Населення Ужгорода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Ужгорода станом на 1 березня 2015 року становило 115,4 тис. осіб. За чисельністю населення Ужгород є найменшим обласним центром України і 38-м серед міст України. На місто припадає 9,2 % населення Закарпатської області, зокрема 24,7 % міського[1].

Історична динаміка[ред. | ред. код]

Історична динаміка чисельності населення Ужгорода[2]:

рік населення
1959 47 396
1970 64 578
1979 90 995
1989 117 061
2001 117 317
2014 115 947
2015 115 520

Вікова та статева структура[ред. | ред. код]

Середній вік населення Ужгорода за переписом 2001 року становив 35,7 років. Середній вік чоловіків на 2,9 років менше ніж у жінок (34,2 і 37,1 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 21 694 осіб (18,5 %), у працездатному віці — 76 826 осіб (65,5 %), у віці старшому за працездатний — 18 797 осіб (16,0 %). За статтю у місті переважали жінки, яких налічувалося 62 333 осіб (53,1 %), тоді як чоловіків 54 984 (46,9 %)[3].

Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Ужгорода був таким[4]:

вік чоловіки жінки обидві статі
0-14 9 769 9 275 19 044
15-64 38 700 43 874 82 574
65 і старше 4 596 8 173 12 769

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення Ужгорода
1930[5] 1959[6] 1989[7] 2001[7]
українці  24,7  50,2  69,8  77,8
росіяни    17,3  14,9  9,6
угорці  17,8  12,2  7,9  6,9
чехи і словаки  31,9  12,0  3,3  2,2
цигани  0,1  1,0  1,7  1,5
євреї  23,1  3,8  0,8  0,2

Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українці становили 89 % населення міста, росіяни — 1 %, представники інших народностей — 9 %[8].

Мовний склад[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Ужгорода за переписами
мова 1989[9] 2001[10]
українська  65,7  75,6
російська  19,0  12,4
угорська  7,3  7,0

Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українською вдома розмовляли 68 % населення міста, російською — 1 %, українською та російською в рівній мірі — 15 %, українською та іншою мовою в рівній мірі — 14 %, іншою мовою — 2 %[8].

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 85 % населення міста, російською — 9 %, угорською — 1 %[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головне управління статистики у Закарпатській області. Чисельність населення у 2015 р. [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
  2. Історична динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 27 квітня 2015.
  3. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Закарпатська область [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
  5. П. Стерчо — Карпато-Українська держава. Розділ 3. Національно-державне будівництво [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  6. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
  7. а б Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2015.
  8. а б Третє всеукраїнське муніципальне опитування (Січень – Лютий 2017) – соціологічна група «Рейтинг»
  9. Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
  10. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  11. Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»

Посилання[ред. | ред. код]