Яванське море
 | |
| 3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д. | |
| Розташування | Тихий океан |
|---|---|
| Прибережні країни | Індонезія[1]  |
| Найбільша глибина | 67 м |
| Площа | 552 000 км² |
| Впадаюча річка | Баріто, Kahayan Riverd, Соло (річка), Чилівунг[2], Bodri Riverd[2], Ci Manukd[2], Kumai Riverd, Lamandau Riverd, Tulang Bawang Riverd, Ci Tarumd, Ci Ujungd[2], Ci Sadaned[2], Ci Punagarad[2], Bekasi Riverd[2], Ci Sanggarungd[2], Comal Riverd[2], Kali Jragungd[2], Kali Tuntangd[2] і Kali Serangd[2] |
 | |
 Яванське море у Вікісховищі | |
Ява́нське мо́ре (індонез. Laut Jawa) — мілководне міжострівне море на заході Тихого океану, між індонезійськими островами Малайського архіпелагу (Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі). Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря на Зондському шельфі. Виникло наприкінці останнього льодовикового періоду[3]. Зондською протокою сполучається з Індійським океаном. Площа 552 тисячі км², глибини до 1272 м, переважні глибини до 60 м[4] (середня глибина 111 м[5]). Загальний обсяг води становить 61 тис. км³[5].
Яванське море — район сейсмічної активності. Дно моря розчленоване підводними долинами[4], перекритими піщаними та піщано-мулистими відкладеннями[5]. Узбережжя пологі, вкриті мангровими лісами. Коралові рифи досить поширені[5].
Яванське море розташовано в районі екваторіальних мусонів. Температура води на поверхні від 27 до 28 °C. Солоність від 31,5 до 33,5 ‰. Поверхневі морські течії спрямовані взимку зі сходу на захід, а влітку — із заходу на схід. Припливи напівдобові та подобові (до 1,4 м)[5].
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Яванського моря, що є однією з акваторій Східно-Індійського архіпелагу. Iho визначає свої межі як зазначено нижче:[6]
- На Півночі. Межує з Південнокитайським морем [від мису Луципара Пойнт (англ. Lucipara Point) (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д.) звідти до Таджонг Нанка (англ. Tanjong Nanka), мис на південному заході острова Банка, через цей острів до Танджонг Берікат (англ. Tanjong Berikat) (2°34′ пд. ш. 106°51′ сх. д. / 2.567° пд. ш. 106.850° сх. д.), далі до Танджонг Джеманг (англ. Tanjong Djemang) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д.), уздовж північного узбережжя цього острова до Танджонг Боероенг Манді (англ. Tanjong Boeroeng Mandi) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д.) звідти лінія прямує до Самбар Танджонг до (англ. Sambar Tanjong) (3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д.) південно-західний край Борнео], Південне узбережжя Борнео обмежує Макасарську протоку [По лінії від південно-західного краю Сулавесі ((5°37′ пд. ш. 119°27′ сх. д. / 5.617° пд. ш. 119.450° сх. д.) через південну точку Тана Кеке (англ. Tana Keke), через південь острова Лаоет (англ. Laoet) ((4°06′ пд. ш. 116°06′ сх. д. / 4.100° пд. ш. 116.100° сх. д.) звідти до західного узбережжя цього острову до Танджонг Ківі (англ. Tanjong Kiwi) і звідти через до Танджонг Петанг (англ. Tanjong Petang), Борнео ((3°37′ пд. ш. 115°57′ сх. д. / 3.617° пд. ш. 115.950° сх. д.) на південному кінці протоки Лаоет].
- На сході Західна межа моря Флорес [Лінія від Тг Сарокаджа (англ. Tg Sarokaja) (8°22′ пд. ш. 117°10′ сх. д. / 8.367° пд. ш. 117.167° сх. д.) до острова Західний Патерностер (англ. Paternoster) ((7°26′ пд. ш. 117°08′ сх. д. / 7.433° пд. ш. 117.133° сх. д.) звідти до північного сходу острова Постилджон (англ. Postiljon) ((6°33′ пд. ш. 118°49′ сх. д. / 6.550° пд. ш. 118.817° сх. д.) і до західної точки затоки Лаїканг, Сулавесі].
- На півдні. Північна та північно-західна межа моря Балі [лінія прямує від острова Західний Патерностер до східної точки Сепаджанг (англ. Sepandjang) і звідти через цей острів до західної точки затоки Джиде на південному узбережжі острова Кангеан (англ. Kangean) ((7°01′ пд. ш. 115°18′ сх. д. / 7.017° пд. ш. 115.300° сх. д.). далі від західної точки затоки Джиде, острову Кангеан, до Тг Седано, північно-східній край острова Ява і східним узбережжям до Тг Баннтенан на південному сході острова], північне і західне узбережжя Яви до Ява Хуфд (англ. Java Hoofd) ((6°46′ пд. ш. 105°12′ сх. д. / 6.767° пд. ш. 105.200° сх. д.) його західної точки, і звідти лінія прямує до Vlakke Hoek ((5°55′ пд. ш. 104°35′ сх. д. / 5.917° пд. ш. 104.583° сх. д.) на південному узбережжі Суматри.
- На заході Східним узбережжям Суматри між Vlakke Hoek і Луципара Пойнт (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д.).
Північна і західна акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі, східна і південна — в субекваторіальному[7]. На заході над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози[8]. На сході взимку вторгаються тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони[8].
Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Сундський шельф — Яванське море центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції[9]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[10].
Рибальство (південний оселедець, летючі риби, тунець)[5], видобуток перлин, нафти і природного газу.
Головні порти:
- Джакарта (Танджунгпріок), Семаранг, Сурабая (острів Ява);
- Банджармасін (Калімантан).
- ↑ Яванское море // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н https://geoportal.menlhk.go.id/portal/apps/webappviewer/index.html?id=2ee8bdda1d714899955fccbe7fdf8468
- ↑ Pleistocene Sea Level Maps. The Field Museum. 2003.
- ↑ а б Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в г д е Яванское море // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010. [Архівовано 2011-10-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467
- Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів: Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — Ч. 1. Світовий океан, Африка, Австралія, Океанія, Південна Америка. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3
- Географія материків та океанів: Навч. посібник / Уклад. О. Лаврик. — 2-ге вид. — Житомир, 2021. — 231 с.
- Залогин Б. С., Косарев А. Н. Природа мира. Моря. — М. : Мысль, 1999. — 400 с. — ISBN 5-244-00624-X
- Краткая географическая энциклопедия. Т. 5 / Гл. ред. Григорьев А. А. — М.: Сов. энциклопедия, 1960—1966. — 544 с.
- Океанографическая энциклопедия / Под ред. Р. М. Деменицкой, Г. И. Баранова, В. В. Панова и др. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 632 с.
- Яванське море // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
