Луб'яна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Луб'яна
Lubiana, Mykolaiv Raion (01).jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Миколаївський район (Львівська область) Миколаївський район
Рада/громада Бродківська сільська рада
Код КОАТУУ 4623081203
Облікова картка с. Луб'яна 
Основні дані
Засноване 1500
Населення 209
Площа 1,31 км²
Густота населення 159,54 осіб/км²
Поштовий індекс 81605[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°34′46″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 49.57944° пн. ш. 23.98306° сх. д. / 49.57944; 23.98306Координати: 49°34′46″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 49.57944° пн. ш. 23.98306° сх. д. / 49.57944; 23.98306
Середня висота
над рівнем моря
279 м
Місцева влада
Адреса ради 81612, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Бродки, тел. 5-14-15
Карта
Луб'яна is located in Україна
Луб'яна
Луб'яна
Луб'яна is located in Львівська область
Луб'яна
Луб'яна

Луб'я́насело в Україні, в Миколаївському районі Львівської області. Населення становить 209 осіб. Орган місцевого самоврядування - Бродківська сільська рада.


Назва[ред.ред. код]

Пов’язана зі словом «луб», що означає «липове лико».

Історія[ред.ред. код]

Розпочинається вона у цього села 20 жовтня 1421 року. Того дня король Ягайло підписав дозвіл шляхтичеві Вінсенту Лонці, аби він заснував власне поселення між селами Красів та Щирець. Через десятиліття, 1431-го, той самий Ягайло додав Лонці землі над річкою Зуброю і дозволив встановити у новому поселенні посаду війта. Відтак село почало швидше заселятися. У 1504 році король віддав село Рафалю з Сеняви (нині село Соколівка Жидачівського району). А вже 1515 року поселення було розділене на Великі й Малі Луб’яни. Обидва перебували у володінні різних власників: Великі Луб’яни — в Опоровського, а Малі Луб’яни — у головного львівського митаря Вілчка.

У 1578 році Великі й Малі Луб'яни перейшли до власності родини Вілчків (15,5 лана землі). Королівський наділ у селах становив 3,5 лана. До речі, обидва наділи — і панський, і королівський, мали окремих священиків. Панщину в Луб’яній селяни мали відробляти більше часу, аніж у навколишніх селах. Саме через це селяни багато разів зверталися зі скаргами до короля.

Внаслідок татарських нападів 1618-1620, а потім і 1626 років більш ніж у п’ять разів зменшилась площа орних земель. Збідніння населення сприяло появі розбійників. Так 17 червня 1648 року декілька селян напали на монаха-кармеліта з львівського монастиря та його супутників. Монах гнав із Жидачева воли дорогою повз Луб’яну.

Восени 1648 року село знищила орда. Як наслідок, після воєн, у 1661 році в Луб’яній зафіксовано всього лиш два лани орної землі.

У 1711 році у селі працювали три броварні. Їх орендували євреї відповідно за 500, 200 та 160 золотих на рік. Відомо, що того року Луб'яна перебувала у власності відразу трьох панів. А 1757 році частину села виділено луб’янському війтові в управління. Таке війтівство проіснувало до 1828 року. А щодо населення, то 1787 році в Луб’яній було 54 хати й окрім них — 20 селянських садиб на хуторі Луб’янка.

Майже до кінця XIX сторіччя селяни Луб’яної потерпали від розливів річки Зубра. У ті часи вона сягала у ширину до 9 метрів, а коли ставала повноводною, заливала луки й сільське пасовисько на місці давнього ставка. У записах збереглися дані, що в дощову погоду на цьому вигоні трясовина затягувала навіть худобу.

У 1788 році в Луб'яній засновано німецьку колонію Лінденфельд (Липове поле). Через 32 роки у ній проживало 17 колоністів, у середньому вони мали по 26-30 моргів землі.

Взяли участь селяни і у революції 1848 року: зібрано 65 підписів під петицією цісареві про поділ Галичини на дві частини — польську та українську. Через кільканадцять років, у 1857 році в Луб'яній нараховувалась 81 хата, в Луб'янці — 4, а у Лінденфельді — 19.

У серпні 1990 року в Луб'янах відбулося посвячення могили січових стрільців. Ця подія ввійде яскравою сторінкою в історію села.

Джерела[ред.ред. код]

  • [1][недоступне посилання]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.