Населення Дніпропетровської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Дніпропетровської області на 1 січня 2020 року становило 3,176 тис. осіб, міське населення становило 2,668 тисяч (84% населення області), сільське – 507 тисяч (16% населення області).[1]

Статистика[ред. | ред. код]

Таблиця демографії
(Джерело : http://www.dneprstat.gov.ua; http://www.ukrstat.gov.ua/)
1926193919411944195919701979198919921994199820022006201020142020
1790,02273,02344,6[2]1417,1[3]2704,83343,03639,43881,23918,63923,73758,73567,63447,23355,53292,43176,6
В період з 1926 по 2014 рік (тис. ос.)

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р., кількість чоловіків становить 1643,3 тис. осіб, або 46 %, жінок — 1924,3 тис.осіб, або 54 %.

Густота населення[ред. | ред. код]

Середня густота населення становить 104 осіб на км²

Природний рух[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[4] 1960[4] 1970[5] 1990[6] 2000[6] 2010[6] 2020[6]
народжуваності 20,4 20,4 15,1 12,3 7,1 10,6 6,7
смертності 6,6 6,2 8,1 11,8 16,3 16,3 17,5
природного приросту 13,8 14,2 7,1 0,5 -9,2 -5,7 -10,8

Міграційний рух населення[ред. | ред. код]

За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 39814 (11,8 на 1000 осіб)
Число вибулих: 41248 (12,2 на 1000 осіб)
Приріст: −1434 (-0,4 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 1580 (0,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 1229 (0,4 на 1000 осіб)
Приріст: +351 (0,1 на 1000 осіб)

Вікова структура[ред. | ред. код]

Розподіл населення районів та міст Дніпропетровської області за віковими групами та середнім віком за переписом 2001 року:[7]

молодше
працездатного віку, %
працездатного віку, % старше
працездатного віку, %
середній вік
Дніпропетровськ (міськрада) 15,2 62,3 22,5 38,8
м. Вільногірськ 19,2 58,7 22,1 37,6
Кам'янське (міськрада) 16,0 60,3 23,7 39,5
Жовті Води (міськрада) 16,5 59,5 24,0 39,8
Кривий Ріг (міськрада) 17,3 59,1 23,7 38,8
Марганець (міськрада) 17,2 57,0 25,8 40,1
м. Нікополь 16,6 58,5 24,9 40
м. Новомосковськ 17,8 58,1 24,0 39
Орджонікідзе (міськрада) 18,3 55,8 25,9 39,4
м. Павлоград 18,9 60,5 20,6 37,7
м. Першотравенськ 20,8 58,9 20,4 36,6
м. Синельникове 17,5 59,3 23,2 39,4
Тернівка (міськрада) 18,9 61,1 20,0 37,4
Апостолівський район 20,6 54,8 24,6 38,8
Васильківський район 19,8 50,4 29,8 41,1
Верхньодніпровський район 18,0 53,2 28,8 41,1
Дніпропетровський район 17,9 57,8 24,3 39,3
Криворізький район 19,0 53,4 27,5 40,2
Криничанський район 19,5 51,5 29,0 40,7
Магдалинівський район 21,1 50,7 28,2 40,2
Межівський район 19,5 49,8 30,6 41,4
Нікопольський район 19,3 53,7 27,0 40
Новомосковський район 20,1 55,4 24,5 38,7
Павлоградський район 18,6 51,4 30,0 41,4
Петриківський район 17,7 51,2 31,1 42
Петропавлівський район 19,3 51,4 29,3 40,6
Покровський район 19,1 52,6 28,3 40,7
П'ятихатський район 20,2 51,5 28,4 40,1
Синельниківський район 19,9 51,7 28,4 40,3
Солонянський район 20,4 51,1 28,5 40,1
Софіївський район 20,3 50,6 29,2 40,6
Томаківський район 19,6 54,1 26,3 39,5
Царичанський район 18,5 50,5 31,0 41,9
Широківський район 19,3 52,9 27,8 40,3
Юр'ївський район 21,0 51,3 27,7 39,5

Міста[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[8][9]
Дніпро 993,1 Першотравенськ 29,0
Кривий Ріг 652,1 Тернівка 28,9
Кам'янське 241,5 Вільногірськ 23,8
Нікополь 117,9 Підгородне 19,5
Павлоград 109,7 П'ятихатки 18,9
Новомосковськ 71,3 Верхньодніпровськ 16,8
Марганець 48,3 Апостолове 14,3
Жовті Води 47,3 Зеленодольськ 13,9
Покров 41,2 Слобожанське 12,9
Синельникове 31,6 Васильківка 12,0

Національний склад[ред. | ред. код]

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення:[10][11][12][13][14]

1959 1970 1979 1989 2001
українці 77,8 % 74,5 % 72,8 % 71,6 % 79,3 %
росіяни 17,2 % 20,9 % 22,9 % 24,2 % 17,6 %
білоруси 1,3 % 1,4 % 1,3 % 1,3 % 0,8 %
євреї 2,7 % 2,1 % 1,7 % 1,3 % 0,4 %
Національний склад області за переписом 2001 року[15]
Національність Кількість (тис. осіб) % Національність Кількість (тис. осіб) %
Українці 2825,8 79,3 Татари 3,8 0,11
Росіяни 627,5 17,6 Німці 3,8 0,11
Білоруси 29,5 0,8 Грузини 2,8 0,08
Євреї 13,7 0,4 Болгари 2,3 0,06
Вірмени 10,6 0,3 Корейці 1,4 0,04
Азербайджанці 5,6 0,2 Узбеки 1,4 0,04
Молдовани 4,4 0,12 Греки 1,1 0,03
Цигани 4,1 0,11 Інші національності 15,6 0,4
Національний склад районів області
Населення Українці Росіяни Білоруси Євреї Вірмени
м. Дніпропетровськ (м/р) 1.069.801 72,6 % 23,5 % 1,0 % 1,0 % 0,4 %
м. Вільногірськ 24.080 85,8 % 12,7 % 0,8 % 0,04 % 0,1 %
м. Кам'янське (м/р) 261.735 82,1 % 15,7 % 0,7 % 0,2 % 0,3 %
м. Жовті Води (м/р) 57.329 80,1 % 16,7 % 0,6 % 0,1 % 0,2 %
м. Кривий Ріг 710.412 79,1 % 17,7 % 0,9 % 0,3 % 0,2 %
м. Марганець (м/р) 50.443 77,5 % 19,9 % 0,8 % 0,1 % 0,6 %
м. Нікополь 138.218 71,3 % 25,6 % 0,7 % 0,2 % 0,2 %
м. Новомосковськ 71.860 84,5 % 13,5 % 0,5 % 0,1 % 0,3 %
м. Покров (м/р) 46.654 75,3 % 22,0 % 0,8 % 0,03 % 0,3 %
м. Павлоград 119.672 72,3 % 25,0 % 0,7 % 0,1 % 0,2 %
м. Першотравенськ 29.374 60,4 % 36,0 % 1,3 % 0,03 % 0,2 %
м. Синельникове 32.292 84,5 % 12,5 % 0,7 % 0,1 % 0,2 %
м. Тернівка (м/р) 29.473 43,5 % 52,9 % 1,0 % 0,02 % 0,04 %
Апостолівський район 64.242 86,2 % 10,7 % 1,4 % 0,01 % 0,2 %
Васильківський район 37.340 93,7 % 4,6 % 0,5 % 0,01 % 0,3 %
Верхньодніпровський район 56.932 90,0 % 8,1 % 0,7 % 0,01 % 0,2 %
Дніпропетровський район 78.904 85,5 % 11,8 % 0,9 % 0,1 % 0,2 %
Криворізький район 43.759 89,5 % 8,2 % 0,8 % 0,01 % 0,3 %
Криничанський район 40.330 93,0 % 4,7 % 0,8 % 0,01 % 0,4 %
Магдалинівський район 37.606 93,3 % 4,6 % 0,4 % 0,01 % 0,8 %
Межівський район 28.529 94,0 % 4,0 % 0,4 % 0,01 % 0,1 %
Нікопольський район 44.716 89,0 % 9,0 % 0,9 % 0,01 % 0,2 %
Новомосковський район 75.828 88,1 % 9,8 % 0,6 % 0,02 % 0,3 %
Павлоградський район 32.906 78,6 % 19,8 % 0,4 % 0,02 % 0,3 %
Петриківський район 25.994 95,2 % 3,8 % 0,3 % 0,01 % 0,2 %
Петропавлівський район 35.403 90,8 % 7,9 % 0,3 % 0,01 % 0,4 %
Покровський район 41.864 94,2 % 4,4 % 0,5 % 0,01 % 0,2 %
П'ятихатський район 53.275 91,2 % 6,2 % 0,6 % 0,02 % 0,5 %
Синельниківський район 41.674 88,9 % 8,4 % 0,7 % 0,01 % 0,4 %
Солонянський район 42.500 92,0 % 5,7 % 0,6 % 0,02 % 0,4 %
Софіївський район 28.541 93,3 % 4,5 % 1,0 % 0,04 % 0,1 %
Томаківський район 31.629 91,4 % 6,6 % 0,9 % 0,03 % 0,1 %
Царичанський район 30.775 94,9 % 3,8 % 0,3 % 0,03 % 0,2 %
Широківський район 31.361 90,3 % 7,0 % 1,3 % 0,02 % 0,2 %
Юр'ївський район 15.773 91,8 % 5,7 % 0,5 % 0,03 % 0,2 %
Всього 3.561.224 79,4 % 17,6 % 0,8 % 0,4 % 0,3 %

Національний склад міст Дніпропетровської області за переписом 2001 року, у%:

місто населення українці росіяни білоруси євреї вірмени інші
Дніпро 1 065 008 72,6 23,5 1,0 1,0 0,4 1,5
Кривий Ріг 710 412 79,1 17,7 0,9 0,3 0,2 1,8
Кам'янське 261 735 82,1 15,7 0,7 0,2 0,3 1,0
Нікополь 138 218 71,3 25,6 0,7 0,2 0,2 2,0
Павлоград 119 672 72,3 25,0 0,7 0,1 0,2 1,7
Новомосковськ 71 860 84,5 13,5 0,5 0,1 0,3 1,1
Жовті Води 53 582 80,1 16,7 0,6 0,1 0,2 2,3
Марганець (м/р) 49 592 77,5 19,9 0,8 0,1 0,6 1,1
Покров 44 834 75,3 22,0 0,8 0,1 0,3 1,6
Інгулець 39 020 82,0 15,8 0,8 0,2 0,1 1,4
Синельникове 32 292 84,5 12,5 0,7 0,1 0,2 2,0
Першотравенськ 29 374 60,4 36,0 1,3 0,2 0,2 2,1
Тернівка 29 226 43,5 52,9 1,0 0,1 0,3 2,6
Вільногірськ 24 080 85,8 12,7 0,8 0,2 0,1 0,6
П'ятихатки 20 459 90,3 7,2 0,4 0,2 0,8 1,3
Підгородне 17 778 91,7 6,9 0,4 0,3 0,4 1,0
Верхньодніпровськ 16 680 89,4 9,1 0,6 0,1 0,1 0,8
Апостолове 16 356 87,0 9,4 1,2 0,1 0,1 2,3
Зеленодольськ 14 986 78,3 19,4 1,0 0,1 0,1 1,2
Перещепине 10 150 86,9 11,0 0,8 0,4 0,3 1,0
Верхівцеве 10 134 88,0 9,9 0,6 0,1 0,3 1,2
Міста Дніпропетровської області 2 786 906 76,2 20,6 0,9 0,5 0,3 1,5

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Дніпропетровської області за результатами переписів населення, %[16][10][12][11][13]

1959 1970 1979 1989 2001
українська 72,1 67,9 64,3 61,5 67,0
російська 26,5 31,0 34,6 37,2 31,9
інша 1,4 1,1 1,1 1,3 0,8

Рідна мова населення Дніпропетровської області за переписом 2001 р. за адміністративними одиницями[17]

українська російська білоруська вірменська циганська молдавська
Дніпропетровська область 67,0 31,9 0,2 0,2 0,1 0,1
Дніпропетровськ (міськрада) 46,5 52,5 0,1 0,2 0,4 0,3
м. Вільногірськ 81,4 18,3 0,3 0,3 0,3 0,3
Кам'янське (міськрада) 65,5 33,8 0,2 0,2 0,1 0,2
Жовті Води (міськрада) 77,1 20,9 0,1 0,1 0,2 0,2
Кривий Ріг (міськрада) 71,4 27,2 0,2 0,1 0,1 0,1
Марганець (міськрада) 72,2 26,7 0,2 0,5 0,1 0,1
м. Нікополь 56,0 42,7 0,1 0,1 0,2 0,1
м. Новомосковськ 80,9 18,5 0,1 0,1 0,1 0,2
Орджонікідзе (міськрада) 67,7 31,7 0,2 0,1 0,4 0,3
м. Павлоград 59,2 39,8 0,1 0,1 0,4 0,1
м. Першотравенськ 40,2 58,9 0,2 0,1 0,2 0,1
м. Синельникове 78,0 20,2 0,1 0,1 0,1 0,1
Тернівка (міськрада) 21,2 78,0 0,1 0,3 0,2 0,4
Апостолівський район 86,6 12,6 0,4 0,1 0,1 0,1
Васильківський район 94,5 4,6 0,2 0,2 0,2 0,1
Верхньодніпровський район 90,0 9,2 0,2 0,1 0,1 0,2
Дніпропетровський район 80,7 18,3 0,2 0,1 0,1 0,3
Криворізький район 91,4 7,7 0,3 0,2 0,1 0,1
Криничанський район 94,0 4,7 0,4 0,3 0,3 0,2
Магдалинівський район 93,9 4,8 0,1 0,7 0,5 0,1
Межівський район 94,7 3,9 0,1 0,1 0,1 0,3
Нікопольський район 89,7 9,8 0,2 0,1 0,1 0,1
Новомосковський район 86,2 12,9 0,2 0,2 0,2 0,1
Павлоградський район 76,0 23,4 0,1 0,2 0,2 0,1
Петриківський район 95,5 4,0 0,1 0,2 0,4 0,2
Петропавлівський район 91,4 8,0 0,1 0,3 0,1 0,1
Покровський район 95,3 4,2 0,1 0,2 0,3 0,1
П'ятихатський район 92,3 6,3 0,2 0,4 0,2 0,2
Синельниківський район 90,0 8,8 0,2 0,2 0,2 0,1
Солонянський район 92,7 6,4 0,2 0,2 0,2 0,2
Софіївський район 94,6 4,3 0,3 0,1 0,1 0,1
Томаківський район 92,8 6,6 0,3 0,1 0,1 0,3
Царичанський район 95,4 3,9 0,1 0,2 0,1 0,1
Широківський район 92,5 6,4 0,6 0,1 0,3 0,1
Юр'ївський район 92,8 6,0 0,2 0,1 0,5 0,1

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 92,01 % мешканців Дніпропетровської області вказали вільне володіння українською мовою, а 79,09 % — російською мовою. 96,14 % мешканців Дніпропетровської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Дніпропетровської області за даними перепису населення 2001 р.[18][19]

своєї

національності

українська російська
Українці 97,41 % 74,56 %
Росіяни 98,37 % 70,76 %
Білоруси 31,73 % 73,49 % 86,48 %
Євреї 5,55 % 78,48 % 97,44 %
Вірмени 68,50 % 52,85 % 88,93 %
Азербайджанці 69,05 % 49,74 % 83,42 %
Молдовани 49,91 % 74,17 % 78,83 %
Цигани 67,25 % 71,63 % 57,41 %
Татари 31,03 % 57,47 % 94,60 %
Німці 23,54 % 70,82 % 93,16 %
Поляки 20,29 % 86,01 % 83,67 %
Грузини 48,55 % 59,63 % 89,63 %
Болгари 30,10 % 77,21 % 91,36 %

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 87,2 % населення Дніпропетровської області народилися на території України (УРСР), 12,8 % населення — на території інших держав (зокрема 9,6 % — на території Росії). 71,7 % населення народилися на території Дніпропетровської області, 15,5 % — у інших регіонах України.[20]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Дніпропетровської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Дніпропетровської 2554822 71,7
Кіровоградської 70648 2,0
Донецької 51961 1,5
Запорізької 39415 1,1
Полтавської 36015 1,0
Харківської 29906 0,8
Миколаївської 27876 0,8
Вінницької 27261 0,8
Херсонської 25945 0,7
Черкаської 23150 0,7
Волинської 22138 0,6
Луганської 20310 0,6
Хмельницької 20080 0,6
Сумської 18773 0,5
Житомирської 18607 0,5
Чернігівської 18403 0,5
Львівської 14377 0,4
АР Крим 14318 0,4
Київської 13682 0,4
Одеської 13395 0,4
Тернопільської 10702 0,3
Рівненської 9254 0,3
Івано-Франківської 8266 0,2
Закарпатської 6862 0,2
м. Києва 4493 0,1
Чернівецької 3414 0,1
Севастополя 1091 0,0

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[21]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Обробна промисловість 315 544 24,0 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 173 405 13,2 %
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 140 427 10,7 %
Добувна промисловість 115 600 8,8 %
Транспорт і зв'язок 97 312 7,4 %
Освіта 92 635 7,1 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога 91 877 7,0 %
Державне управління 57 684 4,4 %
Будівництво 54 257 4,1 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 53 244 4,1 %
Виробництво електроенергії, газу та води 46 947 3,6 %
Колективні, громадські та особисті послуги 29 384 2,2 %
Готелі та ресторани 23 840 1,8 %
Фінансова діяльність 12 614 1,0 %
Послуги домашньої прислуги 3 584 0,3 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 3 041 0,2 %
Рибне господарство 1 207 0,1 %
Екстериторіальна діяльність 163 0,0 %
Всього зайнятих економічною діяльністю 1 312 765 100,0 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 (PDF). 1 січня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  3. на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  4. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  5. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  6. а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  7. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 19 березня 2022.
  8. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 12 березня 2010.
  9. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  10. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  11. а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  12. а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 21 серпня 2014.
  13. а б Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
  14. Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 21 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  17. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  19. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  20. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  21. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]