Антонівецьке гетто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антонівецьке гетто – єврейське гетто в період Другої світової війни, створене нацистською Німеччиною в часи Другої світової війни в селі Антонівка на Волині.

З початку німецької окупації в 1941 році євреї були піддані різним репресіям — їм наказано носити пов'язки із Зіркою Давида, позначити свої будинки шестигранною зіркою, змушували їх до безкоштовного виконання важких робіт. Вони не могли залишати село, не могли купувати їжу від неєвреїв.

Гетто створене восени 1941 року і проіснувало 10 місяців. Наприкінці серпня 1942 року. СД з Рівного за участю німецької жандармерії та української поліції погнало всіх євреїв із с. Антонівки в кількості близько 500 осіб на місце, яке знаходиться приблизно за 6 км від Костополя і розстріляло їх у двох ямах разом з євреями з Костополя і Малого Сідлища.

У 1990-тих роках на місці страти встановлений пам'ятник.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Холокост на территории СССР: Энциклопедия. — Москва, 2009. — С.  34—35. — ISBN 978-5-8243-1296-6.