Населення Камеруну
Населення Камеруну | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 23,739 млн осіб |
Густота | 49,4 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,15 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,59 % |
Народжуваність | 36,17 ‰ |
Фертильність | 4,76 дітей на 1 жінку |
Смертність | 10,11 ‰ |
Смертність немовлят | 53,63 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 42,78 % |
• 15–64 років | 54,07 % |
• старіші за 65 років | 3,15 % |
Середня тривалість життя | 57,93 року |
• чоловіків | 56,62 року |
• жінок | 59,28 року |
Статева структура | |
загалом | 1,01 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,02 чол./жін. |
15–64 років | 1,01 чол./жін. |
після 65 років | 0,87 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | камерунці |
Мови | |
Офіційна | англійська, французька |
Населення Камеруну. Чисельність населення країни 2015 року становила 23,739 млн осіб (53-тє місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність камерунців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 36,17 ‰ (18-те місце у світі), смертність — 10,11 ‰ (42-ге місце у світі), природний приріст — 2,59 % (19-те місце у світі) .
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність в Камеруні, станом на 2015 рік, дорівнює 36,17 ‰ (18-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,76 дитини на одну жінку (20-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 23,4 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,7 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2011 рік)[1].
Смертність в Камеруні 2015 року становила 10,11 ‰ (42-ге місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,59 % (19-те місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Камеруну становить 18,5 року (208-ме місце у світі): для чоловіків — 18,4, для жінок — 18,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 57,93 року (203-тє місце у світі), для чоловіків — 56,62 року, для жінок — 59,28 року[1].
Вікова структура населення Камеруну, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 42,78 % (5 115 958 чоловіків, 5 039 121 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 19,58 % (2 337 061 чоловік, 2 310 178 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 30,53 % (3 644 779 чоловіків, 3 603 610 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,96 % (458 001 чоловік, 481 717 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,15 % (348 754 чоловіка, 400 038 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 25,8 року, жінки — 19,0 року, загалом — 22,4 року (дані за 2011 рік)[2].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 49,4 особи/км² (167-ме місце у світі)[1].
Урбанізація[ред. | ред. код]
Камерун високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 54,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,6 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Яунде (столиця) — 3,066 млн осіб, Дуала — 2,943 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Регіон | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дуала Яунде |
1 | Дуала | Прибережний | 1 338 082 | Ґаруа Куссері | ||||
2 | Яунде | Центральний | 1 299 369 | ||||||
3 | Ґаруа | Північний | 436 899 | ||||||
4 | Куссері | Далекопівнічний | 435 547 | ||||||
5 | Баменда | Північно-Західний | 393 835 | ||||||
6 | Маруа | Далекопівнічний | 319 941 | ||||||
7 | Бафусам | Західний | 290 768 | ||||||
8 | Моколо | Далекопівнічний | 275 239 | ||||||
9 | Нгаундере | Адамауа | 231 357 | ||||||
10 | Бертуа | Східний | 218 111 |
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,15 ‰ (117-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 259,15 тис. біженців з Центральноафриканської Республіки, 66,1 тис. з Нігерії[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 190,59 тис. осіб без громадянства[1].
Камерун є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: гірські племена (бамілеке, бамум, тікар) — 31 %, народи банту — 27 %, кірді — 11 %, фульбе — 10 %, негрілі — 7 %, інші африканці — 13 %, неафриканці — менше 1 % населення[1].
Мови[ред. | ред. код]
Офіційні мови[4]: англійська і французька. У країні поширені 24 місцеві мови африканських народів.
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 38,4 %, протестантизм — 26,3 %, інші течії християнства — 4,5 %, іслам — 20,9 %, анімізм — 5,6 %, інші — 1 %, атеїзмї — 3,2 % (станом на 2005 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 75 % дорослого населення (віком від 15 років): 81,2 % — серед чоловіків, 68,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3 % ВВП країни, станом на 2013 рік (133-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2011 рік).
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,08 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,1 % ВВП країни (139-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 53,63 ‰ (29-те місце у світі); хлопчиків — 57,28 ‰, дівчаток — 49,88 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 596 випадків на 100 тис. народжень (10-те місце у світі)[1].
Камерун входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, жовта гарячка, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 657,5 тис. хворих на СНІД (15-те місце в світі), це 4,77 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (14-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 34,2 тис. осіб (7-ме місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 9,6 % (130-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 14,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94,8 % населення в містах і 52,7 % в сільській місцевості; загалом 75,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 61,8 %, в сільській місцевості — 26,8 %, загалом по країні — 45,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,97 км³ на рік, або 58,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 23 % припадає на побутові, 10 % — на промислові, 68 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 84,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 78,4 %; частка осіб похилого віку — 5,9 %, або 16,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2000 року перебувало 48 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,3 %, верхній дециль — 35,4 % (станом на 2001 рік)[1].
Станом на 2013 рік, в країні 10,1 млн осіб не має доступу до електромереж; 55 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 88 %, у сільській місцевості — 17 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,909 млн унікальних інтернет-користувачів (108-ме місце у світі), що становило 20,7 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 9,332 млн осіб (53-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 70 %; промисловість і будівництво — 13 %; сфера послуг — 17 % (станом на 2001 рік)[1]. 1,396 млн дітей у віці від 5 до 14 років (31 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2011 року дорівнювало 30 % працездатного населення (186-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 6,4 %, серед юнаків — 5,3 %, серед дівчат — 7,5 %[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Камеруну докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Населення Камеруну[7] | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 4 466 000 | — |
1960 | 5 409 000 | +21.1% |
1970 | 6 842 000 | +26.5% |
1980 | 9 110 000 | +33.1% |
1990 | 12 181 000 | +33.7% |
2000 | 15 678 000 | +28.7% |
2010 | 19 599 000 | +25.0% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Cameroon : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 17 March. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Камерун // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Камерун // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Камерун // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Камеруну |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Cameroon : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Камеруну.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Cameroon. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей у Камеруну.
- Cameroon. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Камеруну.
- Cameroon. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Камеруну від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Cameroon : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|