Добра стаття
Перевірена версія

Діане Крюгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Крюгер Даяна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крюгер.
Діане Крюгер
нім. Diane Kruger
Ім'я при народженніDiane Heidkrüger
(Діане Гайдкрюґер)
Народилася15 липня 1976(1976-07-15) (48 років)
Альгерміссен, Німеччина
Громадянство Німеччина[3]
Релігіякатолицька церква
Діяльністьакторка, модель, кіноакторка, телеакторка, акторка озвучення
Alma materКурси Флоран[4] і Королівська школа балету
Роки діяльності2001— дотепер
ЧоловікГійом Кане (2001-2006)
ДітиНова Теннессіd
IMDbnm1208167
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
CMNS: Діане Крюгер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Діа́не Крю́гер (англ. Diane Kruger; при народжені Гайдкрюґер (нім. Heidkrüger); нар. 15 липня 1976, Альгерміссен, Німеччина) — німецька акторка, модель, режисерка та активістка.

Народилася в селищі Альгерміссен в Нижній Саксонії. В дитинстві займалася балетом, після чого розпочала кар'єру моделі. Уклала контракт з агентством Elite Model і виступала для таких модельєрів, як Крістіан Діор, Ів Сен-Лоран, Джил Сандер, Джорджо Армані, Луї Віттона; а також для марок Dolce & Gabbana, L'Oréal. Її фотографії публікували у таких журналах, як Vogue, Elle, Cosmopolitan, Glamour, Maxim та інші.

Після успіху в модельній кар'єрі Діане Крюгер вирішила спробувати себе в кіномистецтві. 1997 року вона стала вивчати акторську майстерність у спеціалізованій школі Cours Florent. 2003 року на Каннському кінофестивалі отримала приз компанії «Шопар» як найкраща молода акторка. Найвідоміші ролі Крюгер виконала у фільмах «Троя» (2004), «Скарб нації» (2004) і його продовженні «Скарб нації 2: Книга Таємниць» (2007), «Щасливого Різдва» (2005), «Пан Ніхто» (2009), «Безславні виродки» (2009), «Невідомий» (2011), «На межі» (2017) та інших. За «Безславні виродки» Крюгер отримала номінацію на премію Гільдії кіноакторів США як найкраща акторка другого плану, за роль у фільмі «На межі» вона отримала приз Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль. Крюгер знімається переважно англійською та французькою мовами.

Біографія

[ред. | ред. код]

Юність

[ред. | ред. код]

Діане Гайдкрюґер народилася 15 липня 1976 року в невеликому німецькому селищі Альгерміссен, недалеко від міста Гільдесгайм в Нижній Саксонії. Її мати Марія-Тереза Гайдкрюґер була банківською службовицею, а батько Ганс-Генріх Гайдкрюґер — комп'ютерним фахівцем[6]. У Діане є молодший брат Штефан[7]. Пізніше вона заявляла, що одна з її бабусь була полькою[8].

Будучи ще зовсім малою, Діане мріяла займатися балетом[9]. Почала танцювати з 2 років. Трохи подорослішавши, у себе на батьківщині відвідувала балетну школу. Завдяки своїм старанням опинилася на рекламних плакатах школи і вже через два роки мала четвертий розряд.

У 1989 році, коли Діане було 13 років, її батьки розлучилися. Після чого матері довелося виховувати двох дітей одній. Тому між заняттями в школі Діане розносила пошту і підробляла в піцерії. З батьком акторка не спілкується протягом багатьох років. Батько вважає, що мати спеціально налаштувала дітей проти нього. Він кілька разів публічно звертався до дочки, але відповіді не було.

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

У 1991—1999 роках Діане Крюгер почала модельну кар'єру. Вона взяла участь у престижному конкурсі «Зовнішність року» (Look of the year), в якому посіла перше місце. Ця подія стала переломною в фотомодельній кар'єрі Крюгер. Незабаром вона підписала контракт з одним з найуспішніших агентств Elite Model[7][10] і почала представляти одяг та парфумерію багатьох відомих торгових марок, серед яких були Christian Dior, Yves Saint Laurent, Jil Sander, Dolce & Gabbana, Armani. Крім цього, успішна фотомодель з'являлася на обкладинках таких глянцевих видань, як Vogue, ELLE і інших.

Крюгер усвідомлювала, що кар'єра моделі не може тривати надто довго, тому вирішила спробувати кіномистецтво.

У 1997 вона взяла участь у кастингу фільму «П'ятий елемент» французького режисера Люка Бессона. Але оскільки тоді Крюгер не дуже добре володіла французькою, роль їй не дісталася. Проте Бессон порадив їй кинути модельний бізнес і серйозно зайнятися акторською професією, вважаючи, що її чекає блискуче акторське майбутнє. Бессон порекомендував їй переїхати в Париж і взяти псевдонім Крюґер (Kruger) замість Гайдкрюґер (Heidkrüger). В парижі Діана Крюгер почала навчатися акторської майстерності в спеціалізованій школі Cours Florent. Після старанних занять у 2002 вона стала найкращою на курсі.

Як акторка дебютувала в 2002 роллю Еріки в незалежній малобюджетній постановці «Віртуоз» режисера Жана-П'єрра Ру з Деннісом Гоппером і Крістофером Ламбертом в головних ролях. Прем'єра фільму відбулася 6 жовтня 2002 на турецькому телебаченні, після чого він вийшов на VHS і DVD носіях в деяких країнах.

Потім Крюгер виконала епізодичну роль повії у кримінальному фільмі французького режисера Седріка Клапіша «Ні за, ні проти (а зовсім навпаки)» (2002).

Однак публічно помітною Крюгер стала після ролі Клари Брустал у фільмі «Як скажеш» (2002). Акторка знялася зі своїм чоловіком Гійомом Кане, який був режисером фільму і отримав номінацію на премію Сезар.

2003 рік, не надто плідний для Крюгер, приніс їй справжню популярність в Європі. Вона знялася лише в бойовику Луї-Паскаля Кувелера «Мішель Вальян: Жага швидкості», де виконала одну з головних ролей (Джулії Вуд).

Визнання

[ред. | ред. код]

Світову популярність Діане Крюгер приніс 2004 рік, коли вона знялася у 4 фільмах. Під час знімання в її першій американській картині Пола Макгігана «Одержимість» (2004), де вона виконала одну з головних ролей Лізи разом з такими акторами, як Джош Гартнетт, Роуз Бірн і Меттью Ліллард, - Крюгер також пройшла кастинг на роль Єлени Троянської в історичному фільмі Вольфганга Петерсена «Троя» (2004)[11]. У картині знялися зірки першої величини Бред Пітт, Ерік Бана, Орландо Блум, Шон Бін.

Ця роль дісталася їй нелегко: Крюгер мусила обійти понад 3000 інших акторок[12]. Вирішальним фактором виявилося те, що режисер шукав невідому акторку. На вимогу Вольфганга Петерсена Крюгер набрала 7 кілограмів, аби Єлена на екрані виглядала «круглішою»[12]. Тому Крюгер, яка звикла до ваги 48 кілограмів, на зніманні довелося дотримуватися спеціальної дієти, щоб підтримувати класичні грецькі форми. Однак це окупилося: «Троя», що вийшла у світовий прокат у травні 2004 року, стала одним з найкращих фільмів року, зібравши в прокаті близько 500 мільйонів доларів[13]. Також фільм претендував на премію Оскар в номінації «Найкращі костюми». Після прем'єри преса назвала Крюгер «Відкриттям Голлівуду»[12].

У жовтні 2004 року на екрани вийшов ще один спільний фільм Крюгер та її чоловіка — «Глюк». Проте, на відміну від чоловіка, який зіграв головну роль у фільмі, Крюгер отримала другорядна роль працівниці нічного клубу. У картині також взяв участь Жан-Клод Ван Дам. Після цього була головна роль в пригодницькому фільмі Джона Тартелтауба «Скарб нації», що вийшов на екрани наприкінці року. Крюгер виконала роль Абіґейл Чейз — шукачки скарбів і подруги Бенджаміна Ґейтса (Ніколас Кейдж). Також у фільмі знялися Джон Войт, Шон Бін і Джастін Барта. Фільм виявився успішним не тільки в прокаті, а й для самої Крюгер, бо, на думку багатьох глядачів, їй вдалося затьмарити навіть Кейджа. 2005 року за цю роль акторка отримала номінацію на премію Сатурн, яку вручає Академія наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів.

Продовження кар'єри

[ред. | ред. код]
Діане Крюгер у 2009

У 2005 році Крюгер знялася у драмі Фаб'єни Берту «Френкі» в однойменній головній ролі Френкі. Цю картину Крюгер також спродюсувала. Під час знімання вона три тижні провела у психіатричній лікарні, будучи єдиною акторкою на екрані: всі інші — справжні хворі[14]. А найуспішнішою роботою Крюгер того року була військова драма «Щасливого Різдва» французького режисера Крістіана Каріона: роль співачки Анни Соренсен, яка під час Першої світової війни вирушила на фронт. Фільм отримав номінації в категорії «Найкращий іноземний фільм» на такі престижні нагороди як Оскар, Золотий глобус і BAFTA. Це був третій фільм, в якому акторка знімалася з чоловіком.

У березні 2006 року відбулася прем'єра французького пригодницького бойовика «Тигрові загони» про події в Парижі початку XX століття. Крюгер зіграла дружину російського князя Констанса Радецького. Але найбільше, за власними словами, їй сподобалося працювати у фільмі «Як Бетховен» (2006) польської режисерки Агнешки Голланд, де її партнером на знімальному майданчику був Ед Гарріс в ролі композитора Людвіга ван Бетховена[15]. Акторка виконала роль Анни Гольц — студентки Віденської консерваторії і асистентки композитора. Прем'єра фільму відбулася 10 вересня 2006 на міжнародному кінофестивалі у Торонто.

16 травня та 27 травня 2007 року Діане Крюгер вела церемонії відкриття та закриття 60-го Каннського кінофестивалю[16].

Попри успішну акторську кар'єру, Крюгер не покинула модельний бізнес і восени 2004 представила колекцію модельєра Луї Віттона. Крім цього, Крюгер періодично бере участь в показах одягу і з'являється на обкладинках відомих журналів світу. В грудні 2007 року її фото було на обкладинці Cosmopolitan[17].

Найбільш значущим фільмом Діане Крюгер у 2007 році є картина Джона Тартелтауба «Скарб нації: Книга Таємниць», пригодницький бойовик компанії Walt Disney Pictures, світова прем'єра якого відбулася 21 грудня. У цій картині, продовженні фільму «Скарб нації» (2004), вона знову знялася в ролі Ебіґейл Чейз разом з Ніколасом Кейджем.

Крім цього, в 2007 році відбулися світові прем'єри ще 3 фільмів за участю Крюгер. Це пригодницький фільм Річарда Шепарда «Полювання Ганта», де одну з головних ролей зіграв Річард Гір; екранізація мемуарів Нельсона Мандели «Прощавай, Бафано» данського режисера Біллі Ауґуста (Крюгер грає одну з головних ролей — Ґлорію Ґреґорі, разом з Джозефом Файнсом).

Також в день закриття Каннського кінофестивалю 27 травня 2007 поза конкурсною програмою відбувся показ комедії канадського режисера Дені Аркана «Епоха затьмарення», де Крюгер виконала одну з головних ролей.

Діане Крюгер і Квентін Тарантіно на 82-й церемонії Оскар, 7 березня 2010

2009 року Крюгер втілила німецьку кінодіву Бріджет фон Гаммерсмарк, яка виявилася шпигункою союзницької армії, у фільмі Квентіна Тарантіно «Безславні виродки». Цей фільм став одним з найуспішніших в кар'єрі акторки. За нього вона отримала номінацію на премію Гільдії кіноакторів США як найкраща акторка другого плану[18].

Також у цьому році відбулася прем'єра фантастичного фільму «Пан Ніхто» бельгійського режисера Жако Ван Дормеля, який переважно фінансувався за рахунок європейських джерел і був виданий обмеженим тиражем в деяких країнах в 2010 році[19]. Дія картини відбувається в майбутньому, коли головний герой (Джаред Лето) раптово прокидається немічним старим і розуміє, що він є останнім смертним на планеті, доживаючи свій вік серед щасливих безсмертних людей. Крім Діане Крюгер, яка виконала роль Анни, в картині брала участь Сара Поллі. Роль Анни також могла дістатися Еві Грін. Світова прем'єра відбулася 12 вересня 2009.

У квітні 2010 року Крюгерз'явлилася в камео у американському телесеріалі «Межа» в епізоді з своїм бойфрендом Джошуа Джексоном, який грає знаменитість. 2010 року Крюгер з'явилася і в кліпі на пісню «Somebody to Love Me» англійського музиканта Марка Ронсона, де зіграла Боя Джорджа.

В 2011 році знялася у фільмі «Невідомий» з Ліам Нісон та Дженьюарі Джонс[20]. Цього ж року було оголошено, що вона замінить Єву Ґрін у ролі Марії-Антуанетти у франкомовному фільмі «Прощавай, моя королево» (2012)[21][22].

У 2012 році Діане Крюгер відкрила 62-й Берлінський кінофестиваль стрічкою «Прощавай, моя королево»[23]. В цьому ж році вона була в журі основного конкурсу на 65-му Каннському кінофестивалі[24][25].

Серед наступних робіт акторки: картина Гостя, екранізація роману Стефені Маєр «Господиня», який вийшов у березні 2013 року.

В липні 2012 року повідомляли, що акторка візьме участь у зніманні фільму «Green Blade Rising», в ролі мачухи Авраама Лінкольна. Продюсером картини мав виступити Терренс Малік[26]. Також Діане Крюгер була затверджена на головну роль у комедії «Від п'яти до семи» (5 to 7) в ролі дружини французького дипломата, яка починає поліаморні стосунки з письменником-початківцем (Антон Єльчін)[27].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

1 вересня 2001 року 25-річна Крюгер одружилася з французьким актором і режисером Гійома Кане, з яким познайомилася на дружній вечірці в одному з паризьких клубів. Після 5 років спільного життя у 2006 році вони розлучилися. З червня 2006 року акторка зустрічалася з Джошуа Джексоном[28][29]. В червні 2013, після 7 років стосунків з'явилися чутки, що пара готується до весілля. Приводом до цього стала поява у Крюгер обручки[30][31].

В інтерв'ю журналу Glamour Крюгер сказала[32]:

Хоч звучить це песимістично, але я дізналася, що я не вірю в шлюб. Я вірю в зобов'язання, які ти даєш у своєму серці. Ніякі папери тебе не утримають. Мій друг сказав, і це звучить логічно, що люди повинні одружуватися в кінці дороги, а не на початку.
Оригінальний текст (англ.)
«Without sounding pessimistic, I learned that I don't believe in marriage. I believe in a commitment that you make in your heart. There's no paper that will make you stay. A guy friend of mine said, and it made a lot of sense, that people should get married at the end of the road, not the beginning.»

У липні 2016 року Крюгер і Джексон розійшлися після 10 років стосунків.[33]

Від 2016 року Крюгер перебуває у стосунках з актором Норманом Рідусом, від якого у листопаді 2018 року народила доньку. З Рідусом вона знімалася у фільмі «Небо» (2015).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Діане на 65 Венеційському кінофестивалі, серпень 2008
Діане на 66 Венеційському кінофестивалі, вересень 2009
Діане Крюгер на 62-му Берлінському кінофестивалі, 9 лютого 2012

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2001 кф Point de lendemain Агнес
2002 ф Віртуоз The Piano Player Еріка
2002 ф Mon Idole Клара Брустал
2003 ф Ні за, ні проти (а зовсім навпаки) Ni pour, ni contre (bien au contraire) дівчина за викликом
2003 ф Мішель Вальян: Жага швидкості Michel Vaillant Джулі Вуд
2004 ф Троя Troy Єлена
2004 ф Одержимість Wicker Park Ліза
2004 ф Нарко Narco дівчина в нічному клубі
2004 ф Скарб нації National Treasure Ебігейл Чейз
2005 ф Щасливого Різдва Joyeux Noël Анна Соренсен
2005 ф Френкі Frankie Френкі
2006 ф Тигрові загони Les Brigades du Tigre принцеса Констанса Радецькі
2006 ф Як Бетховен Copying Beethoven Анна Гольц
2007 ф Прощавай, Бафано Goodbye Bafana Ґлорія Ґреґорі
2007 ф Епоха затьмарення L'âge des ténèbres Вероніка Стар
2007 ф Полювання Ганта The Hunting Party Мар'яна
2007 ф Скарб нації 2: Книга Таємниць National Treasure: Book of Secrets Ебігейл Чейз
2008 ф Усе заради неї Pour elle Ліза Оклер
2009 мф Диваки Lascars Клеман Сант'єпі (голос)
2009 ф Безславні виродки Inglourious Basterds Бріджет фон Гаммерсмарк
2009 ф Справа Фаруелла L'affaire Farewell жінка на пробіжці
2009 ф Пан Ніхто Mr. Nobody Анна
2010 ф Босоніж по слимаках Pieds nus sur les limaces Клара
2010 ф Inhale Даян Стентон
2011 ф Невідомий Unknown Джина
2011 ф Загін особливого призначення Forces spéciales Ельза
2012 ф Прощавай, моя королево Les Adieux à la reine Марія-Антуанетта
2012 ф Заміж на 2 дні Un Plan Parfait Ізабель
2013 ф Гостя The Host Шукач / Лейсі
2013 ф Хлопці, Ґійоме, до столу! Les Garçons et Guillaume, à table! Інгеборг
2013 ф The Galapagos Affair: Satan Came to Eden Маргрет Віттмер[en](англ.)
2014 ф The Better Angels Сара Буш Лінкольн
2015 ф Меріленд Maryland Джессі
2015 ф Небо Sky Ромі
2015 ф Батьки та дочки Fathers and Daughters Елізабет
2016 ф Афера під прикриттям The Infiltrator Кеті Ерц
2017 ф На межі Aus dem Nichts Катя Шекерджі
2017 ф Усе, що нас розділяє Tout nous sépare Джулія Келлер
2018 ф JT LeRoy (Jeremiah Terminator LeRoy)' Єва Авалон
2018 ф Ласкаво просимо до Марвена Welcome to Marwen Дея Торіс
2019 ф Оперативник The Operative Рейчел
2019 док QT8: The First Eight у ролі самої себе
2022 ф 355 355 Марі Шмідт
2022 ф Перше кохання First Love Кей Олбрайт
2022 ф Out of the Blue Мерилін
2022 ф Марлоу Marlowe Клер Кавендіш
2023 ф Visions Естель
2024 ф Саван The Shrouds Бекка / Террі / Ханні

Серіали

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2002 с Duelles Сабіна (Епізод: "Mauvaise conduite")
2010 с Межа Fringe Міранда Грін (Епізод: "Olivia. In the Lab. With the Revolver.")
2013—2014 с Міст The Bridge Соня Кросс (26 епізодів)
2017 с Історія Келліенн Конвей The Kellyanne Conway Story Келліенн Конвей (4 епізоди)
2020 мс Робоцип Robot Chicken Керолін Флек (голос, Епізод: "Callie Greenhouse in: Fun. Sad. Epic. Tragic.")
2022 с Swimming with Sharks Джойс Холт (6 епізодів)

Музичні відео

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бамбі

  • 2004: Премія в категорії «Кар'єра»
  • 2017: Спеціальна премія — фільм «На межі»

Каннський кінофестиваль

Central Ohio Film Critics Association

Золота Камера

  • 2010: Приз найкращій міжнародній акторці, за фільм «Безславні виродки»[34]

Phoenix Film Critics Society Awards

  • 2009: Найкращий акторський склад — «Безславні виродки»

San Diego Film Critics Society Awards

  • 2009: Найкращий акторський склад — «Безславні виродки»

Online Film Critics Society Award

  • 2010: Номінація: Найкраща кіноакторка другого плану, за фільм «Безславні виродки»

CinEuphoria Awards

  • 2010: Найкращий акторський склад — «Безславні виродки» (2009)

Сатурн

  • 2005: Номінація: Найкраща кіноакторка другого плану, за фільм «Скарб нації»
  • 2010: Номінація: Найкращий акторський склад, за фільм «Безславні виродки»

Премія Гільдії кіноакторів США

  • 2010: Премія: Найкращий акторський склад, за фільм «Безславні виродки»
  • 2010: Номінація: Найкраща кіноакторка другого плану, за фільм «Безславні виродки»

Teen Choice Awards

Women's World Awards

  • 2004: Премія в категорії World Actress Award

Awards Circuit Community

  • 2009: «Найкращий акторський склад» — «Безславні виродки»

Gold Derby Awards

  • 2010: «Найкращий акторський склад» — «Безславні виродки» (2009)

Премія Jupiter

Кінофестиваль у Ньюпорт-Біч

Баварська кінопремія

  • 2018: Найкраща акторка — «На межі» (2017)

Film Club's The Lost Weekend

  • 2018: Найкраща акторка — «На межі» (2017)

Премія «Супутник»

  • 2018: Найкраща кіноакторка — фільм «На межі» (2017)

Моделінг та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Крюгер досконало володіє 3 мовами: німецькою, французькою і англійською. Крім цього, 8 років вивчала в школі латину, а перед роботою в фільмі «Тигрові загони» (2006) їй довелося вивчати й російську[7].

Улюблений модельєр акторки — Марк Джейкобс[35]. Вона дружила з німецьким модельєром Карлом Лагерфельдом[36]. Більшість часу Крюгер проводить в Парижі і Ванкувері.

У травні 2005 року журнал Maxim опублікував ТОП-100 найперспективніших та найбільш актуальних жінок планети: Діане Крюгер опинилася на 50 місці[37].

Крюгер є амбасадоркою бренду виробника годинників Jaeger-LeCoultre[38]. У грудні 2009 року вона була оголошена як глобальна прес-секретарка для L'Oréal[39].

У травні 2010 року було оголошено, що Крюгер стане обличчям нового аромату від фешн-дому Calvin Klein[40].

До середини 1990-х працювала моделлю під справжнім ім'ям Діане Гайдкрюґер[9].

Діане Крюгер стала першою німкенею, яка вела церемонію Каннського кінофестивалю в 2007 році[9].

Акторка активно підтримує Дитячий фонд ООН[9].

У 2004 році Крюгер була нагороджена премією «Жінкам, які змогли поліпшити світ» (Women's World Awards)[41].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #140682678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ https://www.focus.de/kultur/kino_tv/uebereifriger-mitarbeiter-hollywood-superstar-diane-kruger-wuetet-gegen-deutsche-behoerden_id_191183759.html
  4. ↑ Les anciens du Cours Florent — Курси Флоран.
  5. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  6. ↑ Diane Kruger profile. Filmreference.com. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 30 травня 2010.
  7. ↑ а б в Diane Kruger — Biography [Архівовано 9 липня 2013 у Wayback Machine.] IMDb.com
  8. ↑ Diane Kruger "Farewell, My Queen" Stephen Holt Show. YouTube. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 23 жовтня 2012.
  9. ↑ а б в г Диана Крюгер. Журнал «OK» [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ Elite. [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.] pageantopolis. Процитовано 16 квітня 2012.
  11. ↑ Troy Finds Its Helen [Архівовано 19 серпня 2007 у Wayback Machine.] IGN.com
  12. ↑ а б в Diane Kruger — Biography. Diane Kruger Fan [Архівовано 25 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Troy. [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] Box Office Mojo
  14. ↑ Диана Крюгер. За кадром. [Архівовано 6 листопада 2007 у Wayback Machine.](рос.) Movie.ru
  15. ↑ Диана Крюгер Sehr gut! Журнал «Cosmopolitan» [Архівовано 7 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  16. ↑ В Каннах відкрився 60-й кінофестиваль [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.] ВКурсе.ua, 17 травня 2007
  17. ↑ Журнал «Cosmopolitan» (Декабрь 2007 года) [Архівовано 6 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  18. ↑ Nominations announced for the 16th Annual Screen Actors Guild Awards®. Screen Actors Guild of America. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 17 березня 2012.
  19. ↑ Feuillère, Anne (15 червня 2007). Van Dormael's ambitious Mr Nobody. Cineuropa.org. Архів оригіналу за 16 серпня 2010. Процитовано 3 липня 2011.
  20. ↑ January Jones and Diane Kruger Join Liam Neeson in Unknown White Male. Dreadcentral.com. 26 жовтня 2009. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 24 червня 2011.
  21. ↑ Marie Antoinette drama to open Berlin Film Festival. BBC. 5 січня 2012. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 5 січня 2012.
  22. ↑ Діане Крюгер — королева Франції [Архівовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine.] Kino-teatr.ua, 23 грудня 2010
  23. ↑ Діане Крюгер відкрила Берлінський кінофестиваль [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.] M1 (телеканал), 10 лютого 2012
  24. ↑ The Jury of the 65th Festival de Cannes. festival-cannes.com. Cannes Film Festival. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.
  25. ↑ Відкриття Канн: повітряна Крюгер та хвостата Лонгорія [Архівовано 9 квітня 2014 у Wayback Machine.] Gazeta.ua, 17.05.2012
  26. ↑ Дайан Крюгер повідомила, що зіграє мачуху Лінкольна [Архівовано 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] novostimira.com.ua, 2012-07-19
  27. ↑ Діана Крюгер зіграє дружину дипломата [Архівовано 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] Tochka.net, 18 жовтня 2012
  28. ↑ Reardanz, Karen (14 серпня 2009). Kruger engaged to Jackson?. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 18 серпня 2009.
  29. ↑ Diane Kruger — Biography [Архівовано 14 січня 2009 у Wayback Machine.] Yahoo! Movies
  30. ↑ Диана Крюгер готовится к свадьбе? [Архівовано 17 липня 2013 у Wayback Machine.] www.kleo.ru, 22.06.13
  31. ↑ Диана Крюгер снова решится пойти под венец? [Архівовано 18 липня 2013 у Wayback Machine.] www.justlady.ru, 25 июня 2013
  32. ↑ Diane Kruger In Glamour: 'I Don't Believe In Marriage'. The Huffington Post. 2 лютого 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 13 січня 2012.
  33. ↑ Диана Крюгер рассталась с Джошуа Джексоном после 10 лет отношений (рос.). Ivetta.ua. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
  34. ↑ Diane Kruger: Beste Schauspielerin international, Goldene Kamera (30.01.2010, Berlin) [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.] YouTube
  35. ↑ Diane Kruger — Biography. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 23 грудня 2012.
  36. ↑ Diane Kruger's found a father in Karl Lagerfeld. My Fashion Life. 13 серпня 2009. Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
  37. ↑ Maxim Hot 100 2005. [Архівовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine.] Maxim.com
  38. ↑ Watches for Men: New Boutique: Diane Kruger helps unveil Jaeger-LeCoultre's Cannes boutique. Professionalwatches.com. 28 травня 2009. Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
  39. ↑ «Diane Kruger Named Global Spokesmodel for L'Oreal» [Архівовано 17 грудня 2009 у Wayback Machine.] US Magazine. 15 December 2009
  40. ↑ Diane Kruger Is the New Face of Calvin Klein Fragrance. People. 3 травня 2010. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 14 липня 2010.
  41. ↑ Горбачев наградит «женщин, которые улучшили мир». [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.) РИА Новости, 09.06.2004

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діане_Крюгер&oldid=42422326