Населення Вінниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Вінниці станом на 1 квітня 2016 року становило 372,3 тис.[1]. У 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Вінниця посідала 12 місце (з врахуванням населених пунктів підпорядкованих міськрадам 14 місце).

Історична динаміка[ред. | ред. код]

На поч. 1860-х років населення Вінниці перевищило 10 тис., наприкінці 1890-х — 30 тис., а у 1930-х — 90 тис. Найшвидші темпи збільшення чисельності населення міста були зафіксовані у 1950-1970-х роках. У 1950-х роках населення Вінниці перевищило 100 тис., наприкінці 1960-х — 200 тис., наприкінці 1970-х — 300 тис. Середньорічний приріст населення між переписами 1959 і 1970 рр. становив 5,1%; між переписами 1970 і 1979 рр. — 4,5%; між переписами 1979 і 1989 рр. — 1,75%. У 1959 р. Вінниця посідала 22 місце за чисельністю населення серед міст України[2], у 1970 р. — 19 місце, у 1979 р. — 15 місце, у 1989, 2001 — 13 місце, у 2014 рр. — 12 місце.[3]

Історична динаміка чисельності населення Вінниці:[4][5][3]

рік населення
1840 6 724
1864 10 694
1897 30 563
1926 52 454
1939 93 032
1959 121 854
1970 211 572
1979 314 446
1989 374 304
2001 356 665
2015 372 484

Статево-вікова структура[ред. | ред. код]

Статево-вікова піраміда населення Вінниці

За статтю у місті переважали жінки, яких за переписом 2001 року налічувалося 190 334 осіб (53,4%), тоді як чоловіків 166 331 (46,6%). Середній вік населення Вінниці становив 35,9 років (середнє по області — 38,8 років). Середній вік чоловіків на 3,2 роки менше ніж у жінок (34,2 і 37,4 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 64 012 осіб (17,9%), у працездатному віці — 233 090 осіб (65,4%), у віці старшому за працездатний — 59 562 осіб (16,7%).[6]

Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Вінниці був наступним:[7]

чоловіки жінки обидві статі
0-14 27 967 26 066 54 033
15-64 125 828 146 980 272 808
65 і старше 15 658 27 779 43 437

Природний рух[ред. | ред. код]

Абсолютні та відносні (на 1000 осіб) показники природного руху населення Вінниці у 2008–2014 рр.[8]

народжуваність смертність природний приріст
кільк. коеф. кільк. коеф. кільк. коеф.
2008 4068 11,1 3596 9,8 472 1,3
2009 4100 11,1 3404 9,2 696 1,9
2010 4010 10,9 3407 9,2 603 1,6
2011 4129 11,2 3325 9,0 804 2,2
2012 4231 11,4 3356 9,0 875 2,4
2013 4082 11,0 3492 9,4 590 1,6
2014 4122 11,1 3641 9,8 481 1,3

Міграція[ред. | ред. код]

Міграційний приріст був основним джерелом зростання чисельності населення міста протягом більшості періодів. Особливо інтенсивною міграція до міста була у повоєнні десятиліття XX/ ст., у 1950–1970 роки населення міста збільшувалося в середньому на 5% щорічно; більше 2/3 цього приросту припадало на міграцію. Значне скорочення міграційного приросту було зафіксоване у 1980-х роки. У 1990-х роках внаслідок погіршення економічних умов, вперше за багато десятиліть у Вінниці фіксувався міграційний відтік, передусім за рахунок еміграції єврейського та меншою мірою російського населення. З кінця 2000-х років основною особливістю міграційних процесів у Вінниці є процеси субурбанізації, тобто відтоку міського населення у приміську зону. За 5 років, 2010–2014 внаслідок міграційних процесів, населення Вінниця скоротилося на 83 особи, тоді як населення Вінницького району збільшилося на 4610 осіб.[9]

Абсолютні показники міграційного руху населення Вінниці у 2008–2014 рр.[9]

прибулих вибулих сальдо міграції
2008 8418 7903 515
2009 8292 7530 762
2010 7864 8191 -327
2011 8738 8218 520
2012 8696 8687 9
2013 8102 8274 -172
2014 7202 7315 -113

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення Вінниця
1926[10] 1939[11] 1959[12] 1989[13] 2001[13]
українці  41,5  49,2  60,2  77,4  87,2
росіяни  13,8  10,6  22,1  16,4  10,2
євреї  37,8  35,6  13,6  4,1  0,5
поляки  4.3  3,0  2,0  0,7  0,5

Мовний склад[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Вінниці за переписами
мова 1897[14] 1926[10] 1989[15] 2001[16]
українська  35,5  38,1  71,5  84,7
російська  17,0  23,0  27,0  14,4
єврейська  37,5  32,2  0,4  0,02
польська  7,0  2,9  0,1  0,03

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головне управління статистики у Вінницькій області. Чисельність населення на 1 лютого 2015 року та середня за січень 2015 року
  2. буз врахування населенних пунктів підпорядкованих міськрадам
  3. а б Історична динаміка чисельності населення міст України
  4. Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи = СПб тип. Ф. Крайя 1840
  5. Ливрон де, В. В. — Статистическое обозрение Российской Империи, 1874 г. Население
  6. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область
  7. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень
  8. Головне управління статистики у Вінницькій області. Експрес-випуски «Природний рух населення»
  9. а б Головне управління статистики у Вінницькій області. Експрес-випуски «Міграційний рух населення»
  10. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  11. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Винница
  12. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.
  13. а б Про кількість та склад населення Вінницької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  14. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Винница
  15. Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності
  16. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область

Посилання[ред. | ред. код]