Пам'ятники Кропивницького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ця стаття є переліком монументів та пам'ятників сучасного Кропивницького з різних епох та присвячених різним особам та подіям.

Коротко про кропивницькі пам'ятники[ред. | ред. код]

Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті Кропивницькому є т. зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і персоналіям Другої світової війни, пам'ятний знак Голодомору, пам'ятний хрест першому православному храму міста.

У Кропивницькому гідно в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів-англійців Ельворті.

У розкішного монумента «Янгол-охоронець України», встановленого на площі Незалежності до 250-річчя міста (2004), є всі шанси стати новітнім символом міста.

У 2-й половині 2000-х років у Кропивницькому з подачі місцевих ЗМІ замислились над оригінальною міською «візитівкою»-пам'ятником (слідом за численними українськими містами, що увічнили в скульптурі якийсь предмет, продукт чи страву, овоч і/або тварину, що так чи інакше прославила місто чи містечко). За ідеями, висунутими місцевими журналістами, такими б скульптурами-символами Кропивницького могли б стати пам'ятник друкарській машинці, масовим виробництвом яких під ТМ «Ятрань» (завод «Друкмаш») колись славилось місто, або ж ковбаса, яку в місті та поруч з ним виробляють кілька заводчиків та птахокомбінат під тим же брендом «Ятрань», однак наразі це лише порожні пропозиції[1].

Найбільш недавніми в Кропивницькому є пам'ятники видатному міському голові Єлисаветграда Олександрові Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року, та пам'ятник видатному громадському і політичному діячеві часів УНР, письменнику і політологу Володимиру Винниченку, який відкрили на День міста—2010 18 вересня 2010 року.

Перелік пам'ятників[ред. | ред. код]

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Вересоцькому Петрові 2006 Гранітний пам'ятний знак бойовому льотчику, який в 1942 році, перебуваючи в німецькому полоні, на кропивницькому аеродромі захопив нацистський винищувач і обстріляв бензосховище, було встановлено в обласному центрі ще до 50-річчя Перемоги (1995). А на 61-у річницю Дня Перемоги (2006) за ініціативою регіонального комітету з увічнення пам'яті визволителів встановлено пам'ятник льотчику Петру Вересоцькому[2].
Визволителям Кіровограда
Винниченку Володимирові 2010 між корпусами Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Пам'ятник видатному громадському і політичному діячеві часів УНР, письменнику і політологу Володимирові Винниченку (перший у світі) відкрили урочисто на День міста—2010 18 вересня 2010 року. Автор пам'ятника — молодий львівський скульптор Володимир Цісарик і кропивницький архітектор Віталій Кривенко[3].
Воїнам-інтернаціоналістам (всіх поколінь Кіровоградщини) 1995 у сквері Молодіжний на набережній Інгулу між вулицями Великою Перспективною і Пашутинською Багатофігурний монументальний пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам всіх поколінь Кіровоградщини був встановлений 1995 року. Автори — архітектори О. Смуріков, А. Оболенський; скульптори І. Банін, О. Реблін[4].
Воїнам-спортсменам, що віддали життя за Батьківщину, пам'ятний знак на території спорткомплексу «Зірка»
Героїв-червонозорянців, меморіал / робітникам заводу «Червона зірка», які загинули на фронтах Другої світової війни 1974 на розі вулиць Євгена Чикаленка і Шевченка Споруджено 1974 року. Автори — скульптор А. Ю. Мацієвський, архітектор А. Л. Губенко[5].
Григоровичу Вікторові 1969 перед Машинобудівним коледжем Центральноукраїнського національного технічного університету Пам'ятник визначному українському вченому Вікторові Григоровичу — один з найстаріших у місті. Його автор — відомий скульптор Борис Едуарс виготовив погруддя у 1892 році[6].
Ельворті братам 2004 поруч з приміщенням музею ВАТ «Ельворті» (вул. Ельворті, 1) Пам'ятник англійським підприємцям братам Роберту і Томасу Ельворті, засновникам заводу «Ельворті», відкрито на честь 130-річчя від заснування підприємства (1874). Автори — скульптор М. О. Олійник і архітектор В. Є. Кривенко[7].
Євреям — жертвам фашизму у сквері на вул. Євгена Тельнова
Єгорову Олексієві на території Меморіалу Слави на вулиці Ушакова
«Українцям — жертвам комуністичного геноциду — Голодомору 1932—1933 років», пам'ятний знак на вул. Ушакова Встановлено у 2016
Жертвам Голокосту, пам'ятний знак на вулиці Віктора Чміленка
Жертвам фашистської окупації
Жертвам Чорнобиля на вулиці Великій Перспективній на березі р. Інгул
Кропивницькому Маркові 1969 на Театральній площі Встановлено 1969 року. Автори — скульптор Е. Кунцевич та архітектор Ю. Кисличенко[8].
Льотчика, фігура перед Державною льотною академією України
Могила невідомого солдата, стела на території Меморіалу Слави на вулиці Ушакова
Невідомому радянському воїнові 1956 на вулиці Шевченка Пам'ятник Невідомому радянському воїнові встановлено 1956 року[4].
Партизанам, які боролися за встановлення радянської влади, пам'ятний знак 1969 у Ковалівському парку з боку обласної філармонії Встановлено 1969 року на відзначення 50-ліття страти на цьому місці денікінцями командира і членів партизанського загону.
Пашутіну Олександрові 2009 перед будівлею Кіровоградської міської ради Пам'ятник видатному міському голові Єлисаветграда О. М. Пашутіну урочисто (в урочистостях взяли участь представники влади, в тому числі чинний мер Кіровограда Володимир Пузаков, церковники, широка міська громадськість) відкрили 19 вересня 2009 року (під час святкування Дня міста-2009). Являє собою статую О. М. Пашутіна, що тримається за стілець — за задумом авторів проекту архітектора Віталія Кривенка та скульптора Любомира Яремчука це символізує спадкоємність міської влади[9][10][11].
Першому трамваю міста Єлисаветграда, пам'ятний знак вул. Дворцова
Пирогову Миколі вул. Ушакова
Слави, меморіал у сквері на вулиці Ушакова Фігура Скорботної Мати є центральною на території Меморіалу.
Хмельницькому Богданові 1995 посередині площі Богдана Хмельницького Пам'ятник українському гетьманові Богданові Хмельницькому було встановлено 1995 року. Автори — скульптори А. Гончарук, О. Гончар, М. Вронський (†), архітектор А. Губенко[4].
Шевченкові Тарасу 1982 перед будівлею Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка (вул. Шевченка, 5/22). Пам'ятник великому українському поетові Тарасові Шевченку було встановлено 1982 року. Автори — скульптори М. К. Вронський і А. Гончар та архітектор А. Губенко[12].
«Янгол-охоронець України» / на честь 2000-ліття Різдва Христового 2004 у центрі площі Незалежності Високу стелу з фігурою янгола нагорі встановлено в центрі площі Незалежності у 2004 році — до 250-річчя міста Єлисаветграда-Кіровограда. Ідея монумента — Василь Мухін, автори втілення проекту — скульптор Анатолій Гончар та архітектор Віталій Кривенко. По периметру фундаменту колони напис «Храни, Боже Україну».
на відзнаку 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятний знак 1999 на території Спасо-Преображенського собору Споруджено 1999 року
на честь визволення міста від фашистських окупантів, пам'ятний знак 1969 на вулиці Шевченка (перед буд. № 3)

Пам'ятний знак установлено на честь вигнання нацистських окупантів з міста 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції в 1969 році. Являє собою стелу на постаменті (автор — архітектор Л. Растригін) та гармату часів ІІ Світової на постаменті[4].
на честь першого міського православного храму, пам'ятний хрест на вулиці Ушакова біля Єлизаветинської фортеці На дошці напис: «На цьому місці з 1755 по 1813 рр. знаходися перший міський православний храм в ім'я Святої Живоначальної Трійці»

Колишні пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва Дата встановлення Дата знесення Розташування Фото Короткі відомості
Леніну 1926 22 лютого 2014 у Ковалівському парку Скульптор Матвій Манізер, архітектор С. Чернишов[8].
Сергію Кірову 1936 23 лютого 2014 року[13] на центральній площі міста Героїв Майдану Скульптор Матвій Манізер, архітектор В. Вітман[8]. Після демонтування, постамент було перетворено на імпровізований пам'ятник Небесній сотні.
Стела на честь 100-річчя Леніна 1970 2016-2017[14] перед входом до Центрального скверу Пам'ятний знак установлено на честь 100-річчя від дня народження вождя російського і радянського комунізму Володимира Леніна в 1970 році
Пушкіна Олександра 1980 2022 перед будівлею Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (вул. Шевченка, 1) Пам'ятник — бронзове погруддя на невеликому гранітному постаменті поетові-класику російської літеартури О. С. Пушкіну було відкрито 28 червня 1980 року. Автори пам'ятника — скульптор А. Є. Мацієвський і архітектор А. Л. Губенко[15].
Героям, що боролися за владу Рад (1918—1921, 1941—1945) 14 жовтня 2022[16] на вулиці Соборній
Героям-комсомольцям 2022

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Андрєєв Анатолій Друкарська машинка чи ковбаса… [Архівовано 8 червня 2012 у Wayback Machine.] // повідомл. за 29 березня 2009 року на www.h.ua (ХайВей, ресурс народної журналістики) [Архівовано 17 червня 2010 у Wayback Machine.]
  2. ↑ У Кіровограді відкрито пам'ятник льотчику Великої Вітчизняної війни Петру Вересоцькому [Архівовано 16 листопада 2010 у Wayback Machine.] // повідомлення за 6 травня 2006 року Національна Телерадіокомпанія • Українське радіо [Архівовано 7 липня 2009 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Урочисто відкрили перший в Україні пам'ятник Винниченку [Архівовано 19 вересня 2010 у Wayback Machine.] // повідомл. за 18 вересня 2010 року від УНІАН
  4. ↑ а б в г Список пам'яток археології, історії та монументального мистецтва [Архівовано 1 червня 2011 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Кіровоградської міської ради [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 208
  6. ↑ Едуардс Борис Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — с. 234
  7. ↑ Про Віталія Єфремовича Кривенка на who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 30 жовтня 2009.
  8. ↑ а б в Кіровоград // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 203
  9. ↑ Кувакіна Дарина У Кіровограді відкрили пам'ятник Олександру Пашутіну[недоступне посилання з жовтня 2019] // газ. «2000» за 21 вересня 2009 року (рос.)
  10. ↑ Оновлена площа перед міськвиконкомом практично готова до урочистого відкриття [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.] // канал «Кіровоград» за 28 серпня 2009 року
  11. ↑ У Кіровограді у День міста відкрили пам'ятник Пашутіну (ФОТОрепортаж) [Архівовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] на kirovograd.proua.com («Весь Кіровоград в одному порталі») [Архівовано 2 листопада 2009 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста, Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», стор. 90
  13. ↑ Головну площу Кіровограда перейменували у Героїв Майдану. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Анотований каталог пам'ятників О. С. Пушкіну в світі [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] на Фундаментальна електронна бібліотека «Російська література і фольклор» [Архівовано 30 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Декомунізація у Кропивницькому: на один радянський пам’ятник стало менше (ФОТО, ВІДЕО)

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Кропивницький у темах
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пам%27ятники_Кропивницького&oldid=41057192