Історія Камеруну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камерун

нім. Kamerun
фр. Cameroun
англ. Cameroon
Республіка
1884 – 1960 Камерун Flag

Прапор Камеруну

Прапор

Столиця Яунде
3°52′ пн. ш. 11°31′ сх. д.H G O
Мови Англійська, французька
Державний устрій Республіка
Історичний період Холодна війна
 - колонізація 1868
 - Колоніальна адміністрація 1884
 - Незалежність 1 січня, 1960
 - 1960 з 1984
Валюта
Марка Камеруну
1914-1919
Східноафриканський флорин
1919-1921
Східноафриканський шилінг
1921-1967
Франк Камеруну
1920-1960
Франк КФА
з 1961

Історія[ред. | ред. код]

Доколоніальна історія[ред. | ред. код]

У доколоніальний період найдревнішим населенням Камеруну були пігмеї. Згодом у південній частині Камеруну поселяються західні конголезькі племена і народи банту. У І тис. до н.е. на території Камеруну жив народ сао, який займався землеробством та скотарством. У XIV-му столітті приходять на землі племена канембу, а у XV-му столітті племена маса. На початку XVII-го століття на півночі нинішнього Камеруну утворилася ранньофеодальна держава Мандара. У 1715 році 25-й король Мандари (ім'я невідоме) дозволив мусульманським місіонерам проповідувати, і Мандара стала Султанатсултанатом. Серед найбільш важливих держав на півночі Камеруну були султанат Борну, Мандара, Логоні-Бірні, Макарі-Голфей, на західних землях Камеруну королівство Бамум. По всій території значну роль у відіграли держави: Королівство Фомбіна, Нгаондере, Гаруа, Марей, Рей-Буба, Тібаті, Баньо.

Початок європейської колонізації[ред. | ред. код]

Прибуття колонізаторів до столиці Мандари — Мори. Гравюра з описів про подорожі британського дослідника Едварда Френсіса Фіндена (1791–1857). Опубліковано в 1826 році

У 1472 році узбережжя Камеруну досягли португальські капітани Фернан ду По та Руй ді Сікейра. Португальців здивувала велика кількість креветок у водах цих країв — саме це їх і наштовхнуло на сучасну назву країни (Початкова назва «Річка креветок» (порт. Rio dos Camarões). Через декілька років португальці заснували в гирлі річки Вурі торгову факторію, що займалася торгівлею рабів.

Наприкінці XVI століття португальців витіснили голландці, а з початком XVIII століття на узбережжі Камеруну стали активно поселятися англійці, французи та німці, які будували там торгові факторії та християнські місії.

Експансія фульбе[ред. | ред. код]

У XVI столітті заселення території Камеруну почали кочові племена фульбе. Ними був завойований султанат Мандара. У ХІХ столітті, завдяки джихаду фуланів, практично yвесь Камерун став мусульманською державою, центр якої розташувався на півночі Нігерії. На південь фульбе не просувалися - їм заважали тропічні ліси. До XVIII століття на півдні Камеруну, до появи європейців, племена жили первісним ладом.

Німецька колонія: 1884-1914[ред. | ред. код]

Камерун 1884-1919 роки
Мапа Камеруну 1888 рік
Енономічна мапа Камеруну. 1906 рік
Густав Нахтігаль (1834-1885)
Прапор німецьких колоній. 1891 рік
Проект прапору Камеруна. 1914 рік


У 1884-1919 роки Камерун (нім. Kamerun) перебував у складі Німецької Західноафриканської колонії. До Камеруну також були включені території: північна частина Габону та Конго, західна частина Убангі-Шарі, південно-західні райони Чаду та далекосхідні райони Нігерії[1]. У 1914 році під час англо-французького вторгнення, Німецький Камерун став їх підконтрольною територією. У 1916 році був зданий останній німецький форт Мора.

Французька та британська колоніальність: 1916-1960[ред. | ред. код]

Згідно Версальського договору та за рішенням Ліги Націй у 1919 році, після поразки Німеччини у Першій світовій війні, Камерун був розділений на дві території поміж Великою Британією та Францією. Французька та Британська частини Камеруну y 1961 році об'єдналися у Федеративну Республіку Камерун[2].

Незалежність: 1960[ред. | ред. код]

Об'єднання французьких та британських територій в єдину країну: 1961-1971[ред. | ред. код]

Республіка: 1984[ред. | ред. код]

У 1972 вона була перетворена в Об'єднану Республіку Камерун.

У 1984 була прийнята назва Республіка Камерун.

У 1991 сталися деякі конституційні зміни; правляча партія демократичний Союз Народу Камеруну перемогла на перших за 28 років багатопартійних виборах 1992 року.

Література[ред. | ред. код]

  • Norbert Cyffer,A Sketch of Kanuri. Rudiger Koppe Verlag: Koln 1998.
  • Alexandre Kum´a Ndumbe III (Hrsg.): L´Afrique et ´Allemagne de la Colonisation à la Coopération 1884-1986 (Le cas du Cameroun), Yaoundé 1986
  • Victor T. LeVine/Roger P. Nye: Historical Dictionary of Cameroon, Metuchen, N.J. 1974
  • Albert Gouaffo: Wissens- und Kulturtransfer im kolonialen Kontext: das Beispiel Kamerun - Deutschland (1884 - 1919). Saarbrücker Beiträge zur vergleichenden Literatur- und Kulturwissenschaft Band 39, 2007, ISBN 3-8260-3754-5
  • Thomas Morlang: Askari und Fitafita: „farbige“ Söldner in den deutschen Kolonien. Chr. Links Verlag, Berlin 2008, ISBN 978-3-86153-476-1
  • John Mukum Mbaku: Culture and customs of Cameroon. Greenwood Press, Westport (Conn.) 2005, ISBN 0-313-33231-2
  • Engelbert Mveng: Histoire du Cameroon, Paris 1963
  • Victor Julius Ngoh: Cameroun 1884-1985; cent ans d´histoire, Yaoundé 1990
  • Adalbert Owona: La naissance du Cameroun 1884-1914, Paris 1996
  • Ulrike Schaper: Koloniale Verhandlungen. Gerichtsbarkeit, Verwaltung und Herrschaft in Kamerun 1884-1916, Campus Verlag, Frankfurt am Main 2012, ISBN 3-593-39639-4
  • André Tiebel: Die Entstehung der Schutztruppengesetze für die deutschen Schutzgebiete Deutsch-Ostafrika, Deutsch-Südwestafrika und Kamerun (1884-1898). Rechtshistorische Reihe: 358, Lang, Frankfurt am Main 2008, ISBN 3-631-57096-1
  • Barkindo, Bawuro Mubi (1989). The Sultanate of Mandara to 1902. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.
  • DeLancey, Mark W., and DeLancey, Mark Dike (2000). Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. 3rd ed.
  • Fanso, V. G. (1989). Cameroon History for Secondary Schools and Colleges: Volume 1: Prehistoric Times to the Nineteenth Century. London: Macmillan Education Ltd.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]