Смертність в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Історична динаміка[ред.ред. код]

Історична динаміка природного руху населення України

В середині XIX століття смертність на території українських губерній Російської імперії становила близько 33 випадків на 1000 осіб, що дещо менше ніж у середньому по європейських губерніях імперії.[1]

Внаслідок покращення медичного обслуговування, зменшення дитячої смертності, та смертності від інфекційних хвороб та епідемій, загальний коефіцієнт смертності в Російській імперії зменшувався, і у 1911 році в Європейській частині становив 27 на 1000. В українських губерніях він був ще меншим — у середньому 22 смертельних випадки на 1000 осіб.[1]

Смертність у 2 пол. XIX ст. — поч. XX ст.[1]
1867-
1870
1871-
1875
1876-
1880
1881-
1885
1886-
1890
1891-
1895
1896-
1900
1901-
1905
1906-
1910
1911-
1914
1867-
1914
Українські губернії 32.0 35.7 31.9 32.5 31.6 31.7 27.6 26.1 26.1 22.7 29.8
Європейська Росія 37.5 37.1 35.7 36.4 34.5 36.2 32.1 31.0 29.5 27.1 33.7
Смертність міського / сільського населення у 2009 р.
Коефіцієнт смертності у районах та містах у 2010 р.

Середня смертність за 18671914 рр. в українських губерніях склала 29.8 на 1000 осіб. Вона була вищою у східних та північних губерніях — Харківській (32.7), Чернігівській (31.1). Найнижча смертність в цей період була зафіксована Таврійській губернії (27.6). Нижче середньої була смертність у Полтавській (28.4) та Волинській (29.6) губерніях. Смертність у Херсонській губернії дорівнювала середній (29.8), а в решті губерній (Катеринославській, Подільській, Київській) коливалась в межах 30 — 31.[1]

До 1911 року найбільше зменшилась смертність у лівобережних губерніях — Чернігівській до 19.9, Полтавській до 18.4. В решті губерній смертність була середньою і у 1911 році становила у Херсонській — 23.8, у Харківській — 23.5, у Волинській — 21.1, у Катеринославській — 22.5, у Київській — 22.7, у Подільській — 21.4, у Таврійській — 22.4.[1]

Смертність у Російській імперії мала значні територіальні та етнічні відмінності. Загалом, коефіцієнт смертності збільшувався з півдня на північ, і з заходу на схід. Так, якщо у Курляндській, Ліфляндській губерніях смертність становила 14—17 випадків на 1000 осіб, то в Оренбурзькій та Пермській — 40—42.[1] Крім відмінностей у рівні економічного розвитку, це було спричинено ще й значною відмінністю народів за рівнем смертності. Так у 18961897 рр. в Європейській частині Російської імперії смертність серед найбільших релігійних груп становила (випадків на 1000 осіб)[2]

Зменшення смертності дітей було основною причиною поступового скорочення смертності. Лише в окремі роки смертність зростала, що було пов'язано з неврожаєм, епідеміями та війнами. Загалом, найбільше скорочення смертності спостерігалось у 19001904, 19071908, 19111913. Під час війни смертність різко підскочила, внаслідок чого за 19121920 рр. на 30% скоротилась тривалість життя.[3]

Швидке зменшення смертності спостерігалось у 19231928 роках. Надвисока смертність у 1932 році призвела до того, що тривалість життя в цьому році проти 1928 скоротилася в 3.5 рази (у чоловіків з 45.1 до 11.3, у жінок з 48.5 до 14.3 років). В подальші роки смертність скорочувалась. Під час війни вона знову значно зросла.[3]

Найбільше зменшення смертності, особливо серед працездатного населення, спостерігалось у 19481964 роках. Смертність у віці 25-35 років зменшилась у 3 рази, у віці 35-44 роки — у 1.8 рази. В інших вікових групах смертність зменшилась у 1.3 рази.[3]

Кількість смертей на 1 народження у районах та містах ОП в 2010 р.

За 19481964 рр. в Україні на 13,4 року збільшилася тривалість життя — у чоловіків до з 53.3 до 68.5, жінок з 62.0 до 74.4 років. На початку 1960-х років тривалість життя в Україні стала вище, ніж в країнах Західної Європи.[3]

У 19581960 рр. коефіцієнт смертності опустився до найнижчого показника за всю історію і становив 6,9 на 1000. Смертність в Україні в цей була менше ніж у Великій Британії (11,5), ФРН (12,0), Франції (11,4), США (9,5) та інших країнах Західної Європи та Північної Америки.[3]

З 1960-го року смертність в Україні, як і в цілому Радянському Союзі, почала зростати. За 19601985 роки смертність зросла майже вдвічі — з 6.9 до 12.1 на 1000 осіб. Антиалкогольна кампанія 1985 року призвела до незначного скорочення смертності у 1986 році до 11.0, але з 1987 року вона знову почала зростати до 11.6 у 1988 і 12.9 у 1991.

Початок 90-х років ознаменувався стрімким зростанням смертності. З 19911995 роки смертність зросла на 20% і досягла 15.4 на 1000. З 1995 року смертність почала повільно зменшуватись. Скорочення смертності тривало до 1998 року. За цей час смертність скоротилась до 14.4 на 1000.[4]

З 1999 року розпочався новий виток збільшення смертності, який продовжувався до середини 2000-х років. У 2005 році смертність досягла позначки у 16.6 смертей на 1000 осіб.[4]

З 2005 року смертність повільно скорочується. У 2009 році вона склала 15.3 на 1000 і в порівнянні з піковим 2005 роком скоротилася на 8%.[4]

Коефіцієнт смертності (на 1000 осіб)[5][4][6]
1860 1878 1898 1911 1926 1940 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2009 2010 2011 2012 2013 2014[7]
33,0 32,0 28,0 23,0 18,1 14,3 8,5 7,4 6,9 7,6 8,9 10,0 11,4 12,1 12,1 15,4 15,4 16,6 15,3 15,2 14,5 14,5 14,6 14,7

Поточна ситуація[ред.ред. код]

У 2014 році в Україні[7] померло 632,3 тис. осіб, що становить 14,7 випадків на 1000 осіб. У регіонах показник смертності коливався від 10,4 на 1000 у Києві до 19,2 у Чернігівській області. Найвищі показники смертності характерні для північно-східних районів Чернігівської та Сумської областей, де найбільш виражений процес старіння населення і де коефіцієнт смертності перевищує 25 осіб на 1000.[4]

Смертність сільського населення перевищує смертність міського населення. У 2012 р. середній коефіцієнт смертності у містах був на рівні 13,1 випадків на 1000 осіб (від 9,5 у Рівненській області до 15,8 у Донецькій), тоді як у селах коефіцієнт смертності дорівнював 17,7 осіб на 1000, від 12,1 у Закарпатській області до понад 27,2 у Чернігівській області[8]

Найнижча смертність (менш як 8 — 8 випадків на 1000 осіб) традиційно фіксується у містах Вараш, Теплодар, Нетішин, Южноукраїнськ, Енергодар, які характеризуються низькою питомою вагою населення старшого віку.

Алкогольне отруєння — одна з найпоширеніших причин передчасної смерті українців. Згідно з даними статистики, українці частіше вмирають від отруєння алкоголем і викликаних алкоголізмом хвороб, ніж гинуть в ДТП.

Ризик для чоловіка померти у віці до 60 років — 40 %. Розглянувши долю 100 000 новонароджених українців: За статистикою, 790 осіб помруть у віці до одного року. 10 000 українців не доживуть до 35 років, і 25 000 — до 60 років. З цих 100 000 вісьмох погубить туберкульоз, двоє помруть від наслідків ВІЛ, 184 — від онкологічних захворювань, 16 осіб погубить алкоголь, 12 розіб'ються в ДТП, п'ятеро людей потонуть. Крім того, 12 осіб покінчать життя самогубством. [9]

Смертність населення України (1990—2014)[8]
Усього померлих Коефіцієнт смертності
(на 1000 осіб)
Кількість померлих дітей
у віці до 1 року
Коефіцієнт смертності дітей
(на 1000 живонароджених)
1990 629 602 12,1 8 525 12,8
1991 669 960 12,9 8 831 13,9
1992 697 110 13,3 8 429 14,0
1993 741 662 14,2 8 431 14,9
1994 764 669 14,7 7 683 14,5
1995 792 587 15,4 7 314 14,7
1996 776 717 15,2 6 779 14,3
1997 754 151 14,9 6 282 14,0
1998 719 954 14,4 5 423 12,8
1999 739 170 14,9 5 065 12,8
2000 758 082 15,4 4 606 11,9
2001 745 952 15,3 4 283 11,3
2002 754 911 15,7 4 023 10,3
2003 765 408 16,0 3 882 9,6
2004 761 261 16,0 4 024 9,5
2005 781 961 16,6 4 259 10,0
2006 758 092 16,2 4 433 9,8
2007 762 877 16,4 5 188 11,0
2008 754 460 16,3 5 049 10,0
2009 706 739 15,3 4 801 9,4
2010 698 235 15,2 4 564 9,1
2011 664 588 14,5 4 511 9,0
2012 663 139 14,5 4 371 8,4
2013 662 368 14,6 4 030 8,0
2014[7] 632 667 14,7 3 603 7,7
Коефіцієнт смертності у районах та містах у 2009 р.
Кількість смертей на 1 народження у районах та містах обл. підпорядкування в 2003 р.

Регіональні відмінності[ред.ред. код]

Коефіцієнт смертності в Україні з 1950 р. (кількість померлих на 1000 населення)[10][11][12][8]
1950 1960 1970 1989 1991 1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2014
Автономна Республіка Крим 7,3 6,3 7,4 9,9 11,1 12,5 14,7 13,1 12,9 14,2 15,2 15,7 15,9 14,6 14,1 13,8
Вінницька область 8,7 7,6 10,4 13,8 15,7 16,7 17,4 17,0 16,5 16,6 17,2 18,2 17,6 16,3 15,6 15,8 15,9
Волинська область 10,0 6,8 8,2 10,7 12,2 13,0 13,7 13,5 13,8 13,9 14,7 15,4 15,0 14,2 13,4 13,2 13,2
Дніпропетровська область 6,6 6,2 8,0 11,5 12,5 14,5 16,0 15,8 15,8 16,0 16,7 17,7 17,6 16,4 15,7 15,5 16,0
Донецька область 8,2 6,0 7,6 11,8 12,8 15,0 17,2 16,4 16,1 16,6 17,4 18,1 18,1 16,8 16,1 16,0 16,6[13]
Житомирська область 8,8 6,7 9,1 12,2 14,1 15,3 16,2 16,2 16,3 16,9 17,7 18,6 18,4 17,0 16,0 16,5 16,8
Закарпатська область 11,5 6,9 8,0 9,1 10,2 10,8 11,8 10,9 11,4 11,4 12,0 13,2 13,3 12,6 11,7 11,8 11,8
Запорізька область 6,7 6,4 8,3 11,4 12,6 14,1 15,5 15,0 15,1 15,8 16,4 16,5 16,7 15,5 15,1 14,9 15,7
Івано-Франківська область 10,9 8,1 8,8 10,2 11,5 11,6 12,0 12,1 12,2 12,5 13,3 13,5 13,6 12,7 12,1 12,6 12,8
Київська область 7,7 7,0 8,8 12,3 14,1 15,6 16,5 15,9 15,9 16,6 17,3 18,4 18,1 16,8 15,7 15,8 16,4
Кіровоградська область 7,8 7,5 10,5 14,4 15,4 17,0 17,9 17,4 17,6 17,5 18,3 18,9 18,5 17,5 16,7 16,8 17,0
Луганська область 8,7 6,3 7,7 11,8 12,9 15,4 16,9 16,8 16,9 17,1 17,8 18,3 17,8 16,9 16,4 16,0 10,2[13]
Львівська область 11,9 7,2 8,2 10,0 11,4 11,6 12,4 12,4 12,5 12,7 13,5 13,8 13,7 13,0 12,3 12,6 12,8
Миколаївська область 7,2 7,1 9,3 11,7 12,8 13,7 15,3 14,8 15,0 15,3 16,5 16,6 16,6 15,7 14,8 14,8 15,2
Одеська область 8,1 7,1 9,3 12,0 13,5 14,1 15,8 14,7 14,4 15,3 16,2 16,7 16,3 15,1 14,2 14,1 14,3
Полтавська область 7,3 7,5 10,3 13,8 15,0 16,8 17,3 17,4 17,3 18,0 18,7 19,0 18,6 17,9 16,5 16,7 17,1
Рівненська область 10,1 6,7 7,9 9,9 11,4 12,3 12,9 12,6 12,8 13,0 13,7 14,2 14,0 13,4 12,3 12,6 12,7
Сумська область 7,8 7,3 10,5 13,7 15,1 17,2 17,2 17,5 17,5 18,1 18,5 19,3 18,7 18,0 16,3 16,9 17,2
Тернопільська область 11,1 7,9 9,6 12,4 13,7 14,0 13,8 14,3 14,4 14,3 14,9 15,1 15,0 14,4 13,7 13,7 14,2
Харківська область 7,3 6,9 9,2 12,3 13,8 15,2 16,6 15,8 15,7 15,8 16,3 16,6 16,3 15,4 14,7 14,5 15,3
Херсонська область 6,7 7,0 8,5 11,0 12,2 13,3 15,3 14,4 15,0 15,6 15,8 16,3 16,3 15,4 14,6 14,9 15,1
Хмельницька область 10,2 7,2 9,6 12,9 14,3 15,4 15,7 16,1 15,4 16,1 16,7 17,4 17,1 16,3 15,2 15,7 15,6
Черкаська область 8,1 7,5 10,6 13,7 15,4 17,0 17,2 17,2 16,7 17,3 17,7 18,6 18,3 17,0 16,3 16,2 16,5
Чернівецька область 10,1 7,0 8,4 10,4 11,8 12,2 12,7 12,7 12,7 12,7 13,7 14,2 13,7 12,9 12,4 12,7 12,8
Чернігівська область 9,4 7,5 10,7 13,9 15,9 17,9 19,0 18,6 19,2 20,0 20,6 21,7 21,5 20,1 18,6 18,7 19,2
місто Київ 6,8 7,5 8,3 9,3 10,5 11,7 10,2 10,1 10,6 10,9 11,4 11,6 10,3 9,8 9,9 10,4
Севастополь (міськрада) 14,3 11,9 12,4 13,5 14,2 15,4 15,5 14,6 14,2 13,9
Україна 8,5 6,9 8,9 11,7 13,0 14,3 15,5 15,0 15,0 15,4 16,1 16,7 16,5 15,4 14,6 14,6 14,7

Вікові коефіцієнти смертності[ред.ред. код]

Коефіцієнти смертності за статтю та віковими групами, 2012 р. (на 100 000 осіб відповідного віку)[14]
Обидві статі чоловіки жінки
0-4 209,6 232,5 185,3
5-9 24,1 26,4 21,6
10-14 25,1 29,7 20,3
15-19 56,8 78,4 34,2
20-24 109,5 164,3 51,9
25-29 167,3 249,1 82,5
30-34 284,8 428,8 139,5
35-39 387,5 582,3 199,2
40-44 500,4 748,3 268,1
45-49 678,0 1055,5 344,1
50-54 948,1 1492,0 493,9
55-59 1383,2 2192,6 761,4
60-64 2012,2 3188,2 1181,5
65-69 2821,1 4422,9 1846,5
70 i старше 7745,2 9192,2 7078,7
Все
населення
1460,2 1552,6 1381,0

Причини смертності[ред.ред. код]

Основні причини смертності населення України у 2014 р.[15]
кількість померлих,
тис.
частка
хвороби систем кровообігу 425,6 67,3 %
новоутворення 83,9 13,3 %
зовнішні причини смерті 40,1 6,3 %
хвороби органів травлення 25,2 4,0 %
хвороби органів дихання 14,8 2,3 %
деякі інфекційні та паразитарних хвороб 11,0 1,7 %
інші причини 31,7 5,0 %
всього померлих 632,3 100,0 %

Останніми роками зростає кількість померлих від хвороб систем кровообігу і новоутворень. Зменшується смертність від зовнішніх причин смерті, хвороб органів дихання та інфекційних і паразитарних хвороб.

Смертність населення України за окремими причинами[15]
причини смерті 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
хвороби системи кровообігу 62,5 63,4 63,0 63,6 65,2 66,6 66,3 65,8 66,5 67,3
новоутворення 11,7 11,9 11,8 11,8 12,5 12,7 13,4 14,0 13,9 13,3
зовнішні причини смерті 9,0 8,5 8,7 8,1 6,9 6,3 6,4 6,3 6,1 6,3
хвороби органів травлення 4,1 4,0 4,4 4,7 4,3 3,8 3,8 4,2 4,2 4,0
хвороби органів дихання (J00-J99) 3,6 3,3 3,3 3,1 3,0 2,8 2,7 2,6 2,5 2,3
деякі інфекційні та паразитарні хвороби (A00-B99) 2,2 2,2 2,2 2,3 2,1 2,1 2,1 2,1 1,9 1,7
інші причини 7,0 6,7 6,7 6,4 6,0 5,6 5,4 5,0 4,8 5,0

Дитяча смертність[ред.ред. код]

Смертність дітей до 1 року (на 1000 народжених живими)[16]
1898 1908 1925 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2013 2014
235 192 146 30 20 17 20 17 16 13 15 12 10 9,1 8,0 7,7
Смертність дітей віком до 1 року у 2005—2009 рр.

Висока смертність серед дітей була головною причиною надвисокої смертності серед населення в Російській імперії. У 18671881 році 58 % всіх смертей припадало на дітей у віці до 5 років, тоді як на осіб старше 55 років припадало лише 16 % смертей. Особливо високою була смертність серед дітей до 1 року. По 50 губерніях Європейської Росії у 1867—1910 вона становила приблизно 260 випадків на 1000 народжених живими.[1]

В українських губерніях ситуації з дитячою смертністю була дещо кращою. Так, у 18671881 найбільша смертність серед дітей серед українських губерній спостерігалась у Чернігівській (216 на 1000) і Харківській губерніях (205), а найнижча — у Катеринославській (152) та Таврійській (160). В середньому по губерніях Європейської Росії вона становила 271 на 1000 і збільшувалась з заходу на схід — від 150 у Прибалтійських губерніях до 350 у нечерноземних великороських губерніях.[1]

Дитяча смертність в європейській Росії в 1896—1897 рр. (на 1000 народжених живими)[1]

  • Православні — 283
  • Протестанти — 179
  • Мусульмани — 166
  • Католики — 149
  • Юдеї — 130
Смертність дітей до 1 року у 1867—1910, на 1000 народжених)[1]
Губернія 1867-
1881
1886-
1897
1908-
1910
Волинська 204 226 240
Чернігівська 216 232 210
Харківська 211 229 209
Херсонська 205 170 209
Катеринославська 152 188 179
Подільська 169 178 177
Київська 169 187 175
Полтавська 203 205 172
Таврійська 160 179 162
По імперії 271 274 253

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Смертність населення Російської імперії у 1861—1913 рр.
  2. Новосельский С. А. Смертность и продолжительность жизни в России, с.144
  3. а б в г д Смертність населення України в трудоактивному віці (рос.)
  4. а б в г д Демографічні показники населення України 1990–2013 — Держкомстат
  5. Коефіцієнт смертності в промислово розвинутих країнах
  6. Естественное движение населения Союза ССР в 1926 г. Том I. Выпуск 2 - ЦСУ СССР. Москва. 1929
  7. а б в без врахування АР Крим і Севастополя
  8. а б в Демографічний паспорт регіонів України
  9. Алкогольне отруєння - одна з найпоширеніших причин передчасної смерті. 
  10. Смертність в Україні у 1990—2012 рр.
  11. «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  12. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  13. а б дані можуть бути уточнені
  14. База даних населення України. Коефіцієнти смертності за статтю та віковими групами (0,1)
  15. а б Демографічна статистика України з 1990 року
  16. Коефіцієнт дитячої смертності у промислово розвинутих країнах

Джерела[ред.ред. код]

  • Вишневский А. Г., Волков А.Г «Воспроизводство населения СССР» — Москва, 1983
  • Рашин А.Г «Население России за 100 лет (1811—1913 гг.)» — Москва, 1956
  • «Народное хозяйство СССР 1922—1982» (Юбилейный статистический ежегодник) - М., 1982

Див. також[ред.ред. код]