2-й український полк імені Павла Полуботка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Другий український імені гетьмана Павла Полуботка козацький полк
Polubotkivtsi.jpg
Полуботківці у середмісті Києва
На службі червень 1917 - лютий 1918
Країна Flag of the Ukranian State.svg УНР
Вид Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Тип Піхота
Чисельність Полк
Оборонець Гетьман
Павло Полуботок
Війни/битви Українська революція
Розпущено 1918

Другий український імені гетьмана Павла Полуботка козацький полк — одне з перших українських військових формувань в російській армії в 1917 році.

Зародження[ред.ред. код]

У середині травня 1917 новобранці в Чернігові під впливом агітації самостійників Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка почали самочинно гуртуватися в окрему частину. Український генеральний військовий комітет, що саме тоді вів переговори з військовим командуванням і Тимчасовим урядом про українізацію трьох військових корпусів російської армії Південно-Західного фронту, вирішив відправити новобранців на фронт. Прибувши до Києва, чернігівчани поповнили на розподільчому пункті свої ряди мобілізованими новобранцями з інших місць і стали домагатися оголошення себе Другим українським полком ім. гетьмана П.Полуботка.

Заколот[ред.ред. код]

Відмовившись підкорятися вимозі УГВК про від'їзд на фронт, близько 5 тис. солдатів залишились у Києві. 18–19(5–6) липня 1917 рокувони спробували захопити ключові пункти в Києві. Акція виявилася невдалою. Проти командного складу на чолі з прапорщиком Романенком (Ромашиним) і полкового комітету розпочалося судове слідство. Солдати в другій половині липня 1917 року (за старим стилем) були відправлені на фронт.

Визнання[ред.ред. код]

У результаті складних переговорів із військовим командуванням представники Української Центральної Ради домоглися офіційного присвоєння військовій частині вже на фронті назви «Другий український полк імені гетьмана Павла Полуботка». Він входив до 3-ї стрілецької дивізії 6-го армійського корпусу. Полк брав участь у київських подіях (листопад–грудень 1917 року), боротьбі з більшовиками в січні–лютому 1918 року. Тоді ж розпався.

Джерела та література[ред.ред. код]