Кіровська область
Кіровська область  | |||
|---|---|---|---|
| рос. Кировская область | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Приволзький | ||
| Адмін. центр | Кіров | ||
| Глава | Aleksandr Sokolovd | ||
| Дата утворення | 7 грудня 1936 | ||
| Оф. вебсайт | kirovreg.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 58°46′ пн. ш. 49°50′ сх. д. / 58.767° пн. ш. 49.833° сх. д. | ||
| Площа | 120 800 км² (33-я) | ||
| • внутр. вод | 0,5 % | ||
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 1338711 (01.01.2011) [1] (32-а) (2011) | ||
| Густота | 11,1/км² | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Волго-В'ятський | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-KIR | ||
| ЗКАТО | 33 | ||
| Суб'єкта РФ | 43 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
 | |||
 Кіровська область у Вікісховищі | |||
.svg)
Кі́ровська óбласть (рос. Ки́ровская о́бласть) — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу.
- Площа — 120,8 тис. км²
- Населення області становить 1442,9 тис. осіб (2006). Густота населення — 12,0 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 71,6 % (2006)
- Етнічний склад: основне населення — росіяни — 91,8 %, також мешкають марійці — 2,6 %, татари — 2,2 %, удмурти — 1,4 % й інші
- Адміністративний центр області — місто Кіров
Кіровська область виділено зі складу Горьківського краю 7 грудня 1934 року. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.
Систему органів державної влади Кіровської області становлять:
- Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області
- Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області
- Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області
- Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області
- Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів
| № п/п |
Район, округ | Площа, км² |
Населення, осіб (2010[2]) |
Населення, осіб (2017[3]) |
Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 | Афанасьєвський район | 5230,00 | 13848 | 12547 | смт Афанасьєво |
| 3 | Білохолуницький район | 4235,96 | 19890 | 17556 | місто Біла Холуниця |
| 5 | Верхньокамський район | 10370,00 | 32669 | 27783 | місто Кірс |
| 6 | Верхошижемський район | 2415,00 | 9483 | 8800 | смт Верхошижемьє |
| 7 | Вятсько-Полянський район | 907,71 | 30659 | 28003 | місто Вятські Поляни |
| 8 | Даровський район | 3757,00 | 11829 | 10201 | смт Даровський |
| 9 | Зуєвський район | 2820,00 | 22586 | 19897 | місто Зуєвка |
| 11 | Кільмезький район | 3106,40 | 13086 | 11409 | смт Кільмезь |
| 12 | Кірово-Чепецький район | 2210,27 | 21317 | 22140 | місто Кірово-Чепецьк |
| 13 | Котельницький район | 3978,78 | 15799 | 13485 | місто Котельнич |
| 14 | Кумьонський район | 1911,45 | 17350 | 16479 | смт Кумьони |
| 15 | Леб'язький район | 1336,00 | 8700 | 7371 | смт Леб'яже |
| 16 | Лузький район | 5360,00 | 18688 | 15997 | місто Луза |
| 17 | Малмизький район | 2190,00 | 26757 | 23533 | місто Малмиж |
| 18 | Мурашинський район | 3430,00 | 12905 | 11204 | місто Мураші |
| 19 | Нагорський район | 7236,00 | 10336 | 8578 | смт Нагорськ |
| 20 | Немський район | 2158,00 | 7983 | 6928 | смт Нема |
| 22 | Омутнінський район | 5168,00 | 44793 | 40915 | місто Омутнінськ |
| 23 | Опаринський район | 6042,86 | 11795 | 9760 | смт Опаріно |
| 24 | Оричивський район | 2490,00 | 30781 | 29680 | смт Оричі |
| 25 | Орловський район | 1988,78 | 12934 | 12225 | місто Орлов |
| 26 | Піжанський район | 1160,20 | 11242 | 9773 | смт Піжанка |
| 27 | Підосиновський район | 4265,00 | 17009 | 14247 | смт Підосиновець |
| 28 | Санчурський район | 1490,00 | 10080 | 8406 | смт Санчурськ |
| 29 | Свічинський район | 1773,00 | 8517 | 7297 | смт Свєча |
| 30 | Слободський район | 3711,56 | 30174 | 30730 | місто Слободський |
| 31 | Совєтський район | 2330,00 | 27302 | 25146 | місто Совєтськ |
| 32 | Сунський район | 1260,00 | 6784 | 5910 | смт Суна |
| 33 | Тужинський район | 1530,00 | 7688 | 6592 | смт Тужа |
| 34 | Унинський район | 2130,00 | 9178 | 7934 | смт Уні |
| 35 | Уржумський район | 3025,32 | 27075 | 24096 | місто Уржум |
| 37 | Шабалінський район | 3915,58 | 10854 | 9365 | смт Ленінське |
| 38 | Юр'янський район | 3031,00 | 20128 | 19025 | смт Юр'я |
| 39 | Яранський район | 2431,27 | 26899 | 23753 | місто Яранськ |
| 1 | Вятсько-Полянський міський округ | 28,34 | 35162 | 32817 | місто Вятські Поляни |
| 2 | Кірово-Чепецький міський округ | 53,36 | 80921 | 73279 | місто Кірово-Чепецьк |
| 3 | Кіровський міський округ | 757,00 | 498381 | 527733 | місто Кіров |
| 4 | Котельніцький міський округ | 29,20 | 24979 | 23966 | місто Котельніч |
| 5 | Первомайський міський округ | 840,22 | 6147 | 6534 | смт Первомайський |
| 6 | Слободський міський округ | 49,60 | 34460 | 33115 | місто Слободський |
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 8 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Область, одна з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — Вятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували. Головні річки — річки басейну Волги (Вятка, Кама).
Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм на рік. Область належить до зони достатнього зволоження.
Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними брудами.
Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целлюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.
Провідної товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городина. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони країни.
Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.
У Кірові є цивільний аеропорт Победілово.
Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (Кіров—Котлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.
Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.
Основною водною магістраллю є річка Вятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по Вятці та її притоках — 1800 км.
- Васнєцов Віктор Михайлович — видатний художник.
- Кожевников Олексій Венедиктович — російський радянський письменник.
- Кіров Сергій Миронович — партійний і державний діяч.
- ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- www.gov-vyatka.ru — Офіційний сайт Уряду Кировської області (рос.)
- zsko.ru — Офіційний сайт Законодавчих Зборів Кировської області [Архівовано 28 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтерактивна карта Кировської області [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Довідник підприємств області [Архівовано 19 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Архангельська область Вологодська область
|
 Республіка Комі
|
 Пермський край
|
 Костромська область Нижньогородська область
|
|
Пермський край
|
 Марій Ел Татарстан
|
 Удмуртія
|
| Райони | Арбазький • Афанасьєвський • Білохолуницький • Богородський • Верхньокамський • Верхошижемський • Вятсько-Полянський • Даровський • Зуєвський • Кікнурський • Кільмезький • Кірово-Чепецький • Котельницький • Кумьонський • Леб'язький • Лузький • Малмизький • Мурашинський • Нагорський • Немський • Нолінський • Омутнінський • Опаринський • Оричівський • Орловський • Підосиновський • Піжанський • Санчурський • Свічинський • Слободський • Совєтський • Сунський • Тужинський • Унинський • Уржумський • Фальонський • Шабалінський • Юр'янський • Яранський |  |
|---|---|---|
| Міста | ||
 | |
|---|---|
| У соціальних мережах | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |