Населення Миколаївської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2013 року в регіоні, за оцінкою, проживало 1173,5 тис. осіб, з них 796,1 тис. мешкає у міських поселеннях, 377,4 тис. — у сільській місцевості. Внаслідок демографічних процесів, які відбулися впродовж 2012 року, чисельність наявного населення області скоротилась на 4,7 тис. осіб.

Головним чинником зменшення чисельності населення продовжує залишатися його природне скорочення, яке за 2012 рік становило 3,8 тис. осіб, зафіксовано і міграційне скорочення — 0,9 тис. осіб.

За 2012 рік на Миколаївщині зареєстровано 13515 народжених, що на 486 немовлят більше, ніж у 2011 році. Традиційно хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, на 100 народжених дівчаток у 2012 році припадало 109 хлопчиків. Коефіцієнт народжуваності порівняно з 2011 роком зріс з 11 до 11,5 немовлят на 1000 наявного населення. Водночас дещо знизився показник смертності — з 14,8 до 14,7 померлих на 1000 наявного населення. Кількість померлих хоча і зменшилась на 164 особи в порівнянні з 2012 роком, але залишилась досить значною і становила 17277 осіб.

Природне скорочення населення Миколаївщини характеризувався перевищенням числа померлих над живонародженими, у 2012 році на 100 померлих припало 78 народжених дітей.

За 2012 рік, на Миколаївщину прибуло 15308 мігрантів, на 980 більше ніж вибуло. У межах області мігрувало 8630 осіб. Як і в попередні роки, переважав рух населення із сільської місцевості в міські поселення, за рахунок чого міське населення збільшилося на 844 особи. Внаслідок міжрегіональної міграції кількість населення зменшилась на 1659 осіб, причому 57% міграційних переміщень у межах країни припадало на Одеську область та м.Київ. Водночас з інших країн в регіон прибуло 990 осіб, вибуло — 311.Позитивне сальдо сформувалось переважно за рахунок міграційних переміщень з Туркменістану (238 осіб), Росії (197 осіб) та Молдови (65 осіб).[1]

Історична динаміка населення Миколаївської області (у сучасних кордонах)[2][3][4]

Чисельність
населення, тис.
Урбанізація
1926 940,0 17,9%
1939 919,0 27,0%
1959 1014,0 39,0%
1970 1148,1 52,7%
1979 1242,6
1989 1330,6 65,7%
1994 1360,8 66,1%
2001 1264,7 66,3%
2013 1173,5 67,8%

Міське населення[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,5 тисячі
за даними Держкомстату[5][6]
Миколаїв 494,9 Криве Озеро 7,9
Первомайськ 66,7 Березнегувате 7,8
Южноукраїнськ 40,4 Казанка 7,2
Вознесенськ 36,2 Арбузинка 6,4
Новий Буг 15,6 Доманівка 6,1
Очаків 14,6 Веселинове 6,1
Снігурівка 13,0 Олександрівка 5,4
Баштанка 12,7 Братське 5,3
Нова Одеса 12,3 Єланець 4,9
Врадіївка 8,4 Воскресенське 4,8

Природний рух населення[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[7] 1960[7] 1970[2] 1990[8] 2000[8] 2010[8] 2014[8]
народжуваності 21,1 19,4 15,5 13,7 8,0 10,8 11,2
смертності 7,2 7,1 9,3 12,0 15,7 15,8 15,2
природного приросту 13,9 12,3 6,2 1,7 -7,7 -5,0 -4,0

Національний склад[ред. | ред. код]

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення:[9][10][11][12][13][14]

1926 1959 1970 1979 1989 2001
українці 69,6 81,2 78,9 77,4 75,6 81,9
росіяни 12,8 13,7 16,1 18,0 19,4 14,1
молдовани 2,1 0,5 1,3 1,0
білоруси 1,5 1,2 1,2 1,1 1,1 0,7
болгари 0,7 0,6 0,6 0,5 0,4
євреї 7,5 2,0 1,6 1,2 0,9 0,2
німці 4,1 0,0 0,1 0,1 0,1

Національний склад населення Миколаївської області станом на 2001 рік[15]

Національність Кількість осіб Відсоток до
загальної кількості
1 Українці 1 034 446 81,91%
2 Росіяни 177 530 14,06%
3 Молдовани 13 171 1,04%
4 Білоруси 8 369 0,66%
5 Болгари 5 614 0,44%
6 Вірмени 4 277 0,34%
7 Євреї 3 263 0,26%
8 Корейці 1 751 0,14%
9 Азербайджанці 1 482 0,12%
10 Цигани 1 449 0,11%
11 Інші 11 547 0,91%
Разом 1 262 899 100%

Національний склад районів та міст Миколаївської області за переписом 2001 року[16]

українці росіяни молдавани білоруси
Миколаїв 72,7 23,1 0,3 0,8
Вознесенськ 87,1 9,7 0,7 0,5
Очаків 78,2 18,4 0,6 0,9
Первомайськ 85,9 10,9 0,3 0,5
Южноукраїнськ 73,9 21,7 0,7 0,7
Арбузинський район 88,6 7,2 3,0 0,3
Баштанський район 90,5 4,4 1,2 1,0
Березанський район 88,1 6,0 2,3 0,5
Березнегуватський район 90,6 6,1 1,4 1,1
Братський район 84,8 8,5 4,9 0,3
Веселинівський район 91,0 5,2 1,8 0,3
Вознесенський район 89,2 6,3 2,6 0,4
Врадіївський район 94,1 1,8 2,5
Доманівський район 93,5 2,6 2,8 0,2
Єланецький район 91,0 3,3 3,7 0,4
Жовтневий район 85,1 10,9 0,8 1,3
Казанківський район 83,1 13,4 1,7 0,8
Кривоозерський район 95,9 1,9 1,3 0,2
Миколаївський район 87,0 9,7 0,8 0,6
Новобузький район 92,5 4,5 1,6 0,6
Новоодеський район 91,5 5,1 1,4 0,5
Очаківський район 85,2 10,2 1,4 0,7
Первомайський район 91,8 4,5 1,9 0,3
Снігурівський район 91,3 5,6 0,8 0,7

Національний склад міст Миколаївської області за переписом населення 2001 р., у%:

місто населення українці росіяни молдовани білоруси болгари інші
Миколаїв 509 102 72,7 23,1 0,3 0,8 0,8 2,3
Первомайськ 70 746 85,9 10,9 0,3 0,5 0,4 2,0
Вознесенськ 42 248 87,0 9,7 0,7 0,5 0,2 1,9
Южноукраїнськ 39 460 73,8 21,7 0,7 0,6 0,3 2,9
Очаків 17 109 78,2 18,4 0,6 0,9 0,2 1,7
Новий Буг 16 200 93,4 4,4 0,7 0,6 0,9
Снігурівка 15 396 87,8 8,9 0,5 1,5 0,1 1,2
Нова Одеса 14 073 93,3 4,7 0,4 0,4 0,1 1,1
Баштанка 13 072 93,7 4,3 0,4 0,9 0,1 0,6
Міста Миколаївської області 737 406 76,5 19,6 0,4 0,7 0,6 2,2

Мовний склад[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року українську мову вважали рідною 69,2% населення регіону, що на 5,0 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,3% населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник знизився на 4,5 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідні, за міжпереписний період зменшилася на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,5%.

Рідна мова населення Миколаївської області за результатами переписів населення, %[9][17][12][10][14][13]

1926 1959 1970 1979 1989 2001
українська 63,8 73,4 69,4 66,7 64,2 69,2
російська 22,2 24,6 29,1 31,7 33,8 29,3
інша 14,0 2,0 1,5 1,6 2,0 1,5

Рідна мова населення Миколаївської області за переписом 2001 р. за адміністративними одиницями[18]

українська російська молдовська вірменська білоруська болгарська
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ 69,2 29,3 0,6 0,2 0,1 0,1
м. МИКОЛАЇВ 42,2 56,8 0,1 0,2 0,1 0,3
м. ВОЗНЕСЕНСЬК 86,5 12,5 0,3 0,1 0,1 0,1
м. ОЧАКІВ 70,3 28,5 0,2 0,3 0,2 0,1
м. ПЕРВОМАЙСЬК 82,8 15,8 0,1 0,1 0,2 0,1
м. ЮЖНОУКРАЇНСЬК 66,5 31,4 0,2 0,1 0,1 0,1
АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОН 88,4 8,9 2,2 0,2 0,1 0,1
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОН 91,4 5,5 0,8 0,2 0,2 0,1
БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОН 88,9 8,3 1,1 0,5 0,1 0,2
БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОН 91,7 6,8 0,8 0,2 0,4
БРАТСЬКИЙ РАЙОН 86,1 10,0 3,2 0,3 0,1 0,1
ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОН 92,7 5,5 1,1 0,1 0,1
ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ РАЙОН 89,6 8,2 1,6 0,1 0,2
ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОН 96,0 1,8 1,6 0,1
ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОН 94,7 2,7 2,1 0,1 0,1
ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОН 92,9 3,6 2,5 0,7 0,2 0,1
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОН 80,5 18,1 0,4 0,2 0,3 0,1
КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОН 81,2 17,3 0,9 0,2 0,3
КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОН 96,9 1,8 0,8 0,2 0,1
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН 87,4 11,4 0,4 0,2 0,1
НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОН 94,0 4,4 0,9 0,3 0,2
НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОН 92,4 5,9 0,8 0,4 0,2
ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙОН 85,2 12,7 0,8 0,1 0,3 0,1
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН 93,2 4,8 1,2 0,1 0,1 0,1
СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОН 91,0 7,7 0,5 0,2 0,2

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 91,31% мешканців Миколаївської області вказали вільне володіння українською мовою, а 73,60% - російською мовою. 95,33% мешканців Миколаївської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Миколаївської області за даними перепису населення 2001 р.[19][20]

своєї

національності

українська російська
Українці 96,77% 69,07%
Росіяни 98,46% 64,75%
Молдовани 67,82% 81,12% 61,38%
Білоруси 30,90% 71,08% 86,71%
Болгари 54,17% 79,37% 90,49%
Вірмени 70,10% 52,58% 86,51%
Євреї 7,17% 72,30% 97,27%
Корейці 45,46% 42,43% 95,15%
Азербайджанці 68,76% 39,88% 84,14%
Цигани 54,38% 83,23% 53,42%
Поляки 21,56% 85,95% 82,16%
Татари 33,47% 51,87% 95,78%
Німці 24,10% 68,52% 91,07%
Гагаузи 52,68% 68,64% 81,76%
Грузини 59,17% 56,74% 87,48%
Турки 98,15% 56,73% 55,54%

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 87,4% населення Миколаївської області народилися на території України (УРСР), 12,5% населення — на території інших держав (зокрема 8,0% - на території Росії, 1,3% - на території Молдови), 0,1% населення не вказали місце народження. 69,6% населення народилися на території Миколаївської області області, 17,8% — у інших регіонах України.[21]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Миколаївської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Миколаївської 879267 69,6
Одеської 29370 2,3
Кіровоградської 26267 2,1
Херсонської 15651 1,2
Вінницької 13394 1,1
Хмельницької 12956 1,0
Львівської 12011 1,0
Житомирської 10407 0,8
Тернопільської 10235 0,8
Дніпропетровської 10094 0,8
Донецької 10018 0,8
Черкаської 8308 0,7
Рівненської 8199 0,6
АР Крим 6691 0,5
Івано-Франківської 6625 0,5
Луганської 5069 0,4
Полтавської 5001 0,4
Київської 4990 0,4
Чернігівської 4969 0,4
Запорізької 4877 0,4
Харківської 4520 0,4
Сумської 4157 0,3
Волинської 3694 0,3
Закарпатської 2817 0,2
Чернівецької 2164 0,2
м. Києва 1678 0,1
Севастополя 936 0,1
Населення Миколаївської області за країною народження
1989[22] 2001[23]
Україна 85,5% 87,4%
Росія 9,7% 8,0%
Молдова 1,3% 1,3%
Казахстан 0,8% 0,7%
Білорусь 0,8% 0,6%
Інші 1,9 2,0%

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[24]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 117 448 25,8%
Обробна промисловість 76 933 16,9%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 54 770 12,0%
Освіта 36 428 8,0%
Державне управління 31 373 6,9%
Транспорт і зв'язок 30 723 6,7%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 28 532 6,3%
Будівництво 19 261 4,2%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 17 972 3,9%
Виробництво електроенергії, газу та води 15 759 3,5%
Колективні, громадські та особисті послуги 10 956 2,4%
Готелі та ресторани 8 957 2,0%
Фінансова діяльність 3 555 0,8%
Послуги домашньої прислуги 1 068 0,2%
Рибне господарство 890 0,2%
Добувна промисловість 832 0,2%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 131 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 455 588 100,0%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1]
  2. а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  3. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970 - 2014 рр.
  4. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик
  5. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  6. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  7. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  8. а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  9. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  10. а б Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
  11. Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
  12. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  13. а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  14. а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  15. [2]
  16. Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник
  17. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  18. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  19. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  20. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  21. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  22. Всесоюзний перепис населення 1989 р. Розподіл населення республік СРСР та їх регіонів за місцем народження
  23. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Населення України за місцем народження та громадянством. Публікація у електронному вигляді
  24. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»