Добряни (Тростянецька сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Добряни
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Тростянецька сільська громада
Облікова картка с. Добряни 
Основні дані
Засноване 1439
Населення 366
Площа 1,21 км²
Густота населення 302,48 осіб/км²
Поштовий індекс 81610[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°37′16″ пн. ш. 23°57′03″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 23.95083° сх. д. / 49.62111; 23.95083Координати: 49°37′16″ пн. ш. 23°57′03″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 23.95083° сх. д. / 49.62111; 23.95083
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Водойми річка Прірва
Місцева влада
Адреса ради 81610, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Тернопілля
Карта
Добряни. Карта розташування: Україна
Добряни
Добряни
Добряни. Карта розташування: Львівська область
Добряни
Добряни
Мапа
Мапа

CMNS: Добряни у Вікісховищі

Добря́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 366 осіб[2]. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Прірва.

Історія

[ред. | ред. код]

Село знаходиться на північній окраїні району. У давнину належало до так званих королівщин, тому тут періодично проводились переписи маєтків (люстрації) для збирання податків. У 1515 році село займало 9 ланів землі. Тут існувала корчма та жорна, на яких селяни мололи своє зерно. Податок з корчми та жорен становив разом 12 грошів за рік.

Пізніше за часів управління Сигізмунда І (1506—1548) королівські прислужники пробували збільшити панщину: вони переміряли сільські землі і наказали працювати по 2 дні на тиждень від лану. Селяни були категорично проти цього і в 1537 році їм навіть вдалося якимось чином добитися в королівській канцелярії підтвердження свого привілею на восьмигодинну панщину, яку й виконували до 1565 року.

Люстрація того ж 1565 року вказує, що в селі проживало 68 селянських сімей, сімнадцять з яких були недавно поселені на поміщицьких та пустуючих землях. Уже в цей час у селі було помітне майнове розшарування селянства: п"ять сімей мали по 10 гектарів землі, п"ять — по 7,5, тридцять три — по 5, чотири — по 2,5гектара. Нові поселенці були наділені півлановими (10 га) наділами, за які повинні були відробляти по два дні панщини на тиждень.

У селі був млин на один камінь і фільварок. У фільварку нараховувалось 53 голови великої рогатої худоби, 78 свиней, 120 штук птиці. Фільварковий врожай становив 1005 кіп різного зерна (копа — 60 снопків). В основному сіяли жито, овес, гречку.

До нашого часу дійшло дві люстрації Добрян з 1570 року. Тоді село спробували ще раз перевести на відроблення дводенної панщини і тому адміністрація фільварку силою примушувала селян освоювати нові землі, щоб їхні наділи досягали 20 гектарів. До фільварку належало 90 гектарів, і щоб забезпечити його робочою силою, сюди примушували ходити на панщину людей з Люб"ян, Бродок, Димівки.

Усім життям сільської громади керував тивун. За свою службу він був звільнений від сплати податків. А представником королівської влади в селі був війт, який і був господарем фільварку. З усіх податків шоста частина йшла йому.

З податкогвого реєстру 1603 р. дізнаємося, що в селі було вже чимало бідняків — 2 загородники та 20 комірників. І одні і другі були безземельні.

Сумну картину господарського становища села після серії татарських нападів подає люстрація 1628 р. Із 17 ланів оброблялися лише 5. у селі проживало лише 9 сімей на п"ятигектарних наділах. Тут же вказується, що в Добрянах збирали мито, сума якого становила 30 золотих на рік (у 5 разів більша від прибутку млина).

Особливо пограбували Добряни у 1647 р. війська князя Яреми Вишневецького. Пізньої осені 1648 р. село знищили татари. У Львівському центральному державному історичному архіві зберігається свідчення селян Хоми Яценишина і Сеня Рум"яча про неможливість сплати селом подимного податку в 1649 р.12 лютого 1694 р., після невдалої спроби захоплення Львова, у Добрянах при відступі ночувала 60 000 татарська орда, яка спалила село. У 1772 році територія села увійшла до складу Габсбурзької монархії (від 1804 — Австрійської імперії). У 1786 році було засновано німецьку колонію Дорнфельд (нім. Dornfeld — колючкове поле) тепер це с. Тернопілля.

А в 1777 р. Добряни купив великий земельний магнат граф Потоцький. 1865 р. в селі було засновано школу, вчитель якої одержував мізерну зарплатню — 100 золотих. У 1880 р. в Добрянах нараховувалось 125 хат і проживало 725 чоловік. У 1896 році було вже близько 140 хат. Тоді ж було засновано читальню. Втікаючи від недолі, 13 сімей емігрувало за океан. Хоча в селі й існувала однокласна дворічна школа з одним учителем і відвідувало її понад 160 дітей, усе ж тут нараховувалося 55 чоловік зовсім неграмотних, а ще 20 ледве вміли підписуватись. Велике було і майнове розшарування селянства. Тут нараховувалось 40 кукркулів, у той же час було 55 бідняцьких сімей, які не могли прохарчуватися зі свого господарства. У 21 господарстві не було ніякої худоби, до 100 чоловік ходили на заробітки до міст. Великим землевласником була церква, якій належало 59 га землі. У 1934 р. в добрянах продовжувала працювати стара читальня, у якій нараховувалось всього 300 книжок. В ній працював театральний гурток. Через два роки на власні кошти селяни збудували власну читальню з місцевого матеріалу, дерево возили з лісу із-за Красова. В ній молодь ставила п'єси, давала концерти. Щоб поставити виставу, селяни мусили йти по дозвіл до польських жандармів, які перевіряли репертуар. 14 чнрвня 2016 році в Добрянах хоотіли обладнати смітєзвалище але селяни не дозволили це зробити ця спроба поновилася 17 березня 2017 року на цей раз селяни перекрили дорогу.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 364 99.45%
білоруська 2 0.55%
Усього 366 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Облікова картка с. Добряни. ВРУ. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 2 липня 2014.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]