафедра теоретичної та прикладної інформатики
  • Психології
    • Кафедра загальної психології
    • Кафедра педагогіки
    • Кафедра прикладної психології
    • Кафедра психологічного консультування і психотерапії
  • Радіофізичний
    • Кафедра біологічної та медичної фізики
    • Кафедра квантової радіофізики
    • Кафедра космічної радіофізики
    • Кафедра прикладної електродинаміки
    • Кафедра теоретичної радіофізики
    • Кафедра фізики надвисоких частот
    • Кафедра фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних технологій
  • Соціологічний
    • Кафедра медіа-комунікацій
    • Кафедра методів соціологічних досліджень
    • Кафедра політичної соціології
    • Кафедра прикладної соціології
    • Кафедра соціології
    • Кафедра соціології управління та соціальної роботи
  • Фізико-енергетичний
    • Кафедра інформаційних технологій у фізико-енергетичних системах
    • Кафедра теплофізики та молекулярної фізики
    • Кафедра фізики нетрадиційних енерготехнологій та екології
  • Фізико-технічний
    • Кафедра експериментальної ядерної фізики
    • Кафедра електрофізики і радіаційних технологій
    • Кафедра загальної та прикладної фізики
    • Кафедра матеріалів реакторобудування
    • Кафедра теоретичної ядерної фізики
    • Кафедра фізики плазми
    • Кафедра фізичних технологій
  • Фізичний
    • Кафедра астрономії
    • Кафедра вищої математики
    • Кафедра експериментальної фізики
    • Кафедра загальної фізики
    • Кафедра теоретичної фізики імені академіка І. М. Ліфшиця
    • Кафедра фізики кристалів
    • Кафедра фізики низьких температур
    • Кафедра фізики твердого тіла
    • Кафедра фізичної оптики
  • Філологічний
    • Кафедра історії зарубіжної літератури та класичної філології
    • Кафедра історії російської літератури
    • Кафедра історії української літератури
    • Кафедра журналістики
    • Кафедра загального та прикладного мовознавства
    • Кафедра російської мови
    • Кафедра української мови
  • Філософський
    • Кафедра валеології
    • Кафедра політології
    • Кафедра теорії культури і філософії науки
    • Кафедра теоретичної і практичної філософії
    • Кафедра українознавства
  • Хімічний
    • Кафедра неорганічної хімії
    • Кафедра органічної хімії
    • Кафедра теоретичної хімії
    • Кафедра фізичної хімії
    • Кафедра хімічної метрології
    • Кафедра хімічного матеріалознавства
  • Юридичний
    • Кафедра державно-правових дисциплін
    • Кафедра кримінально-правових дисциплін
    • Кафедра правосуддя
    • Кафедра цивільно-правових дисциплін
    • Кафедра конституційного, муніципального і міжнародного права
    • Юридична клініка

[ред.] Наукові установи

[ред.] Заклади культури та дозвілля

  • Кафедра фізичного виховання та спорту
  • Спортивно-оздоровчій табір «Фігуровка»
  • Тенісний клуб «Унікорт»

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

  1. ↑ http://www.univer.kharkov.ua/ua/structure/departments
  2. ↑ Деякі питання надання вищим навчальним закладам статусу...| вiд 03.02.2010 № 76
  3. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ
  4. ↑ Дзеркало тижня № 11 (640) 24 — 30 березня 2007
  5. ↑ University Ranking in Ukraine // Webometrics Ranking of World Universities.
  6. ↑ Goldthwaite Richard, Abramovitz M.. Association Notes: In Memoriam: Frederic C. Lane 1900-1984, Simon Kuznets 1901-1985// The Journal of Economic History. — 46. — (1986) (1): 239–246. Переглянуто: 2012-02-04.
  7. ↑ Weyl, E. Glen (2007). «Simon Kuznets: Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora» (PDF). Harvard University Society of Fellows; Toulouse School of Economics. ст. 8. http://home.uchicago.edu/weyl/Kuznets_Final_11_10.pdf. Процитовано 2012-02-04. 
  8. ↑ Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. «Про університет. Історична довідка». http://www.univer.kharkov.ua/ua/general/our_university/history. Процитовано 2012-02-04. 
  9. ↑ Perlman, Mark «Schumpeter and Schools of Economic Thoughts», Ökonomie in Theorie und Praxis: Festschrift für Helmut Frisch German (German and English). — Springer, 2001. ISBN 3540422404.
  10. ↑ Pressman, Steven Fifty Major Economists. — Routledge, 2006. ISBN 0415366488.
  11. ↑ Simon, Kuznetz Jewish Economies: Development and Migration in America and Beyond. — Transaction Publishers, 2011. ISBN 1412842115.
  12. ↑ [1]
  13. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ
  14. ↑ Дзеркало тижня № 11 (640) 24 — 30 березня 2007
  15. ↑ University Ranking in Ukraine // Webometrics Ranking of World Universities.
  16. ↑ Компас, 2009
  17. ↑ Рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus станом на 06.07.2010
  18. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ 2007-2008
  19. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ 2007-2008
  20. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ 2009
  21. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ 2010
  22. ↑ Дзеркало тижня № 11 (640) 24 — 30 березня 2007
  23. ↑ "Зеркало недели" № 16 (695) 26 апреля 2008 г.
  24. ↑ "Зеркало недели" № 19 (747) 30 мая 2009 г.
  25. ↑ Общий рейтинг ВУЗов Украины 2007
  26. ↑ Общий рейтинг ВУЗов Украины 2008
  27. ↑ Общий рейтинг ВУЗов Украины 2009
  28. ↑ "Корреспондент" №15 (254) от 21 апреля 2007 г.
  29. ↑ Webometrics Ranking of World Universities
  30. ↑ 4 International Colleges & Universities 2010

[ред.] Джерела інформації

  1. Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
  2. (рос.) Харьковский университет // у Великій радянській енциклопедії.
  3. (рос.) Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета, томи 1 — 2, — X. 1893—1904;
  4. (рос.) Багалей Д., Сумцов М., Бузескул В. Краткий очерк истории Харьковского Университета за первые сто лет его существования. — X. 1905.
  5. Валентина Гаташ «Університет — Матриця майбутньго». // Дзеркало тижня, № 3(531), 29 січня 2005 року.
  6. Короткі нариси з історії Харківського державного університету. 1805—1904, частина І. — X. 1940.
  7. Оглоблин-Глобенко М. Харківському Університету 150 років, ЗНТШ, том CLXVII, Нью-Йорк — Париж — Мюнхен 1958.
  8. (рос.) Харьковский Государственный Університет имени А. Горького за 150 лет. — X. 1955.
  9. Харківський університет за 200 років. — Х., 2004.
  10. Оглоблин-Глобенко М. Харківському Університету 150 років, ЗНТШ, т. CLXVII, Нью-Йорк — Париж — Мюнхен 1958.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
п • о • рСамоврядні (автономні) дослідницькі національні вищі навчальні заклади України
Київ Герб України
Харків
Львів
Дніпропетровськ
Острог
Луганськ
п • о • рХарківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Факультети Емблема Харківського університету
Наукові установи
Інші заклади
Тенісний клуб «Унікорт»
п • о • рВищі навчальні заклади Харківської області
Герб Харківської області
Харківська область


Вищий навчальний заклад Харкова Це незавершена стаття про вузи Харкова.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9D._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%BD%D0%B0&oldid=8834692
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами