Повітряні сили Великої Британії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Королівські повітряні сили Великої Британії
Royal Air Force
Air Force Ensign of the United Kingdom.svg
Прапор Королівських військово-повітряних сил
На службі з 1 квітня 1918 року
Країна Велика Британія Велика Британія
Тип Повітряні сили
Роль повітряна війна
Чисельність Регулярні ВПС: 44 300 військовослужбовців та 2 500 волонтерів,
Резерв ВПС: 33 380
1 114 літаків
Командування MinistryofDefence.svg Міністерство оборони Великої Британії
Патрон Єлизавета II
Гасло Per Ardua ad Astra
(укр. Крізь терня до зірок)
Марш «Royal Air Force March Past»
Війни/битви Перша Світова війна, Друга Світова війна, Фолклендська війна, Війна в Косово, Війна в Афганістані, Війна в Іраку.
Сайт www.raf.mod.uk
Командири
Начальник штабу ВПС головний маршал авіації Ендрю Палфорд
Визначні
командири
Х'ю Тренчард
Чарльз Портал
Відзнаки
Круглий знак ВПС / малопомітний
RAF roundel.svg RAF Lowvis Army roundel.svg
Знак ВПС на кілі / малопомітний
RAF-Finflash-Noncombat.svg Fin flash of the United Kingdom Low Visibility.svg
Тактичний розпізнавальний знак
RAF TRF.svg
Ensign
Air Force Ensign of the United Kingdom.svg
Авіація
Штурмовик Tornado GR4
Typhoon FGR4
Reaper
Електронна
боротьба
Sentry
Винищувач Eurofighter Typhoon
Літак-розвідник Islander
Shadow R1
Sentinel R1
Reaper
Tornado GR4A
RC-135W Rivet Joint
Навчальний літак Hawk
King Air
Squirrel
Tucano
Tutor
Vigilant
Viking
Військово-транспортний літак C-17
Hercules C4 & C5
Voyager
Гелікоптер Chinook
Merlin
Puma
Sea King
Griffin HAR2

Commons-logo.svg Повітряні сили Великої Британії у ВікіСховищі

Королівські повітряні сили Великої Британії (англ. Royal Air Force (RAF)  — повітряні сили Великої Британії, складова частина збройних сил Сполученого Королівства.

Королівські ВПС ведуть свою історію з початку офіційного формування 1 квітня 1918 року[1], і є найстарішими військово-повітряними силами, як окремим видом збройних сил, у світі[2]. Зі здобуттям перемоги у Першій світовій війні, ВПС Великої Британії на той час стали найбільшими повітряними силами окремої країни[3]. З моменту свого утворення вони грали виключну роль у військовій історії Британії, особливий внесок був зроблений ними за часів Другої світової війни, зокрема битви за Британію[4].

Основним призначенням Королівських військово-повітряних сил Великої Британії є «забезпечення можливостей, необхідних: для підтримки безпеки і оборони Сполученого Королівства і заморських територій, у тому числі в боротьбі проти тероризму; підтримка британського уряду в його політичній діяльності за кордоном, особливо в сприянні міжнародному миру і безпеці».

На початок 21 століття Королівські військово-повітряні сили утримують потужний оперативний компонент різнорідних літальних апаратів[5], які описуються керівництвом ВПС, як передові з точки зору технологій[6]. Цей конгломерат сил, у значній мірі, складається з літаків, у тому числі: бойові та ударні літаки, літаки далекого радіолокаційного виявлення та управління, розвідувальні, зв'язку, дозаправлення у повітрі, а також стратегічні й тактичні транспортні літаки. Більшість вертольотів ВПС Британії уходять до складу потрійного Об'єднаного вертолітного командування, що діє в інтересах підтримки сухопутних військ. Переважна більшість літальних апаратів й персоналу Королівських ВПС базується у Великій Британії, водночас, певна частина бере участь в операціях за кордоном (в основному в Афганістані) або дислокується на довгостроковій основі на визначених військово-повітряних базах за межами країни (острів Вознесіння, Кіпр, Гібралтар і Фолклендські острови).

Хоча RAF є основним повітряним компонентом британських збройних сил, Королівські військово-повітряні сили флоту Великої Британії та армійська авіація британської армії разом становлять загальні повітряні сили, які інтегровані в морському, прибережному та наземному середовищах.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. RAF Timeline 1918–1929. Royal Air Force. 2011. Процитовано 15 August 2012. 
  2. World War I. Royal Air Force. 2011. Процитовано 15 August 2012. 
  3. Air Power and Colonial Control: The Royal Air Force, 1919–1939 By David E. Omissi, Published 1 January 1990. Page 8.
  4. BBC: Fact File: The RAF
  5. Nick Harvey
  6. Royal Air Force: Our high-tech gear, retrieved 1 February 2014

Відео[ред.ред. код]