Верховний жрець Ра: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
додано посилання
Рядок 7: Рядок 7:
*Достовірно відомо, що цю посаду обіймав [[Імхотеп]], що був радником [[фараон]]а III-ої династії [[Джосер]]а (2630—2611 до н.е.).
*Достовірно відомо, що цю посаду обіймав [[Імхотеп]], що був радником [[фараон]]а III-ої династії [[Джосер]]а (2630—2611 до н.е.).
*Також цю посаду обіймав державний діяч [[Рехмір]] у часи [[Нове царство (Стародавній Єгипет)|Нового царства]] під час правління [[фараон]]ів [[Тутмос III|Тутмоса III]] і [[Аменхотеп II|Аменхотепа II]].
*Також цю посаду обіймав державний діяч [[Рехмір]] у часи [[Нове царство (Стародавній Єгипет)|Нового царства]] під час правління [[фараон]]ів [[Тутмос III|Тутмоса III]] і [[Аменхотеп II|Аменхотепа II]].
* жрець [[Сеннефер]] обіймав посади верховного жерця Птаха та верховного жерця Ра.
* Жрець [[Сеннефер]] обіймав посади [[Верховний жрець Птаха|верховного жерця Птаха]] та верховного жерця Ра.
* [[Са-Інхерет]] діяв за часів Тутанхамона і Хоремхеба
* [[Са-Інхерет]] діяв за часів [[Тутанхамон]]а і [[Хоремхеб]]а.


== Історія ==
== Історія ==

Версія за 20:37, 9 березня 2018

Стела божества Ра-Горахті.
Жрець Ремпетмаа тримає священне помазання перед сидячим Ра-Горахті. Стела з Лувру (бл. 900 р. до н. е., епоха XXII династії).

Верховний жрець Ра — найвища посада в культі сонячного бога Ра в Стародавньому Єгипті у Геліополі.

Особистості

Історія

У подальшому згадки про Верховних жерців Ра зникають, ймовірно, у зв'язку зі злиттям культу солярного бога Ра з культом фіванського бога Амона в образі Амон-Ра. Також недовго за часів фараона-реформатора Ехнатона культ Ра злився з монотеїстичним культом Атона.

Див. також

Література

  1. Gunn B. An inscribed statue of king Zoser // Annales du service des antiquites de l’Egypte. — Le Caire. (ASAE). Vol. 26. 1926. P. 177 — 196. (фр.)
  2. Sethe K. Imhotep, der Asklepios der Ägypter. — Leipzig, 1902. (нім.)
  3. Schäfer H. Eine altägyptische Schreibersitte // ZÄS. Bd. 36. 1898. S. 147 — 148. (нім.)
  4. Gardiner A. Imhotep and the scribe’s libation // ZÄS. Bd. 40. 1902 — 1903. S. 146. (англ.)
  5. Wildung D. Imhotep und Amenhotep: Gottwerdung im alten Ägypten. — Berlin, 1977. (нім.)

Примітки