Населення Луганська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історична динаміка чисельності населення Луганська

Населення Луганської міськради станом на 1 січня 2014 року становило 463 287 осіб, зокрема м. Луганська — 424 113 осіб, підпорядкованих міськраді смт. Ювілейне — 16 948 тис., м. Щастя — 12 629, м. Олександрівськ — 6 596 осіб. На початку 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Луганськ посідав 11 місце.[1][2].

Історична динаміка[ред. | ред. код]

Історична динаміка чисельності населення Луганська (без врахування населених пунктів, підпорядкованих міськраді) показана в таблиці[3][4][5]

Зміни популяції з пікового 1985 року та ймовірний прогноз на наступне десятиліття

Чисельність населення міста значно зменшилася внаслідок бойових дій на Донбасі. На початок року (1.01.2014) в Луганську мешкало 424 113 осіб. Внаслідок бойових дій відбулася міграція містян на межі міста або й області влітку й восени 2014 року, коли виїхало бл. 120 тис. осіб[6]. Зокрема, у листопаді 2014 р. орієнтовна чисельність населення міста була на рівні 333 тис. (на 22 % менше, ніж на початку року), у грудні 2014 р. — 301 тис. (на 29 % менше, ніж на початку року). Надалі популяція відновилася, проте процес її «природного» згасання не припинився. За даними державної статистики, кількість мешканців міста на 1 січня 2017 року становила 413 370 осіб[7].

Від пікового 1989 року (497 тис. осіб) до початку 2017 року (413 тис. осіб) відбувається постійне зменшення популяції, без виразних хвиль, які могли бути пов'язані з перебудовою 1980-х, економічною кризою 1990-х, війною 2010-х. Згасання йде майже однаковим темпом і в одному напрямку. Загалом цей тем може бути оцінений величиною у 84 тис. (497—413) за 28 років (2017—1989), тобто 3 тис. на рік, що становить 5—7 % на рік.

Надалі можуть розпочатися процеси, пов'язані зі змінами популяційних показників, які залежні від динаміки: зокрема зміни (зменшення) народжуваності, зміни (зростання) частки непрацездатного населення, зміна міграцій населення, зокрема й пов'язаних з навчанням, працевлаштуванням та пенсійним забезпеченням. Проте, навіть за їхньої відсутності, але при збереженні поточних темпів, популяція людини скоротиться протягом найближчих 10—15 років до 350 тис. осіб, тобто повернеться до значень початку 1960-х років. Щоправда, це може відбутися з принципово іншою структурою статево-вікової піраміди, в якій (див.:[8]):

  • 1) дуже зредуковані нижні сегменти (народжуваність останнього часу),
  • 2) велика частка осіб субпенсійного та пенсійного віку (люди з низькою міграційною активністю).


рік населення
1861 ~ 9 000
1897 20 404
1913 68 500
1923 43 966
1926 71 006
1939 214 607 (наслідок активної міграції у міста після голодомору)
1959 274 520
1970 382 774
1979 463 047
1987 552 300 (піковий рік за всю історію міста)
1989 496 813
2000 506 322
2001 463 097
2014 424 113 (у листопаді — 333 тис., у грудні — 301 тис.)
2017 413 370 (-84 тис. після піку 1989 року)
2018 406 729 (стат дані на 01.01.2018)

Райони міста[ред. | ред. код]

Luhansk raions.svg
Населення районів Луганська у 1959–2008 рр.
район 1959 1970 1979 1989 2001 2008
Артемівський 65,585 88,763 90,535 115,005 131,383 126,340
Жовтневий 90,151 134,012 210,098 222,816 196,943 185,593
Кам'янобрідський 57,944 62,590 60,283 52,145 45,339 42,397
Ленінський 60,840 97,409 102,131 106,847 89,432 87,516
Луганськ 274,520 382,774 463,047 496,813 463,097 441,846

Статево-вікова структура[ред. | ред. код]

За статтю у місті переважали жінки, яких за переписом 2001 року налічувалося 277 224 осіб (55,1%), тоді як чоловіків 226 024 (44,9%). Середній вік населення Луганська становив 38,7 років. Середній вік чоловіків на 4,5 років менше ніж у жінок (36,2 і 40,7 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 75 973 осіб (15,1%), у працездатному віці — 315 426 осіб (62,7%), у віці старшому за працездатний — 111 832 осіб (22,2%).[9]

Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Луганська був наступним:[10]

вік чоловіки жінки обидві статі
0-14 28 266 26 128 54 394
15-64 154 131 179 591 333 722
65 і старше 23 547 47 952 71 499

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення Луганська за переписами, %
1926[11] 1939[12] 1959[13] 1989[14] 2001[14]
українці  43,5  58,7  48,3  41,8  49,6
росіяни  43,7  34,5  47,1  52,4  47,4
білоруси    0,5  1,1    0,6
євреї  10,0  4,5  1,6  1,1  0,4

Мовний склад[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Луганська за переписами, %
мова 1897[15] 1926[11] 1989[14] 2001[16]
українська  19,1  17,1  17,2  14,3
російська  68,2  75,7  81,0  84,7
єврейська  7,1  4,7  0,04

Етномовний склад населених пунктів Луганської міськради за переписом 2001 року[17]

російська українська вірменська
ЛУГАНСЬК (міськрада) 84,73 14,33 0,18
м. ЛУГАНСЬК 85,33 13,72 0,17
АРТЕМІВСЬКИЙ район 86,21 12,76 0,17
ЛЕНІНСЬКИЙ район 85,20 13,10 0,21
КАМ'ЯНОБРІДСЬКИЙ район 85,05 14,13 0,21
ЖОВТНЕВИЙ район 84,87 14,54 0,14
м. ЩАСТЯ 87,98 11,23 0,01
смт ЮВІЛЕЙНЕ 80,59 18,89 0,09
с-ще ДЗЕРЖИНСЬКЕ 68,85 30,55 0,27
с-ще ТЕПЛИЧНЕ 64,55 34,18 0,95
м. ОЛЕКСАНДРІВСЬК 56,65 41,73 1,46

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головне управління статистики у Луганській області. Чисельність населення на 1 січня 2014 року Архівовано 16 квітень 2015 у Wayback Machine.
  2. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 16 квітня 2015. 
  3. Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи = СПб тип. Ф. Крайя 1840
  4. Ливрон де, В. В. — Статистическое обозрение Российской Империи, 1874 г. Население
  5. Історична динаміка чисельності населення міст України
  6. Гуманітарна карта ситуації і потреб Донецької і Луганської областей. Луганськ
  7. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  8. Демографічна піраміда (обирайте опцію «Луганська область») // Сайт Держкомстату України, 2017.
  9. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Луганська область
  10. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень
  11. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  12. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Ворошиловградский горсовет
  13. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. Архівовано 7 липень 2015 у Wayback Machine.
  14. а б в Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 2016-03-06. Процитовано 2015-04-16. 
  15. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Луганск
  16. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область
  17. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць

Посилання[ред. | ред. код]