Вулиця Ярослава Мудрого (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Ярослава Мудрого
Харків
Початок вулиці Ярослава Мудрого. Вигляд з протилежного боку Сумської вулиці
Початок вулиці Ярослава Мудрого.
Вигляд з протилежного боку Сумської вулиці
Початок вулиці Ярослава Мудрого.
Вигляд з протилежного боку Сумської вулиці
МісцевістьНагірний район
РайонКиївський
Назва на честьЯрослава Мудрого
Колишні назви
Басейна, Петровського
Загальні відомості
Протяжність815 м
Координати початку50°00′26″ пн. ш. 36°14′15″ сх. д. / 50.007389° пн. ш. 36.237556° сх. д. / 50.007389; 36.237556
Координати кінця50°00′13″ пн. ш. 36°14′50″ сх. д. / 50.003750° пн. ш. 36.247472° сх. д. / 50.003750; 36.247472
поштові індекси61002, 61024
Транспорт
Найближчі станції метро«Ярослава Мудрого», «Університет» (~250 м)
Автобуси223
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлівід № 1 до № 38
Архітектурні пам'ятки№ 3, 17, 23, 25, 33
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Ярослава Мудрого у Вікісховищі

Вулиця Яросла́ва Му́дрого — вулиця міста Харкова, розташована в Київському районі. Починається від Сумської вулиці і йде на південний схід до Григорія Сковороди. Перетинається з вулицями Мироносицькою, Чернишевською, Алчевських.

Історія і назва

[ред. | ред. код]

У 1880 р. в кінці Великої Німецької вулиці (нині Григорія Сковороди) встановили резервуар для води на 10 тис. відер, пов'язаний з міською водопровідною системою. Місцеві жителі називали його басейном. У 1888 р. міська дума затвердила план забудови ділянки поруч із басейном і пробивки нової Юмовської вулиці (нині Гуданова). На північний захід від Німецької вулиці в 1893 р. почали прокладати Басейний провулок. На початку XX століття вулиця, яка отримала назву Басейної, була забудована до Сумської вулиці.

У 1958 р. Басейній вулиці було присвоєне ім'я Г. І. Петровського, радянського державного і політичного діяча. 20 листопада 2015 р. Харківська міська рада перейменувала вулицю Петровського[1]. Вона отримала ім'я Ярослава Мудрого, Великого князя Київського[2].

Будинки

[ред. | ред. код]
Будинок № 3
Будинок № 23

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • На перехресті з вул. Григорія Сковороди, біля Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, в 1999 р. було відкрито пам'ятник Ярославу Мудрому.[6]
  • Біля кафе «Ріо» (буд. № 21) у період з 2003 по 2016 р. було відкрито кілька скульптурних пам'ятників літературним персонажам роману І. Ільфа і Є. Петрова «12 стільців» — Бендеру, Еллочці та Кисі Вороб'янінову. Більшість з них авторства Катіба Мамедова. У випадку з останнім пам'ятником поширена прикмета: потерти стільця то на фарт та гроші[7]. Історія не зберегла єдиної аналогічної легенди щодо першої скульптури, але в Еллочки, станом на 2017-й, вочевидь було стерто верхній шар на лівій персі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова [Архівовано 8 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Петровского [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Харьков транспортный. Улица Ярослава Мудрого [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.]
  • Андрей Парамонов (9 жовтня 2020). Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. К истории улицы Бассейной. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Новые названия харьковских улиц: решение горсовета. mediaport.ua. Процитовано 17 березня 2024.
  2. Перелік перейменувань об'єктів топоніміки м.Харкова. www.city.kharkiv.ua. Процитовано 17 березня 2024.
  3. Головне територіальне управління юстиції в Харківській області. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  4. Харківський музей голокосту та історії євреїв. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  5. ХАРКІВМЕТРОБУД, ПуАТ
  6. У ХАРКОВІ ВІДКРИТО ПАМ'ЯТНИК ЯРОСЛАВУ МУДРОМУ. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  7. В Харькове появился памятник известному персонажу — Кисе Воробьянинову [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)