Користувач:Avenar/Деньга Олександр Миколайович
Деньга Олександр Миколайович | |
---|---|
Громадянство | ![]() ![]() |
Професія | співак, режисер-організатор, педагог |
Напрям | організація концертів, педагогічна діяльність, кінематографія |
Нагороди | ![]() |
| imdb_id = | Сайт =
}}
Олександр Миколайович Деньга (…) — український співак, режисер-організатор, співак, педагог, Заслужений діяч мистецтв України (2017)[1]. Член НСКУ. Відомий як автор всенародно улюблених мультфільмів, зокрема серіалу «Як козаки …».
Народився 7 березня 1932 року в місті Запоріжжя[1]. Після закінчення школи вступив до медичного, але майже відразу перевівся до Київського інженерно-будівельного інституту, навчався у Йосипа Юлійовича Каракіса.[2]
Після закінчення інституту в 1955 році працював архітектором у Києві. Разом із своїми друзями, випускниками КІБІ, захопився тоді ще мало відомою творчістю виробництва мультфільмів. Молоді колишні архітектори Володимир Дахно, Марк Драйцун і Давид Черкаський з натхненням розпочали роботу в новому творчому об'єднанні мультиплікаційних фільмів на студії «Київнаукфільм» (нині «Укранімафільм»), а згодом стали відомими мультиплікаторами й режисерами.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/e/e2/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%9E%D0%BA%D0%BE.png/150px-%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%9E%D0%BA%D0%BE.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/d/dc/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B9.png/150px-%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B9.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/74/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%A2%D1%83%D1%80.jpg/150px-%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA_%D0%A2%D1%83%D1%80.jpg)
У 1960 році Володимир Дахно дебютував як мультиплікатор фільмом «Пригоди Перця», який став першим анімаційним фільмом творчого об'єднання під керівництвом І. Б. Гурвич. У повній мірі талант Володимира Дахна розкрився в 1967 році з виходом першої серії мультфільму «Як козаки …»[3], при створенні якого він виступив у ролі режисера і сценариста. Мультсеріал відразу отримав величезну популярність, а харизматичні герої стали народними улюбленцями. Герої мультфільмів «Як козаки …» є найвпізнаванішими персонажами в українській мультиплікації, своєрідним національним символом. Всього Володимир Дахно створив дев'ять короткометражних мультфільмів про запорізьких козаків. У 1991 році, за участю цих героїв, був випущений перший повнометражний український анімаційний фільм «Енеїда», створений Володимиром Дахном за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/0/0c/%D0%94%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE2.jpg)
Головні персонажі пригодницької серії наділені різними характерами, зрозумілими без слів, це друзі — Око, Грай і Тур. Всі вони кмітливі й войовничі, а їхні командні властивості мають певні особливості: козак Око першим помічає загрозу чи зміну ситуації, Грай розігрує стратегію, як її подолати, а Тур докладає чималих зусиль, щоб переможно завершити розпочате. Авторське право на створення цих персонажів, вигляд яких вдосконалювався роками, з 1967 до 1995 року, належить двом авторам: режисеру-мультиплікатору Володимиру Дахну та художнику Едуарду Кіричу. Як згадує Е. Кірич: «Дахно намалював для мене довгу паличку і сказав, що це козак Грай, чимале коло — силач Тур, маленьке — верткий Око. Я ж, як художник-аніматор, зробив з його ідеї персонажів. Що значить „зробив“? Створив їм обличчя, наростив тіла. Зробив такими, якими їх сьогодні знають всі.» [4]Хоча режисер і сам добре малював, показуючи свої ідеї більш ніж схематично, він цінував творчу допомогу своїх колег, розуміючи, що кіно — це колективна праця.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/b/bf/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%8F%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96_2016.jpg/300px-%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%8F%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96_2016.jpg)
Останні півтора десятиліття життя майстра були затьмарені згасанням української анімації: економічна криза стала на шляху творчості. Незважаючи на фінансові проблеми, Володимир Дахно до кінця днів продовжував творити, передавав свої знання молодим мультиплікаторам і мріяв, що його ідеї втіляться в життя.
Колеги, знайомі та сусіди знали його як дуже делікатну, привітну і життєрадісну людину з гарним почуттям гумору.
Володимир Авксентійович був двічі одружений (і розлучений), мав двох доньок. У 1978 році народилася молодша донька Наталія, з якою режисер постійно підтримував стосунки (старша померла у молодому віці). Двоюрідний брат Володимир — вчений-архітектор.
Помер 28 липня 2006 року в своїй квартирі в Києві в повній самотності[5]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка 34, поруч із другом, продюсером Володимиром Іваненком). Усе піклування про похорон узяла на себе колишня дружина Людмила Іванівна.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/1f/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%8F%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%B0_%D1%83_2016.jpg)
Дебютував Дахно в кінематографі як художник-мультиплікатор у 1960 році з мультфільму «Пригода Перця».[6]
Художник фільмів
- «Пригоди Перця» (1961) — художник.
- «Непосида, М'якуш і Нетак»,
- «Заєць і їжак» (1963) — художник.
- «Золоте яєчко» (1963) — художник.
- «Веселий художник» (1963) — художник.
- «Мишко + Машка» (1964) — художник.
- «Лелеченя»,
- «Водопровід на город»,
- «Таємниця чорного короля» (1964),
- «Зелена кнопка» (1965)
- «Казка про царевича і трьох лікарів» (1963)
Режисер-постановник фільмів
- «Камінь на дорозі» (1968, у співавт.),
- «Як козак щастя шукав» (1969, співавтор сценарію)
- «День восьмий, або перший урок мислення» (1971)
- «Що на що схоже» (1974)
- «Справа доручається детективу Тедді. Справа №001: Бурий та Білий» (1976)
- «Парасолька в цирку» (1980)
- «Лис і дрізд» (1982)
- «Сімейний марафон» (1982)
- «Із життя пернатих» (1985)
- «Енеїда» (1991)[1]
- Все про козаків
- «Як козаки куліш варили» (1967, співавтор сценарію, Перша премія зонального огляду, Єреван, 1968)
- «Як козаки у футбол грали» (1970)
- «Як козаки наречених визволяли» (1973, II премія «Срібний сестерцій» VI Міжнародного кінофестивалю, Ніон, Швейцарія, 1973)
- «Як козаки сіль купували» (1975, співавтор сценарію)
- «Як козаки олімпійцями стали» (1978, співавтор сценарію, Бронзова медаль Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів. Ленінград, 1978)
- «Як козаки мушкетерам допомагали» (1979, співавтор сценарію)
- «Як козаки інопланетян зустрічали» (1983)
- «Як козаки на весіллі гуляли» (1984)
- «Як козаки в хокей грали» (1995)
- Перша премія зонального огляду, Єреван, 1968 — за фільм «Як козаки куліш варили» (1967)
- 2-га премія «Срібний сестерцій» IV Міжнародного кінофестивалю в м. Ньон, Швейцарія, 1973 р. — за фільм «Як козаки наречених визволяли»
- Бронзова медаль Всесоюзного кінофестивалю спортивных фільмів, Ленінград, 1978 р. — за фільм «Як козаки олімпійцями стали»
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (1982)
- Срібна медаль Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів, Каунас, 1983 — за фільм «Сімейний марафон» (1982)
- Лавреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1988) — за цикл мультфільмів «Козаки» про пригоди запорізьких козаків (спільно з художником-постановником Едуардом Киричем і кінооператором Анатолієм Гавриловим)
- Народний артист України (1996)
- Член Національної спілки кінематографістів України.
Студія «Укранімафільм» відроджує творчість метра анімації і готує до випуску продовження мультсеріалу «Як козаки …»[3]. Улюблені герої Око, Грай і Тур постають перед глядачами у нових серіях мультфільмів, зберігаючи добрий і веселий стиль Дахна.
У 2016 році студія анімаційних фільмів Baraban (генеральний продюсер Едуард Ахрамович) випустила серіал «Козаки. Футбол», що складається з 26 серій по дві хвилини кожна, присвячений чемпіонату Європи з футболу. Режисеркою мультсеріалу стала учениця Давида Черкаського Марина Медвідь, художником виступив Едуард Кірич — творець і художник оригінальних «Козаків», який вкотре оновив зовнішній вигляд героїв, що став сумісним із стилістикою епохи комп’ютерних ігор. Всього над серіалом працювало понад 30 осіб.[7] Прем’єра серіалу відбулась 30 травня 2016 року на телеканалі «1+1». Телесеріал розповідає про трьох запорізьких козаків, Ока, Грая і Тура, які вирушають у подорож країнами Європи, не без перешкод і несподіванок.[8]Окрім улюблених козаків в якості героїв змальовані й відомі на весь світ футболісти Бекхем, Роналдо та Фергюсон.[9]
7 березня 2013 року Google відзначив 81 рік від дня народження Володимира Дахна святковим логотипом. На головній сторінці пошукового сервісу було розміщено дудл у вигляді козаків — героїв мультфільмів із циклу «Все про козаків».[10]
- ↑ а б в Юнаков, 2016, с. 273.
- ↑ Yunakov, 2016, с. 272.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 6 березня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Панченко Алекс. Історія української анімації: все про Грая, Тура і Око – наших мультяшних козаків// Сьогодні. 27.11.2017. [1] [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Автор мультсериала о казаках умер во сне. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 липня 2013.
- ↑ Володимир Дахно - біографія, фільмографія та фото Володимир Дахно - Kino-teatr.ua. kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Панченко Алекс. Історія української анімації: все про Грая, Тура і Око – наших мультяшних козаків// Сьогодні . 27.11.2017. [2] [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Мультсеріал «Козаки» – усі серії + нові випуски. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ «Все про козаків». Народження та друге життя легенди. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ «Google створив дудл на честь Дахно» // [[Українська правда]], 7 березня 2013. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 7 березня 2013.
- В. В. Головко. Дахно Володимир Авксентійович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 293. — ISBN 966-00-0405-2.
- О. Б. Шупик. Дахно Володимир Авксентійович [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Митці України: Енциклопедичний довідник. — К., 1992. — С. 203.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 193—194.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 129—130.
- Спілка кінематографістів України. 1985. — С. 51;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 401;
- Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. І24.
- Юнаков О. Архитектор Иосиф Каракис. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 272. — ISBN 978-1-68082-000-3.
- Код Володимира Дахна : [життєвий і твор. шлях укр. режисера-аніматора] / Алла Підлужна. — Київ : Авіаз, 2016. — 110, [2] с., [16] арк. іл. : іл., портр. — Випущено на замовлення Держ. ком. телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга" 2016 р. — Частина тексту рос. — Бібліогр.: с. 112. — ISBN 978-617-7209-03-3
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Avenar/Деньга Олександр Миколайович |
- «Все про козаків». Народження та друге життя легенди [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Державна студія анімаційних фільмів «Укранімафільм» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Всі серіїї мультфільму «Як козаки…» на YouTube [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Володимир Дахно: «Мій почерк — український». — Інтерв'ю: «KINO-КОЛО» (№ 7-8, 2000), 01.09.2006 [Архівовано 10 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Розмова В.Дахно з Вірою Кандинською — «Як козаки Європою мандрували», «Кіно-Театр», № 3, 2002 [Архівовано 10 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Владислав Сикалов. Казацкая горечь. — «Столичные новости», № 9 (205), 12-18.03.2002
- Фільмографія Вл. Дахно на сайті «Росийская анимация в буквах и фигурах» [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
|