Населення Рівненської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

На 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області становила 1 157 117 осіб, у тому числі них 553 177 (47,8 %) міського та 603 940 (52,2 %) сільського.

Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22.3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11.3), Володимирецького — 21.6, Березнівського — 20.7, Сарненського — 19.0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12.0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15.3), Рокитнівському районі — 12.4, Березнівському — 13.4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8.9 у місті Острог та 11.5 у Демидівському районі до 15.2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області крім Рівненського та міст Рівне та Дубно характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району (−7.0 на 1000 осіб).

У 20072008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68.90 років (чоловіки 62.97,жінки 75.36)

Чисельність населення[ред. | ред. код]

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[1][2][3]

рік населення місце серед
регіонів
1939 1 052 000 19
1941[4] 1 103 200
1944[5] 759 600
1959 926 225 22
1970 1 047 605 23
1979 1 120 812 24
1989 1 169 687 23
2001 1 173 304 22
2014 1 158 851 19

Національний склад[ред. | ред. код]

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення, %[6][7][8]

1959 1970 1989 2001
українці 93,4 93,5 93,3 95,9
росіяни 4,2 4,3 4,6 2,6
білоруси 1,2 1,3 1,4 1,0
інші 1,2 0,9 0,7 0,5

Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік, &[8]

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 123 401 95,90 %
2 Росіяни 30 129 2,57 %
3 Білоруси 11 827 1,01 %
4 Поляки 2 031 0,17 %
5 Євреї 455 0,04 %
6 Молдовани 364 0,03 %
7 Чехи 333 0,03 %
8 Вірмени 314 0,03 %
9 Азербайджанці 274 0,02 %
10 Німці 252 0,02 %
11 Інші 2 065 0,18 %
Разом 1 171 445 100 %

Національний склад районів та міст Рівненської області за переписом 2001 року, %[8]

українці росіяни білоруси поляки
м. Рівне 91,6 6,8 0,6 0,4
м. Дубно 95,2 3,6 0,3 0,2
м. Вараш 90,9 7,6 0,8 0,2
м. Острог 94,9 2,8 1,7
Березнівський район 99,4 0,5 0,1
Володимирецький район 99,2 0,5 0,1
Гощанський район 98,7 0,8 0,2
Демидівський район 98,8 0,6
Дубенський район 99,0 0,8 0,1
Дубровицький район 98,6 0,6 0,6
Зарічненський район 98,9 0,5 0,5
Здолбунівський район 96,4 2,7 0,3 0,2
Корецький район 98,7 0,8 0,2
Костопільський район 97,9 1,5 0,2 0,2
Млинівський район 98,8 0,7 0,1
Острозький район 99,0 0,6
Рівненський район 97,7 1,6 0,3 0,1
Радивилівський район 98,8 1,0
Рокитнівський район 83,6 0,4 15,4 0,4
Сарненський район 97,9 1,4 0,4
Рівненська область 95,9 2,6 1,0 0,2

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення області за результатами переписів, %[6][7][9][10]

1959 1970 1989 2001
українська 92,6 94,3 94,0 97,0
російська 5,2 5,1 5,6 2,7
інша 2,2 0,6 0,4 0,3

Рідна мова населення Рівненської області за переписом 2001 р.[10]

українська російська білоруська
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ 97,0 2,7 0,1
м. РІВНЕ 92,1 7,5 0,1
м. ДУБНО 96,2 3,3 0,1
м. ВАРАШ 90,4 9,3 0,2
м. ОСТРОГ 97,3 2,4 0,1
БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОН 99,5 0,4
ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОН 99,3 0,6 0,1
ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОН 99,1 0,8 0,1
ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОН 99,2 0,6 0,1
ДУБЕНСЬКИЙ РАЙОН 99,2 0,6 0,1
ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН 98,9 0,7 0,4
ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН 99,4 0,4 0,2
ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОН 97,3 2,4 0,1
КОРЕЦЬКИЙ РАЙОН 99,2 0,7
КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 98,5 1,4 0,1
МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОН 99,2 0,7
ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОН 99,3 0,6
РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОН 98,3 1,5 0,1
РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН 99,3 0,4 0,2
САРНЕНСЬКИЙ РАЙОН 98,2 1,6 0,1
РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОН 99,1 0,7 0,1

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 99,45 % мешканців Рівненської області вказали вільне володіння українською мовою, а 35,21 % — російською мовою. 98,88 % мешканців Рівненської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Рівненської області за даними перепису населення 2001 р.[11][12]

своєї

національності

українська російська
Українці 99,95 % 33,51 %
Росіяни 96,10 % 82,24 %
Білоруси 15,52 % 95,88 % 38,80 %
Поляки 34,47 % 98,13 % 52,93 %

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,0 тисячі
за даними Держкомстату[13][14]
Рівне 249,9 Володимирець 9,1
Вараш 41,6 Млинів 8,4
Дубно 38,1 Квасилів 8,3
Костопіль 31,7 Клевань 7,8
Сарни 28,8 Корець 7,3
Здолбунів 24,7 Зарічне 7,3
Острог 15,7 Рокитне 6,8
Березне 13,4 Гоща 5,4
Радивилів 10,6 Клесів 4,6
Дубровиця 9,5 Степань 4,2

Вікова структура[ред. | ред. код]

Вікова структура населення районів та міст Рівненської області станом на 1 січня 2010 року[15]
Частка осіб віком 0 - 14 років Частка осіб віком старше 65 років Співвідношення між кількістю осіб віком до 15 років і кількістю осіб віком старше 65 років Медіанний вік населення

Природний рух[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[16] 1960[16] 1970[1] 1990[17] 2000[17] 2010[17] 2014[17]
народжуваності 26,9 26,7 19,3 15,8 11,8 14,8 14,8
смертності 10,1 6,7 7,9 10,6 13,1 13,0 12,7
природного приросту 16,8 20,0 11,4 5,2 -1,3 1,8 2,1

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 95,6 % населення Рівненської області народилися на території України (УРСР), 4,4 % населення — на території інших держав (зокрема 2,4 % — на території Росії). 86,7 % населення народилися на території Рівненської області області, 8,9 % — у інших регіонах України.[18]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Рівненської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Рівненської 1015997 86,7
Волинської 17999 1,5
Хмельницької 15491 1,3
Житомирської 11200 1,0
Львівської 9192 0,8
Тернопільської 8942 0,8
Вінницької 4211 0,4
Київської 3579 0,3
Донецької 2954 0,3
Івано-Франківської 2592 0,2
Полтавської 2560 0,2
Чернігівської 2393 0,2
Дніпропетровської 2337 0,2
Черкаської 2067 0,2
Харківської 2029 0,2
Сумської 1886 0,2
Луганської 1783 0,2
Закарпатської 1696 0,1
Кіровоградської 1690 0,1
Одеської 1611 0,1
АР Крим 1575 0,1
Миколаївської 1446 0,1
Херсонської 1386 0,1
м. Києва 1207 0,1
Запорізької 1106 0,1
Чернівецької 952 0,1
Севастополя 79 0,0

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[19]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 127 341 31,8 %
Обробна промисловість 54 265 13,6 %
Освіта 41 524 10,4 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога 33 623 8,4 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 32 356 8,1 %
Державне управління 24 300 6,1 %
Транспорт і зв'язок 22 105 5,5 %
Будівництво 17 616 4,4 %
Виробництво електроенергії, газу та води 14 863 3,7 %
Колективні, громадські та особисті послуги 10 036 2,5 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 7 995 2,0 %
Готелі та ресторани 7 681 1,9 %
Добувна промисловість 2 958 0,7 %
Фінансова діяльність 2 489 0,6 %
Послуги домашньої прислуги 450 0,1 %
Рибне господарство 320 0,1 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 318 0,1 %
Всього зайнятих економічною діяльністю 400 240 100,0 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  2. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
  4. на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  5. на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  6. а б Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
  7. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  8. а б в Про кількість та склад населення Рівненської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
  9. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  10. а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 травня 2013.
  11. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  12. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  13. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 2 жовтня 2014.
  14. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  15. http://at.zavantag.com/docs/709/index-179779-3.html?page=6[недоступне посилання з липня 2019]
  16. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  17. а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  18. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  19. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.

Література[ред. | ред. код]