Населення Луганської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Динаміка чисельності населення Луганської обл.

За даними держкостату станом на 1 жовтня 2014 року в області мешкало 2227,6 тис. осіб[1] осіб (2546,2 тис. у 2001 р. і 2862,7 тис. у 1989 р.) За чисельністю населення Луганська область посідала 6 місце серед областей України.

Під час подій 2014 року на частині території Луганської області утворилося квазі-державне утворення Луганська народна республіка. Станом на 2015 рік воно контролювало бл. 1/3 площі Луганської області, де до війни мешкало 70% її населення.[2]

Основні демографічні показники за січень-квітень 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року[3][4]

2014 2015[1] контроль території
кількість народжених 1788 1867 Україна
2242 ЛНР
померлих 5136 4764 Україна
7563 ЛНР
природний рух населення -3348 -2897 Україна
-5321 ЛНР

Чисельність населення[ред. | ред. код]

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[5][6][7]

рік населення місце серед
регіонів
1926 1 322 000
1939 1 837 000 8
1941[8] 2 041 300
1944[9] 1 094 300
1959 2 452 172 4
1970 2 750 566 4
1979 2 786 697 4
1989 2 862 734 4
2001 2 546 178 6
2014 2 239 473 7

Урбанізація[ред. | ред. код]

Щільність населення районів (з містами) Луганської області за переписом 2001 р.

У червні 2008 року у містах і селищах міського типу проживало 2029,1 тис. мешканців (87%), у селах - 315,1 тис (13%). Середня щільність населення становила 87,9 осіб на 1 км².

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 18,0 тисяч
за даними Держкомстату[10][11]
Луганськ 424,1 Брянка 46,8
Алчевськ 110,5 Краснодон 44,0
Сєвєродонецьк 108,9 Первомайськ 38,2
Лисичанськ 103,5 Кіровськ 28,2
Красний Луч 82,2 Перевальськ 25,7
Стаханов 77,2 Молодогвардійськ 23,1
Свердловськ 64,9 Попасна 21,8
Рубіжне 60,0 Суходільськ 20,9
Антрацит 54,2 Кремінна 20,1
Ровеньки 47,4 Старобільськ 18,1

Природний рух населення[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[12] 1960[12] 1970[5] 1990[13] 2000[13] 2010[13] 2013[13]
народжуваності 26,2 23,5 14,4 11,6 6,2 9,1 9,1
смертності 8,7 6,3 7,7 12,2 17,6 16,9 15,9
природного приросту 17,5 17,2 6,7 -0,6 -11,4 -7,8 -6,8

Національний склад[ред. | ред. код]

У національному складі населення області українців 58,0 %, росіян 39,0 %. Етнічні українці складають більшість в усіх районах області крім Станично-Луганського, Краснодонського районів та міст обласного підпорядкування Краснодон, Довжанськ, Красний Луч, Стаханов, у яких переважають росіяни.

За період між переписами 1989 і 2001 рр., кількість українців зменшилась на 0,7%, а питома вага серед жителів області зросла на 6,1 відсоткових пункти. Кількість росіян порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 22,5% і нараховувала на дату перепису 2001 р. 991,8 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 5,8 відсоткового пункта і становила 39,0%.

Динаміка чисельності населення областей Донбасу за 1989-2014 рр.
Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 472 376 57,96 %
2 Росіяни 991 825 39,05 %
3 Білоруси 20 587 0,81 %
4 Татари 8 543 0,34 %
5 Вірмени 6 587 0,26 %
6 Молдовани 3 252 0,13 %
7 Азербайджанці 3 123 0,12 %
8 Євреї 2 651 0,10 %
9 Цигани 2 284 0,09 %
10 Поляки 2 107 0,08 %
11 Інші 26 856 1,06 %
Разом 2 540 191 100 %

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення:[14] [15][16][17][18][19]

1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001
українці 68,2% 63,3% 57,8% 54,8% 52,8% 51,9% 58,0%
росіяни 28,1% 32,5% 38,7% 41,7% 43,8% 44,4% 39,1%
інші 3,7% 4,2% 3,5% 3,5% 3,4% 3,7% 2,9%

Національний склад населення районів та міст Луганської області за переписом 2001 року.[20][21]

українці росіяни білоруси
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ 58,0 39,0 0,8
ЛУГАНСЬК (міськрада) 49,6 47,4 0,7
АНТРАЦИТ (міськрада) 49,7 46,7 1,0
БРЯНКА (міськрада) 54,9 42,7 0,8
КІРОВСЬК (міськрада) 56,9 40,7 1,0
м. АЛЧЕВСЬК 51,6 44,7 1,1
КРАСНОДОН (міськрада) 33,2 63,3 1,3
КРАСНИЙ ЛУЧ (міськрада) 49,2 46,1 1,1
ЛИСИЧАНСЬК (міськрада) 66,7 30,5 1,0
ПЕРВОМАЙСЬК (міськрада) 65,9 27,3 1,1
РОВЕНЬКИ (міськрада) 63,6 33,7 1,0
м. РУБІЖНЕ 66,3 31,3 0,7
СВЕРДЛОВСЬК (міськрада) 46,0 48,6 1,2
СЄВЕРОДОНЕЦЬК (міськрада) 59,0 38,7 0,6
СТАХАНОВ (міськрада) 50,1 46,1 1,0
АНТРАЦИТІВСЬКИЙ РАЙОН 62,8 35,7 0,4
БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН 87,8 11,2 0,3
БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОН 90,7 8,5 0,2
КРАСНОДОНСЬКИЙ РАЙОН 45,9 51,7 0,9
КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН 85,1 13,5 0,5
ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН 71,0 26,7 0,7
МАРКІВСЬКИЙ РАЙОН 93,0 5,7 0,4
МІЛОВСЬКИЙ РАЙОН 77,7 19,6 0,3
НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОН 56,1 42,7 0,4
НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОН 92,2 6,9 0,3
ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РАЙОН 56,7 40,6 1,1
ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОН 81,1 17,5 0,5
СВАТІВСЬКИЙ РАЙОН 91,4 7,3 0,3
СВЕРДЛОВСЬКИЙ РАЙОН 69,9 25,9 0,6
СЛОВ`ЯНОСЕРБСЬКИЙ РАЙОН 65,0 32,8 0,7
СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОН 36,5 61,1 0,6
СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 87,8 11,0 0,3
ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОН 68,0 31,1 0,3

Національний склад міст Луганської області за переписом 2001 року, у%:

місто населення українці росіяни білоруси татари вірмени інші
Луганськ 499 252 50,0 47,0 0,7 0,1 0,4 1,8
Хрустальний 145 199 46,1 49,2 1,1 1,0 0,4 2,2
Лисичанськ 133 140 66,7 30,5 1,0 0,4 0,2 1,2
Сєвєродонецьк 130 047 59,0 38,7 0,6 0,1 0,2 1,4
Алчевськ 118 611 51,6 44,7 1,1 0,4 0,4 1,8
Сорокине 117 730 33,2 63,3 1,3 0,5 0,2 1,5
Довжанськ 110 107 46,0 48,6 1,2 0,7 0,2 3,3
Кадіївка 108 417 46,1 50,1 1,0 0,5 0,2 2,1
Ровеньки 91 558 63,6 33,7 1,0 0,3 0,2 1,2
Антрацит 90 416 49,7 46,7 1,0 1,0 0,2 1,6
Первомайськ 80 713 65,9 27,3 1,1 0,5 0,1 6,0
Рубіжне 65 564 66,3 31,3 0,7 0,1 0,4 1,2
Брянка 61 449 54,9 42,7 0,8 0,7 0,1 0,8
Голубівка 44 948 57,0 40,4 1,0 0,8 0,1 0,7
Перевальськ 29 220 55,8 41,2 1,2 0,3 0,2 1,3
Попасна 25 842 77,5 21,1 0,4 0,1 0,1 0,8
Молодогвардійськ 25 654 38,6 57,7 1,7 0,5 0,2 1,3
Кремінна 24 252 83,4 15,2 0,6 0,1 0,2 0,5
Суходільськ 23 739 36,3 60,4 1,6 0,3 0,2 1,5
Старобільськ 22 040 82,3 16,3 0,3 0,1 0,3 0,7
Сватове 19 383 89,9 8,6 0,3 0,5 0,7
Лутугине 18 733 66,6 31,0 0,7 0,1 0,4 1,2
Золоте 17 816 68,6 23,9 1,2 0,6 5,7
Вознесенівка 17 524 53,0 43,2 1,3 0,5 0,1 1,7
Петрово-Красносілля 15 623 50,8 46,2 0,6 1,7 1,7
Боково-Хрустальне 14 770 52,3 40,7 1,4 0,4 0,3 4,9
Щастя 13 799 48,3 49,3 0,6 0,1 1,7
Теплогірськ 13 174 49,3 44,5 1,5 0,5 0,1 4,1
Гірське 11 580 67,8 25,0 1,5 1,2 4,5
Зимогір'я 11 212 75,0 22,5 0,9 0,3 1,3
Новодружеськ 9 154 64,4 32,3 1,5 0,7 1,1
Кипуче 9 098 51,4 44,9 1,6 0,6 1,5
Привілля 9 081 71,0 26,1 1,5 0,3 0,1 1,0
Зоринськ 8 672 67,0 30,4 1,2 0,3 0,1 1,0
Олександрівськ 6 935 63,5 33,5 0,4 0,2 1,8 0,6
Міусинськ 6 042 72,4 25,2 0,6 0,3 0,5 1,0
Алмазна 5 099 56,7 41,3 0,9 1,1
Міста Луганської області 2 155 593 54,1 42,5 0,9 0,4 0,3 1,8


Національний склад населення територій Луганської області, контрольованих Україною та ЛНР, за даними перепису 2001 року, %[20]

під
контролем
України
під
контролем
ЛНР
Луганська
область
українці 71,8 52,4 58,0
росіяни 26,3 44,1 39,0
білоруси 0,6 0,9 0,8

Мовний склад[ред. | ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Луганської області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Луганської області за результатами переписів населення, %[22][15][17][16][18]

1917 1926 1959 1970 1979 1989 2001
українська 68,7 60,0 50,5 43,4 38,3 34,9 30,0
російська 29,9 38,6 48,7 55,3 60,5 63,9 68,8
інша 1,4 1,4 0,8 1,3 1,2 1,2 0,6
Частка населення, що назвало рідною мовою українську у районах (з містами) Луганської області за переписом 2001 р.
Частка населення, що назвало рідною мовою російську у районах (з містами) Луганської області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Луганської області за переписом населення 2001 р.[23]

українська російська вірменська білоруська
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ 30,0 68,8 0,1 0,1
ЛУГАНСЬК (міськрада) 14,3 84,7 0,2 0,1
АНТРАЦИТ (міськрада) 13,9 83,7 0,1 0,1
БРЯНКА (міськрада) 14,0 85,7 0,1
КІРОВСЬК (міськрада) 20,3 79,3 0,2
м. АЛЧЕВСЬК 15,3 83,6 0,1 0,1
КРАСНОДОН (міськрада) 8,3 91,1 0,1 0,1
КРАСНИЙ ЛУЧ (міськрада) 14,7 83,6 0,2 0,1
ЛИСИЧАНСЬК (міськрада) 35,3 62,9 0,1 0,1
ПЕРВОМАЙСЬК (міськрада) 37,9 57,1 0,3
РОВЕНЬКИ (міськрада) 21,2 78,3 0,1 0,1
м. РУБІЖНЕ 39,0 60,1 0,3 0,2
СВЕРДЛОВСЬК (міськрада) 14,2 83,5 0,1 0,1
СЄВЕРОДОНЕЦЬК (міськрада) 28,3 70,8 0,1 0,1
СТАХАНОВ (міськрада) 14,4 83,8 0,1 0,1
АНТРАЦИТІВСЬКИЙ РАЙОН 46,5 53,1 0,1 0,1
БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН 84,2 15,6 0,1
БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОН 91,4 8,4 0,1
КРАСНОДОНСЬКИЙ РАЙОН 27,3 72,3 0,1 0,1
КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН 78,7 20,8 0,1 0,2
ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН 49,3 49,8 0,2 0,1
МАРКІВСЬКИЙ РАЙОН 93,8 5,8 0,2 0,1
МІЛОВСЬКИЙ РАЙОН 73,8 24,1 0,7 0,1
НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОН 46,0 53,6 0,1 0,1
НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОН 92,2 7,5 0,1
ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РАЙОН 23,2 76,4 0,1
ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОН 64,1 35,6 0,1 0,1
СВАТІВСЬКИЙ РАЙОН 91,8 7,6 0,2 0,1
СВЕРДЛОВСЬКИЙ РАЙОН 56,0 41,3 0,3 0,1
СЛОВ`ЯНОСЕРБСЬКИЙ РАЙОН 38,9 60,4 0,1 0,1
СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОН 14,2 85,1 0,2 0,1
СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 79,2 20,5 0,1 0,1
ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОН 62,8 36,9 0,1 0,1

Мовна ситуація в Луганській області характеризується русифікацією. Відсоток українців, що вважають рідною мовою українську в 1959-му році становив 87,6%, а 2001-го — тільки 50,4%.[24] Зокрема і в проміжку між двома останніми переписами населення (1989 і 2001 років) відсоток тих, хто вважає українську мову рідною, серед усіх етносів зменшився на 4,9%, а російську — збільшився на 4,9%. Тож на 2001 рік українську мову вважали рідною лише 30% населення Луганської області, зокрема 63,8% сільського та 25,5% міського.

У 2010 році 54,2% учнів області навчалися російською, інші — українською. Найбільш російськомовними є класи міст: Луганськ (87%), Алчевськ (72%), Брянка (67%), Рубіжне (58%), Лисичанськ (56%), серед районів: Перевальський (77%), Лутугинський (73%) і Станично-Луганський (68%).[25]

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 75,47% мешканців Луганської області вказали вільне володіння українською мовою, а 91,46% - російською мовою. 91,41% мешканців Луганської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Луганської області за даними перепису населення 2001 р.[26][27]

своєї

національності

українська російська
Українці 88,03% 86,04%
Росіяни 99,34% 58,21%
Білоруси 26,91% 53,16% 95,29%
Татари 44,31% 47,34% 95,77%
Вірмени 63,00% 37,35% 92,93%
Молдовани 40,01% 53,72% 94,34%
Азербайджанці 62,82% 33,69% 90,04%
Євреї 5,73% 66,05% 97,89%
Цигани 67,86% 46,72% 85,38%
Поляки 15,99% 73,18% 91,55%
Грузини 57,56% 40,10% 93,64%
Болгари 26,34% 58,83% 97,17%
Німці 23,92% 50,80% 97,23%

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 84,5% населення Луганської області народилися на території України (УРСР), 15,1% населення — на території інших держав (зокрема 12,7% - на території Росії), 0,4% населення не вказали місце народження. 75,0% населення народилися на території Луганської області, 9,5% — у інших регіонах України.[28]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Луганської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Луганської 1906083 75,0
Донецької 45196 1,8
Харківської 24130 0,9
Хмельницької 16726 0,7
Полтавської 15668 0,6
Сумської 14830 0,6
Чернігівської 13275 0,5
Житомирської 12992 0,5
Вінницької 11910 0,5
Дніпропетровської 10128 0,4
Черкаської 7544 0,3
Одеської 7153 0,3
Запорізької 7008 0,3
Львівської 6587 0,3
Київської 6507 0,3
Кіровоградської 6100 0,2
АР Крим 5629 0,2
Івано-Франківської 4292 0,2
Рівненської 3808 0,1
Миколаївської 3785 0,1
Херсонської 3330 0,1
Волинської 3297 0,1
Тернопільської 3116 0,1
м. Києва 2127 0,1
Закарпатської 2115 0,1
Чернівецької 1763 0,1
Севастополя 393 0,0

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[29]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Обробна промисловість 175 858 20,8%
Добувна промисловість 115 874 13,7%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 103 687 12,3%
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 81 371 9,6%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 62 680 7,4%
Освіта 60 208 7,1%
Транспорт і зв'язок 53 584 6,4%
Державне управління 42 960 5,1%
Будівництво 39 956 4,7%
Виробництво електроенергії, газу та води 32 719 3,9%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 28 581 3,4%
Колективні, громадські та особисті послуги 20 359 2,4%
Готелі та ресторани 12 765 1,5%
Фінансова діяльність 5 813 0,7%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 4 603 0,5%
Послуги домашньої прислуги 2 465 0,3%
Рибне господарство 288 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 843 771 100,0%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Дані можуть бути уточнені; без урахування частини зони проведення антитерористичної операції
  2. Динаміка населення адміністративних одиниць України
  3. Головне управління статистики у Луганській області Природний рух населення у 2016 році
  4. Главное управление статистики ЛНР Естественное движение населения по Луганской Народной Республике
  5. а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  6. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр.
  7. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик
  8. на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  9. на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  10. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  11. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  12. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  13. а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  14. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 323 с.
  15. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  16. а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  17. а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  18. а б Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
  19. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Ворошиловградская область
  20. а б Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465
  21. Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. 2008
  22. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 323 с.
  23. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  24. http://www.ut.net.ua/News/35643
  25. http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/145007.html
  26. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  27. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  28. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  29. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»