Глухий зубний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless dental stop
Звучання

Глухий зубний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t̪⟩ («t» із діактриком дентальної артикуляції). В українській мові цей звук передається на письмі літерою т.

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий дентальний зімкнено-проривний
  • Глухий дентальний проривний
  • Глухий зубний зімкнено-проривний
  • Глухий зубний проривний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого зубного проривного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська toki [t̪oki] місце Ламінальний зубно-ясенний.
бенгальська তুমি [t̪umi] ти Див. бенгальська фонетика
білоруська[1] стагоддзе [s̪t̪äˈɣod̪d̪͡z̪ʲe] століття Ламінальний зубно-ясенний. Див. білоруська фонетика
в'єтнамська[2] tuần [t̪wən˨˩] неділя Див. в'єтнамська фонетика
гінді[3] तीन [t̪iːn] три Ламінальний зубно-ясенний Див. фонетика гінді
індонезійська[4] tabir [t̪abir] штора Ламінальний зубно-ясенний.
іспанська[5] tango [ˈt̪ãŋɡo̞] танго Ламінальний зубно-ясенний. Див. іспанська фонетика
італійська[6] tale [ˈt̪ale] такий Ламінальний зубно-ясенний. Див. італійська фонетика
каталанська[7] tothom [t̪uˈt̪ɔm] кожен Ламінальний зубно-ясенний. Див. каталанська фонетика
киргизька[8] туз [t̪us̪] сіль Ламінальний зубно-ясенний.
латвійська[9] tabula [ˈt̪äbulä] стіл Ламінальний зубно-ясенний. Див. латвійська фонетика
маратхі बला [t̪əbˈlaː] табла Див. фонетика маратхі
польська[10] tom [t̪ɔm] том Ламінальний зубно-ясенний. Див. польська фонетика
пенджабська ਤੇਲ [t̪eːl] олія Ламінальний зубно-ясенний.
російська[11] толстый [ˈt̪ʷo̞ɫ̪s̪t̪ɨ̞j] товстий Ламінальний зубно-ясенний. Див. російська фонетика
словенська[12] tip [t̪íːp] тип Ламінальний зубно-ясенний.
шведська[13] tåg [ˈt̪ʰoːɡ] поїзд Ламінальний зубно-ясенний. Див. шведська фонетика
турецька at [ät̪] кінь Ламінальний зубно-ясенний. Див. турецька фонетика
українська[14] брат [brɑt̪] Перед /и, е, а, о, у/, в кінці слова, та перед твердим приголосним. Див. українська фонетика
фінська tutti [ˈt̪ut̪ːi] pacifier Ламінальний зубно-ясенний. Див. фінська фонетика
французька[15] tordu [t̪ɔʁd̪y] кривий Ламінальний зубно-ясенний. Див. французька фонетика

Примітки[ред.ред. код]

  1. Padluzhny, (1989), p. 47.
  2. Thompson, (1959), pp. 458–461.
  3. Ladefoged, (2005), p. 141.
  4. Soderberg та Olson, (2008), p. 210.
  5. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  6. Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  7. Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  8. Kara, (2003), p. 11.
  9. Nau, (1998), p. 6.
  10. Jassem, (2003), p. 103.
  11. Jones та Ward, (1969), p. 99.
  12. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  13. Engstrand, (1999), p. 141.
  14. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). «Some properties of the українська writing system». arXiv:0802.4198. 
  15. Fougeron та Smith, (1993), p. 73.

Джерела[ред.ред. код]

  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. 
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Blust, Robert (1999). Notes on Pazeh Phonology and Morphology. Oceanic Linguistics 38 (2): 321–365. doi:10.1353/ol.1999.0002. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Engstrand, Olle (1999). Swedish. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 140–142. ISBN 0-521-63751-1. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press. 
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434. 
  • Kráľ, Ábel (1988). Pravidlá slovenskej výslovnosti. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052. 
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2009). Hakka Chinese. Journal of the International Phonetic Association 39 (107–111): 107. doi:10.1017/S0025100308003599. 
  • Liberman, AM; Cooper, FS; Shankweiler, DP; Studdert-Kennedy, M (1967). Perception of the speech code. Psychological Review 74 (6): 431–61. doi:10.1037/h0020279. PMID 4170865. 
  • Mahootian, Shahrzad (1997). Persian. London: Routledge. ISBN 0-415-02311-4. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Pavlík, Radoslav (2004). Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda. Jazykovedný časopis 55: 87–109. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009). Luanyjang Dinka. Journal of the International Phonetic Association 39 (1): 113–124. doi:10.1017/S0025100308003605. 
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999). A Course in Phonology. Blackwell Publishing. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. 
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. 
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320. 
  • Szende, Tamás (1994). Illustrations of the IPA: Hungarian. Journal of the International Phonetic Association 24 (2): 91–94. doi:10.1017/S0025100300005090. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. doi:10.2307/411232. JSTOR 411232. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. Oxford University Press. 
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. 
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English. 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.