Населення Миколаївської області
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2013 року в регіоні, за оцінкою, проживало 1173,5 тис. осіб, з них 796,1 тис. мешкає у міських поселеннях, 377,4 тис. — у сільській місцевості. Внаслідок демографічних процесів, які відбулися впродовж 2012 року, чисельність наявного населення області скоротилась на 4,7 тис. осіб.
Головним чинником зменшення чисельності населення продовжує залишатися його природне скорочення, яке за 2012 рік становило 3,8 тис. осіб, зафіксовано і міграційне скорочення — 0,9 тис. осіб.
За 2012 рік на Миколаївщині зареєстровано 13515 народжених, що на 486 немовлят більше, ніж у 2011 році. Традиційно хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, на 100 народжених дівчаток у 2012 році припадало 109 хлопчиків. Коефіцієнт народжуваності порівняно з 2011 роком зріс з 11 до 11,5 немовлят на 1000 наявного населення. Водночас дещо знизився показник смертності — з 14,8 до 14,7 померлих на 1000 наявного населення. Кількість померлих хоча і зменшилась на 164 особи в порівнянні з 2012 роком, але залишилась досить значною і становила 17277 осіб.
Природне скорочення населення Миколаївщини характеризувався перевищенням числа померлих над живонародженими, у 2012 році на 100 померлих припало 78 народжених дітей.
За 2012 рік, на Миколаївщину прибуло 15308 мігрантів, на 980 більше ніж вибуло. У межах області мігрувало 8630 осіб. Як і в попередні роки, переважав рух населення із сільської місцевості в міські поселення, за рахунок чого міське населення збільшилося на 844 особи. Внаслідок міжрегіональної міграції кількість населення зменшилась на 1659 осіб, причому 57% міграційних переміщень у межах країни припадало на Одеську область та м.Київ. Водночас з інших країн в регіон прибуло 990 осіб, вибуло — 311.Позитивне сальдо сформувалось переважно за рахунок міграційних переміщень з Туркменістану (238 осіб), Росії (197 осіб) та Молдови (65 осіб).[1]
Історична динаміка населення Миколаївської області (у сучасних кордонах)[2][3][4]
| Чисельність населення, тис. |
Урбанізація | |
|---|---|---|
| 1926 | 940,0 | 17,9% |
| 1939 | 919,0 | 27,0% |
| 1959 | 1014,0 | 39,0% |
| 1970 | 1148,1 | 52,7% |
| 1979 | 1242,6 | |
| 1989 | 1330,6 | 65,7% |
| 1994 | 1360,8 | 66,1% |
| 2001 | 1264,7 | 66,3% |
| 2013 | 1173,5 | 67,8% |
Міське населення[ред. | ред. код]
за даними Держкомстату[5][6] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Природний рух населення[ред. | ред. код]
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[7] | 1960[7] | 1970[2] | 1990[8] | 2000[8] | 2010[8] | 2020[8] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 21,1 | 19,4 | 15,5 | 13,7 | 8,0 | 10,8 | 6,9 |
| смертності | 7,2 | 7,1 | 9,3 | 12,0 | 15,7 | 15,8 | 15,9 |
| природного приросту | 13,9 | 12,3 | 6,2 | 1,7 | -7,7 | -5,0 | -9,0 |
Національний склад[ред. | ред. код]
Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення:[9][10][11][12][13][14]
| 1926 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | 69,6 | 81,2 | 78,9 | 77,4 | 75,6 | 81,9 |
| росіяни | 12,8 | 13,7 | 16,1 | 18,0 | 19,4 | 14,1 |
| молдовани | 2,1 | 0,5 | 1,3 | 1,0 | ||
| білоруси | 1,5 | 1,2 | 1,2 | 1,1 | 1,1 | 0,7 |
| болгари | 0,7 | 0,6 | 0,6 | 0,5 | 0,4 | |
| євреї | 7,5 | 2,0 | 1,6 | 1,2 | 0,9 | 0,2 |
| німці | 4,1 | 0,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Національний склад населення Миколаївської області станом на 2001 рік[15]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 034 446 | 81,91% |
| 2 | Росіяни | 177 530 | 14,06% |
| 3 | Молдовани | 13 171 | 1,04% |
| 4 | Білоруси | 8 369 | 0,66% |
| 5 | Болгари | 5 614 | 0,44% |
| 6 | Вірмени | 4 277 | 0,34% |
| 7 | Євреї | 3 263 | 0,26% |
| 8 | Корейці | 1 751 | 0,14% |
| 9 | Азербайджанці | 1 482 | 0,12% |
| 10 | Цигани | 1 449 | 0,11% |
| 11 | Інші | 11 547 | 0,91% |
| Разом | 1 262 899 | 100% |
Національний склад районів та міст Миколаївської області за переписом 2001 року[16]
| українці | росіяни | молдавани | білоруси | |
|---|---|---|---|---|
| Миколаїв | 72,7 | 23,1 | 0,3 | 0,8 |
| Вознесенськ | 87,1 | 9,7 | 0,7 | 0,5 |
| Очаків | 78,2 | 18,4 | 0,6 | 0,9 |
| Первомайськ | 85,9 | 10,9 | 0,3 | 0,5 |
| Южноукраїнськ | 73,9 | 21,7 | 0,7 | 0,7 |
| Арбузинський район | 88,6 | 7,2 | 3,0 | 0,3 |
| Баштанський район | 90,5 | 4,4 | 1,2 | 1,0 |
| Березанський район | 88,1 | 6,0 | 2,3 | 0,5 |
| Березнегуватський район | 90,6 | 6,1 | 1,4 | 1,1 |
| Братський район | 84,8 | 8,5 | 4,9 | 0,3 |
| Веселинівський район | 91,0 | 5,2 | 1,8 | 0,3 |
| Вознесенський район | 89,2 | 6,3 | 2,6 | 0,4 |
| Врадіївський район | 94,1 | 1,8 | 2,5 | |
| Доманівський район | 93,5 | 2,6 | 2,8 | 0,2 |
| Єланецький район | 91,0 | 3,3 | 3,7 | 0,4 |
| Жовтневий район | 85,1 | 10,9 | 0,8 | 1,3 |
| Казанківський район | 83,1 | 13,4 | 1,7 | 0,8 |
| Кривоозерський район | 95,9 | 1,9 | 1,3 | 0,2 |
| Миколаївський район | 87,0 | 9,7 | 0,8 | 0,6 |
| Новобузький район | 92,5 | 4,5 | 1,6 | 0,6 |
| Новоодеський район | 91,5 | 5,1 | 1,4 | 0,5 |
| Очаківський район | 85,2 | 10,2 | 1,4 | 0,7 |
| Первомайський район | 91,8 | 4,5 | 1,9 | 0,3 |
| Снігурівський район | 91,3 | 5,6 | 0,8 | 0,7 |
Національний склад міст Миколаївської області за переписом населення 2001 р., у%:
| місто | населення | українці | росіяни | молдовани | білоруси | болгари | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Миколаїв | 509 102 | 72,7 | 23,1 | 0,3 | 0,8 | 0,8 | 2,3 |
| Первомайськ | 70 746 | 85,9 | 10,9 | 0,3 | 0,5 | 0,4 | 2,0 |
| Вознесенськ | 42 248 | 87,0 | 9,7 | 0,7 | 0,5 | 0,2 | 1,9 |
| Южноукраїнськ | 39 460 | 73,8 | 21,7 | 0,7 | 0,6 | 0,3 | 2,9 |
| Очаків | 17 109 | 78,2 | 18,4 | 0,6 | 0,9 | 0,2 | 1,7 |
| Новий Буг | 16 200 | 93,4 | 4,4 | 0,7 | 0,6 | 0,9 | |
| Снігурівка | 15 396 | 87,8 | 8,9 | 0,5 | 1,5 | 0,1 | 1,2 |
| Нова Одеса | 14 073 | 93,3 | 4,7 | 0,4 | 0,4 | 0,1 | 1,1 |
| Баштанка | 13 072 | 93,7 | 4,3 | 0,4 | 0,9 | 0,1 | 0,6 |
| Міста Миколаївської області | 737 406 | 76,5 | 19,6 | 0,4 | 0,7 | 0,6 | 2,2 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року українську мову вважали рідною 69,2% населення регіону, що на 5,0 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,3% населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник знизився на 4,5 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідні, за міжпереписний період зменшилася на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,5%.
Рідна мова населення Миколаївської області за результатами переписів населення, %[9][17][12][10][14][13]
| 1926 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | 63,8 | 73,4 | 69,4 | 66,7 | 64,2 | 69,2 |
| російська | 22,2 | 24,6 | 29,1 | 31,7 | 33,8 | 29,3 |
| інша | 14,0 | 2,0 | 1,5 | 1,6 | 2,0 | 1,5 |
Рідна мова населення Миколаївської області за переписом 2001 р. за адміністративними одиницями[18]
| українська | російська | молдовська | вірменська | білоруська | болгарська | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ | 69,2 | 29,3 | 0,6 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
| м. МИКОЛАЇВ | 42,2 | 56,8 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,3 |
| м. ВОЗНЕСЕНСЬК | 86,5 | 12,5 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| м. ОЧАКІВ | 70,3 | 28,5 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
| м. ПЕРВОМАЙСЬК | 82,8 | 15,8 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| м. ЮЖНОУКРАЇНСЬК | 66,5 | 31,4 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОН | 88,4 | 8,9 | 2,2 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
| БАШТАНСЬКИЙ РАЙОН | 91,4 | 5,5 | 0,8 | 0,2 | 0,2 | 0,1 |
| БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОН | 88,9 | 8,3 | 1,1 | 0,5 | 0,1 | 0,2 |
| БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОН | 91,7 | 6,8 | 0,8 | 0,2 | 0,4 | |
| БРАТСЬКИЙ РАЙОН | 86,1 | 10,0 | 3,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОН | 92,7 | 5,5 | 1,1 | 0,1 | 0,1 | |
| ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ РАЙОН | 89,6 | 8,2 | 1,6 | 0,1 | 0,2 | |
| ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОН | 96,0 | 1,8 | 1,6 | 0,1 | ||
| ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОН | 94,7 | 2,7 | 2,1 | 0,1 | 0,1 | |
| ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОН | 92,9 | 3,6 | 2,5 | 0,7 | 0,2 | 0,1 |
| ЖОВТНЕВИЙ РАЙОН | 80,5 | 18,1 | 0,4 | 0,2 | 0,3 | 0,1 |
| КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОН | 81,2 | 17,3 | 0,9 | 0,2 | 0,3 | |
| КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОН | 96,9 | 1,8 | 0,8 | 0,2 | 0,1 | |
| МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН | 87,4 | 11,4 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | |
| НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОН | 94,0 | 4,4 | 0,9 | 0,3 | 0,2 | |
| НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОН | 92,4 | 5,9 | 0,8 | 0,4 | 0,2 | |
| ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙОН | 85,2 | 12,7 | 0,8 | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
| ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН | 93,2 | 4,8 | 1,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОН | 91,0 | 7,7 | 0,5 | 0,2 | 0,2 |
Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 91,31% мешканців Миколаївської області вказали вільне володіння українською мовою, а 73,60% - російською мовою. 95,33% мешканців Миколаївської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Миколаївської області за даними перепису населення 2001 р.[19][20]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 96,77% | 69,07% | |
| Росіяни | 98,46% | 64,75% | |
| Молдовани | 67,82% | 81,12% | 61,38% |
| Білоруси | 30,90% | 71,08% | 86,71% |
| Болгари | 54,17% | 79,37% | 90,49% |
| Вірмени | 70,10% | 52,58% | 86,51% |
| Євреї | 7,17% | 72,30% | 97,27% |
| Корейці | 45,46% | 42,43% | 95,15% |
| Азербайджанці | 68,76% | 39,88% | 84,14% |
| Цигани | 54,38% | 83,23% | 53,42% |
| Поляки | 21,56% | 85,95% | 82,16% |
| Татари | 33,47% | 51,87% | 95,78% |
| Німці | 24,10% | 68,52% | 91,07% |
| Гагаузи | 52,68% | 68,64% | 81,76% |
| Грузини | 59,17% | 56,74% | 87,48% |
| Турки | 98,15% | 56,73% | 55,54% |
Місце народження[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року 87,4% населення Миколаївської області народилися на території України (УРСР), 12,5% населення — на території інших держав (зокрема 8,0% - на території Росії, 1,3% - на території Молдови), 0,1% населення не вказали місце народження. 69,6% населення народилися на території Миколаївської області області, 17,8% — у інших регіонах України.[21]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Миколаївської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Миколаївської | 879267 | 69,6 |
| Одеської | 29370 | 2,3 |
| Кіровоградської | 26267 | 2,1 |
| Херсонської | 15651 | 1,2 |
| Вінницької | 13394 | 1,1 |
| Хмельницької | 12956 | 1,0 |
| Львівської | 12011 | 1,0 |
| Житомирської | 10407 | 0,8 |
| Тернопільської | 10235 | 0,8 |
| Дніпропетровської | 10094 | 0,8 |
| Донецької | 10018 | 0,8 |
| Черкаської | 8308 | 0,7 |
| Рівненської | 8199 | 0,6 |
| АР Крим | 6691 | 0,5 |
| Івано-Франківської | 6625 | 0,5 |
| Луганської | 5069 | 0,4 |
| Полтавської | 5001 | 0,4 |
| Київської | 4990 | 0,4 |
| Чернігівської | 4969 | 0,4 |
| Запорізької | 4877 | 0,4 |
| Харківської | 4520 | 0,4 |
| Сумської | 4157 | 0,3 |
| Волинської | 3694 | 0,3 |
| Закарпатської | 2817 | 0,2 |
| Чернівецької | 2164 | 0,2 |
| м. Києва | 1678 | 0,1 |
| Севастополя | 936 | 0,1 |
| 1989[22] | 2001[23] | |
|---|---|---|
| Україна | 85,5% | 87,4% |
| Росія | 9,7% | 8,0% |
| Молдова | 1,3% | 1,3% |
| Казахстан | 0,8% | 0,7% |
| Білорусь | 0,8% | 0,6% |
| Інші | 1,9 | 2,0% |
Зайнятість населення[ред. | ред. код]
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[24]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 117 448 | 25,8% |
| Обробна промисловість | 76 933 | 16,9% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 54 770 | 12,0% |
| Освіта | 36 428 | 8,0% |
| Державне управління | 31 373 | 6,9% |
| Транспорт і зв'язок | 30 723 | 6,7% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 28 532 | 6,3% |
| Будівництво | 19 261 | 4,2% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 17 972 | 3,9% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 15 759 | 3,5% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 10 956 | 2,4% |
| Готелі та ресторани | 8 957 | 2,0% |
| Фінансова діяльність | 3 555 | 0,8% |
| Послуги домашньої прислуги | 1 068 | 0,2% |
| Рибне господарство | 890 | 0,2% |
| Добувна промисловість | 832 | 0,2% |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 131 | 0,0% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 455 588 | 100,0% |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 26 березня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970 - 2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 травня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 2 жовтня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- ↑ а б Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- ↑ Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ [1]
- ↑ Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 р. Розподіл населення республік СРСР та їх регіонів за місцем народження. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Населення України за місцем народження та громадянством. Публікація у електронному вигляді. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
