Населення Ужгорода
Населення Ужгорода станом на 1 березня 2015 року становило 115,4 тис. осіб. За чисельністю населення Ужгород є найменшим обласним центром України і 38-м серед міст України. На місто припадає 9,2 % населення Закарпатської області, зокрема 24,7 % міського[1].
Історична динаміка[ред. | ред. код]
Історична динаміка чисельності населення Ужгорода[2]:
рік | населення |
---|---|
1959 | 47 396 |
1970 | 64 578 |
1979 | 90 995 |
1989 | 117 061 |
2001 | 117 317 |
2014 | 115 947 |
2015 | 115 520 |
Вікова та статева структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Ужгорода за переписом 2001 року становив 35,7 років. Середній вік чоловіків на 2,9 років менше ніж у жінок (34,2 і 37,1 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 21 694 осіб (18,5 %), у працездатному віці — 76 826 осіб (65,5 %), у віці старшому за працездатний — 18 797 осіб (16,0 %). За статтю у місті переважали жінки, яких налічувалося 62 333 осіб (53,1 %), тоді як чоловіків 54 984 (46,9 %)[3].
Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Ужгорода був таким[4]:
вік | чоловіки | жінки | обидві статі |
---|---|---|---|
0-14 | 9 769 | 9 275 | 19 044 |
15-64 | 38 700 | 43 874 | 82 574 |
65 і старше | 4 596 | 8 173 | 12 769 |
Національний склад[ред. | ред. код]
1930[5] | 1959[6] | 1989[7] | 2001[7] | |
---|---|---|---|---|
українці | 24,7 | 50,2 | 69,8 | 77,8 |
росіяни | 17,3 | 14,9 | 9,6 | |
угорці | 17,8 | 12,2 | 7,9 | 6,9 |
чехи і словаки | 31,9 | 12,0 | 3,3 | 2,2 |
цигани | 0,1 | 1,0 | 1,7 | 1,5 |
євреї | 23,1 | 3,8 | 0,8 | 0,2 |
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українці становили 89 % населення міста, росіяни — 1 %, представники інших народностей — 9 %[8].
Мовний склад[ред. | ред. код]
мова | 1989[9] | 2001[10] |
---|---|---|
українська | 65,7 | 75,6 |
російська | 19,0 | 12,4 |
угорська | 7,3 | 7,0 |
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українською вдома розмовляли 68 % населення міста, російською — 1 %, українською та російською в рівній мірі — 15 %, українською та іншою мовою в рівній мірі — 14 %, іншою мовою — 2 %[8].
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 85 % населення міста, російською — 9 %, угорською — 1 %[11].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Головне управління статистики у Закарпатській області. Чисельність населення у 2015 р. [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Історична динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Закарпатська область [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ П. Стерчо — Карпато-Українська держава. Розділ 3. Національно-державне будівництво [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ а б Третє всеукраїнське муніципальне опитування (Січень – Лютий 2017) – соціологічна група «Рейтинг»
- ↑ Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт головного управління статистики у Закарпатській області - Населення та міграція [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]