Яванське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яванське море
Locatie Javazee.PNG
3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д. / -3.000; 110.317
Розташування Тихий океан
Площа 552 000 км²
Найбільша глибина 1 272 м
CS: Яванське море у Вікісховищі

Ява́нське мо́ре (інд. Laut Jawa) — мілководне міжострівне море на заході Тихого океану, між індонезійськими островами Малайського архіпелагу (Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі). Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря на Зондському шельфі. Виникло наприкінці останнього льодовикового періоду[1]. Зондською протокою сполучається з Індійським океаном. Площа 552 тисячі км², глибини до 1 272 м, переважні глибини до 60 м[2] (середня глибина 111 м[3]). Загальний обсяг води становить 61 тис. км³[3].

Яванське море — район сейсмічної активності. Дно моря розчленоване підводними долинами[2], перекритими піщаними та піщано-мулистими відкладеннями[3]. Узбережжя пологі, вкриті мангровими лісами. Коралові рифи досить поширені[3].

Гідрографія[ред.ред. код]

Яванське море розташовано в районі екваторіальних мусонів. Температура води на поверхні від 27 до 28 °C. Солоність від 31,5 до 33,5 ‰. Поверхневі морські течії спрямовані взимку зі сходу на захід, а влітку — із заходу на схід. Припливи напівдобові та подобові (до 1,4 м)[3].

Межі[ред.ред. код]

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Яванського моря, що є однією з акваторій Східно-Індійського архіпелагу. Iho визначає свої межі як зазначено нижче:[4]

На Півночі. Межує з Південно-Китайського морем [від мису Луципара Пойнт (англ. Lucipara Point ) (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д. / -3.233; 106.083) звідти до Таджонг Нанка (англ. Tanjong Nanka), мис на південному заході острову Банка, через цей острів до Танджонг Берікат (англ. Tanjong Berikat) (2°34′ пд. ш. 106°51′ сх. д. / 2.567° пд. ш. 106.850° сх. д. / -2.567; 106.850), далі до Танджонг Джеманг (англ. Tanjong Djemang) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д. / -2.767; 108.267), уздовж північного узбережжя цього острова до Танджонг Боероенг Манді (англ. Tanjong Boeroeng Mandi) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д. / -2.767; 108.267) звідти лінія прямує до Самбар Танджонг до (англ. Sambar Tanjong) (3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д. / -3.000; 110.317) південно-західний край Борнео], Південне узбережжя Борнео обмежує Макасарську протоку [По лінії від південно-західного краю Сулавесі ((5°37′ пд. ш. 119°27′ сх. д. / 5.617° пд. ш. 119.450° сх. д. / -5.617; 119.450) через південну точку Тана Кеке (англ. Tana Keke), через південь острова Лаоет (англ. Laoet) ((4°06′ пд. ш. 116°06′ сх. д. / 4.100° пд. ш. 116.100° сх. д. / -4.100; 116.100) звідти до західного узбережжя цього острову до Танджонг Ківі (англ. Tanjong Kiwi) і звідти через до Танджонг Петанг (англ. Tanjong Petang), Борнео ((3°37′ пд. ш. 115°57′ сх. д. / 3.617° пд. ш. 115.950° сх. д. / -3.617; 115.950) на південному кінці протоки Лаоет].
На сході Західна межа моря Флорес [Лінія від Тг Сарокаджа (англ. Tg Sarokaja) (8°22′ пд. ш. 117°10′ сх. д. / 8.367° пд. ш. 117.167° сх. д. / -8.367; 117.167) до острову Західний Патерностер (англ. Paternoster) ((7°26′ пд. ш. 117°08′ сх. д. / 7.433° пд. ш. 117.133° сх. д. / -7.433; 117.133) звідти до північного сходу острова Постилджон (англ. Postiljon) ((6°33′ пд. ш. 118°49′ сх. д. / 6.550° пд. ш. 118.817° сх. д. / -6.550; 118.817) і до західної точки затоки Лаїканг, Сулавесі].
На півдні. Північна та північно-західна межа моря Балі [лінія прямує від острову Західний Патерностер до східної точки Сепаджанг (англ. Sepandjang) і звідти через цей острів до західної точки затоки Джиде на південному узбережжі острову Кангеан (англ. Kangean) ((7°01′ пд. ш. 115°18′ сх. д. / 7.017° пд. ш. 115.300° сх. д. / -7.017; 115.300). далі від західної точки затоки Джиде, острову Кангеан, до Тг Седано, північно-східній край острову Ява і східним узбережжям до Тг Баннтенан на південному сході острова], північне і західне узбережжя Яви до Ява Хуфд (англ. Java Hoofd) ((6°46′ пд. ш. 105°12′ сх. д. / 6.767° пд. ш. 105.200° сх. д. / -6.767; 105.200) його західної точки, і звідти лінія прямує до Vlakke Hoek ((5°55′ пд. ш. 104°35′ сх. д. / 5.917° пд. ш. 104.583° сх. д. / -5.917; 104.583) на південному узбережжі Суматри.
На заході Cхідним узбережжям Суматри між Vlakke Hoek і Луципара Пойнт (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д. / -3.233; 106.083).

Клімат[ред.ред. код]

Північна і західна акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі, східна і південна — в субекваторіальному[5]. На заході над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози[6]. На сході взимку вторгаються тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літнє-осінній період часто формуються тропічні циклони[6].

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Сундський шельф - Яванське море центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції[7]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[8].

Господарство[ред.ред. код]

Рибальство (південний оселедець, летючі риби, тунець)[3], видобуток перлин, нафти і природного газу.

Головні порти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pleistocene Sea Level Maps. The Field Museum. 2003. 
  2. а б Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. а б в г д е Яванское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  4. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953. Процитовано 7 February 2010. 
  5. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  6. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  7. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  8. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]