Населення Івано-Франківської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В Івано-Франківщині нараховується 15 міст, з них 5 — обласного підпорядкування. Найбільшим містом області є її обласний центр — Івано-Франківськ (209 тис.800 осіб). Окрім того, є ще два міста середньої величини — Калуш (67 тис. осіб) та Коломия (61 тис. осіб). На території області є 24 селища міського типу та 765 сільських населених пунктів, які підпорядковуються 477 сільській раді. Згідно з Постановами Кабінету Міністрів України 236 населеним пунктам області надано статус гірських.

Наявне населення області на 1 січня 2006 року склало 1389,9 тис. осіб (2,9 % населення в Україні), з нього 591,3 тис. осіб (42,6 %) — міське, 797,6 тис. осіб — сільське (57,4 %). Область характеризується значною щільністю населення — 100 осіб на км² (в середньому по Україні — 80 осіб на км²). Але в окремих районах вона суттєво відрізняється між собою — від 113 осіб на 1 км² у Тисменицькому районі до 24 осіб на 1 км² у Верховинському районі.

Калуська міськрада має щільність населення 1122 осіб/км², Коломийська — 1527 осіб/км², Яремчанська — 33 осіб/км², Івано-Франківська — 2952 осіб/км², Болехівська — 71 осіб/км²

У краї мешкають представники різних етнографічних груп: бойки, гуцули, лемки, покутяни, ополяни.

Чисельність населення[ред. | ред. код]

Населення Івано-Франківської області на 1 січня 2010 року становило 1380.7 тис. осіб.
Міське населення становить 596.4 тис.(43.2 %), сільське 784.3 тис.(56.8 %)

Історична чисельність наявного населення на 1 січня в тис. осіб[1]

1939 1959 1970 1989 2001 2005 2010 2014
1282,0 1094,6 1249,3 1423,5 1453,7 1393,6 1380,7 1382,1

Густота населення[ред. | ред. код]

Середня густота населення становить 99,3 осіб на км²

Природний рух населення[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр.

коефіцієнт

(на 1000 осіб)

1950[2] 1960[2] 1970[3] 1990[4] 2000[4] 2010[4] 2012[4] 2014[4] 2016[4]
народжуваності 24,3 24,8 18,2 15,5 10,3 11,8 12,4 12,2 10,6
смертності 10,9 8,1 8,8 10,4 12,1 12,7 12,2 12,8 12,5
природного приросту 13,4 16,7 9,4 5,1 -1,8 -0,9 0,2 -0,6 -1,9

Міграційний рух населення[ред. | ред. код]

У межах України:
Число прибулих: 14428 (10.4 на 1000 осіб)
Число вибулих: 14672 (10.6 на 1000 осіб)
Приріст: −244 (-0.2 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 522 (0.4 на 1000 осіб)
Число вибулих: 392 (0.3 на 1000 осіб)
Приріст: +130 (0.1 на 1000 осіб)

Регіональний поділ населення[ред. | ред. код]

Територія та щільність населення Івано-Франківщини (станом на 01.01.2006 року)[5]
Райони, міста (міськради) обласного значення Територія, тис.кв. км Частка в загальній території області,% Кількість населення, тис. осіб Частка в загальній чисельності населення, % Частка міського населення, % Щільність населення на 1 км², осіб
Івано-Франківськ 0,08 0,57 236,2 17,0 93,4 2952
Болехів(міська рада) 0,3 2,15 21,2 1,52 49,5 71
Калуш 0,06 0,43 67,3 4,84 100,0 1122
Коломия 0,04 0,28 61,1 4,39 100,0 1527
Яремче (міська рада) 0,66 4,74 21,6 1,55 54,6 33
Богородчанський 0,8 5,75 68,9 4,96 16,5 86
Верховинський 1,25 8,99 29,6 2,13 18,5 24
Галицький 0,72 5,17 63,5 4,57 37,1 88
Городенківський 0,75 5,39 58,3 4,19 19,4 78
Долинський 1,25 8,99 70,1 5,04 32,6 56
Калуський 0,65 4,67 61,7 4,44 4,4 95
Коломийський 1,0 7,19 103,7 7,46 12,1 104
Косівський 0,9 6,47 88,8 6,39 16,2 99
Надвірнянський 1,3 9,35 112,9 8,12 37,0 87
Рогатинський 0,82 5,89 47,6 3,42 20,5 58
Рожнятівський 1,3 9,35 74,3 5,34 29,7 57
Снятинський 0,6 4,31 67,3 4,84 21,2 112
Тисменецький 0,74 5,32 83,8 6,03 18,5 113
Тлумацький 0,68 4,89 51,0 3,67 23,5 75
Область 13,9 100 1388,9 100 42,6 100

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення області за даними переписів, %

1931 1959 1970 1979 1989 2001
українці  73,0  94,8  95,1  95,2  95,2  97,5
росіяни  0,02  3,5  3,7  3,8  4,0  1,8
поляки  16,7  1,0      0,2  0,1

Національний склад районів та міст Івано-Франківської області за переписом 2001 року[6]

українці росіяни поляки
Івано-Франківськ 92,3 6,0 0,3
Болехів 98,5 0,9 0,4
Калуш 94,7 3,5 0,1
Коломия 92,4 5,0 0,5
Яремча 98,9 0,8 0,1
Богородчанський район 99,5 0,4
Верховинський район 99,6 0,3
Галицький район 98,7 1,0 0,1
Городенківський район 99,4 0,4 0,1
Долинський район 98,3 1,1 0,2
Калуський район 99,6 0,3
Коломийський район 99,4 0,4 0,1
Косівський район 99,3 0,5 0,1
Надвірнянський район 98,6 0,6 0,1
Рогатинський район 99,5 0,3
Рожнятівський район 99,5 0,4
Снятинський район 99,3 0,4 0,1
Тисменицький район 99,3 0,4
Тлумацький район 99,5 0,3 0,2

Національний склад міст Івано-Франківської області за переписом населення 2001 р., у %:

місто населення українці росіяни поляки білоруси молдовани інші
Івано-Франківськ 230 443 92,2 6,0 0,3 0,3 1,2
Калуш 67 887 94,7 3,5 0,1 0,2 1,5
Коломия 61 448 92,4 5,0 0,5 0,3 0,1 1,7
Болехів 21 232 98,5 0,9 0,4 0,2
Яремче 20 821 98,9 0,8 0,3
Долина 20 696 96,2 2,6 0,4 0,2 0,6
Надвірна 20 620 94,3 3,3 0,3 0,2 1,9
Бурштин 15 182 96,7 2,6 0,1 0,2 0,1 0,3
Снятин 10 210 98,0 1,2 0,3 0,1 0,4
Тисьмениця 9 720 99,0 0,7 0,3
Городенка 9 508 98,5 1,1 0,2 0,2
Тлумач 8 632 99,0 0,7 0,3
Рогатин 8 461 98,9 0,7 0,4
Косів 8 278 97,0 1,8 0,8 0,4
Галич 6 406 97,5 1,7 0,3 0,5
Міста Івано-Франківської області 519 544 94,2 4,2 0,3 0,2 0,06 1,04


Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення області за результатами переписів, %[7][8][9][10]

1959 1970 1989 2001
українська 94,4 95,1 94,9 97,8
російська 4,2 4,5 4,8 1,8
інша 1,4 0,4 0,3 0,2

Рідна мова населення Івано-Франківської області за даними перепису 2001 р.[10]

українська російська білоруська польська
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 97,8 1,8 0,05 0,03
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК (міськрада) 92,7 6,4 0,1 0,1
БОЛЕХІВ (міськрада) 99,1 0,7 0,1
м. КАЛУШ 95,3 3,2 0,1
м. КОЛОМИЯ 93,1 5,0 0,1 0,2
ЯРЕМЧЕ (міськрада) 99,2 0,6 0,1
БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОН 99,6 0,3
ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОН 99,6 0,3
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОН 99,0 0,9
ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН 99,6 0,3
ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН 98,7 1,0 0,1
КАЛУСЬКИЙ РАЙОН 99,7 0,3
КОЛОМИЙСЬКИЙ РАЙОН 99,5 0,4
КОСІВСЬКИЙ РАЙОН 99,5 0,4
НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОН 98,8 0,8
РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОН 99,7 0,3
РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОН 99,6 0,3
СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОН 99,5 0,4
ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОН 99,7 0,3
ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОН 99,5 0,4

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 99,76% мешканців Івано-Франківської області вказали вільне володіння українською мовою, а 23,11% - російською мовою. 99,83% мешканців Івано-Франківської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Івано-Франківської області за даними перепису населення 2001 р. [11][12]

своєї

національності

українська російська
Українці 99,99% 21,73%
Росіяни 96,23% 88,28%
Поляки 65,88% 98,87% 26,98%
Білоруси 54,84% 89,51% 66,14%

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату[13][14]
Івано-Франківськ 227,0 Городенка 9,4
Калуш 67,6 Тлумач 8,9
Коломия 61,4 Косів 8,6
Надвірна 22,3 Делятин 8,4
Долина 20,7 Яремче 8,2
Бурштин 15,4 Рогатин 8,0
Перегінське 12,7 Ланчин 7,9
Болехів 10,8 Богородчани 7,9
Снятин 10,1 Галич 6,3
Тисмениця 9,4

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 96,8 % населення Івано-Франківської області народилися на території України (УРСР), 3,2 % населення — на території інших держав (зокрема 1,8 % — на території Росії). 90,2 % населення народилися на території Івано-Франківської області, 6,6 % — у інших регіонах України.[15]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Івано-Франківської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Івано-Франківської 1267950 90,2
Львівської 21418 1,5
Тернопільської 18810 1,3
Хмельницької 5653 0,4
Вінницької 4302 0,3
Чернівецької 4202 0,3
Закарпатської 3590 0,3
Житомирської 3362 0,2
Рівненської 2496 0,2
Донецької 2302 0,2
Київської 2220 0,2
Одеської 2202 0,2
Волинської 2151 0,2
Дніпропетровської 2119 0,2
Харківської 1929 0,1
Полтавської 1914 0,1
Сумської 1855 0,1
Чернігівської 1847 0,1
Луганської 1724 0,1
Кіровоградської 1644 0,1
Черкаської 1639 0,1
Запорізької 1438 0,1
Миколаївської 1332 0,1
АР Крим 1226 0,1
Херсонської 1079 0,1
м. Києва 819 0,1
Севастополя 66 0,0

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[16]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 187 088 36,0 %
Обробна промисловість 65 566 12,6 %
Освіта 45 435 8,7 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 41 145 7,9 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога 37 289 7,2 %
Будівництво 28 780 5,5 %
Державне управління 24 667 4,7 %
Транспорт і зв'язок 24 067 4,6 %
Виробництво електроенергії, газу та води 15 044 2,9 %
Колективні, громадські та особисті послуги 11 387 2,2 %
Добувна промисловість 10 093 1,9 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 9 888 1,9 %
Готелі та ресторани 8 591 1,7 %
Послуги домашньої прислуги 7 335 1,4 %
Фінансова діяльність 3 467 0,7 %
Рибне господарство 266 0,1 %
Всього зайнятих економічною діяльністю 520 108 100,0 %

Житлові умови проживання[ред. | ред. код]

За даними опитування, проведеного фахівцями з інтерв'ювання Головного управління статистики, більшість домогосподарств області (94 %) має окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок), у частині індивідуального будинку та у гуртожитках мешкають по 3 %.

У більшості випадків (98 %) сім'ї області проживають у власному (приватизованому, купленому чи кооперативному) житлі. Винаймає житло у фізичних осіб 1,3 % домогосподарств, відомчим та державним житлом забезпечено 0,3 % та 0,2 % сімей відповідно.

Значна частина домогосподарств (41 %) має у своєму користуванні житло з двох кімнат, майже кожне третє — з трьох. Кожна сьома сім'я проживає в однокімнатній оселі або у чотирьох і більше кімнатах.

Більше, ніж у половини домогосподарств (56 %), житлова площа перевищує санітарну норму (13,65 м² на одну особу), а майже у кожного четвертого домогосподарства становить від 9,1 м² до 13,65 м², у 18 % — до 9,0 м² на одну особу.

Більш, ніж у чверті домогосподарств, житло було збудовано до 1960 року, у 63 % — у 60-х-80-х роках. У відносно новому житлі (збудованому у 1991 році і пізніше) мешкає кожна десята сім'я.

Централізованим газопостачанням користується 76 % домогосподарств області. Більше третини проживає у житлі, обладнаному індивідуальною системою опалення, кожне восьме має центральне опалення, кожне дев'яте — балонний газ. Гаряче водопостачання у своїх оселях має 31 % домогосподарств, кожне сьоме — газову колонку. Домашнім телефоном користується 43 % сімей області.

За підсумками опитування, кожне друге домогосподарство задоволено або дуже задоволено своїми житловими умовами, не дуже задоволене своїм житлом більше третини, незадоволене або дуже незадоволене — майже кожне сьоме домогосподарство.[17]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015. 
  2. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  3. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  4. а б в г д е Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  5. Статистичний збірник «Івано-Франківщина, Україна, Світ за 2005 рік», Головне управління статистики в Івано-Франківській області
  6. Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник
  7. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  8. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  9. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  10. а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  11. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-11. 
  12. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-11. 
  13. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  14. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  15. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  16. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»
  17. Житлові умови проживання населення області[недоступне посилання з липень 2019] Головне управління статистики в Івано-Франківській області http://stat.if.ukrtel.net/ Архівовано 13 серпень 2010 у Wayback Machine.