Стефан Кривкович
| Стефан Кривкович | пол. Stephan Krywkowicz | ||
 | |||
| Час на посаді: | |||
|---|---|---|---|
| 1631 — 1632 | |||
| Попередник | Іван Євсейович | ||
| Наступник | Йосиф Ходика | ||
| Народився | невідомо | ||
| Помер | 1633 | ||
| Підданство | Річ Посполита | ||
Рід Кривковичі | |||
| Дружина | Матрона Самійловна | ||
| Релігія | православ'я | ||
Стефан Кривкович (пол. Stephan Krywkowicz; ? — 1633) — діяч київського магістрату часів Речі Посполитої, війт Києва в 1631–1633 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з міщанської родини Кривковичів середніх статків. Протягом 1590-х років мала земельний конфлікт з Ходиками-Кобизевичами. Можливо, його батьком був Василь Кривкович. З початку 1600-х років стає активним членом київського магістрату. 27 квітня 1607 року згадується як радця.
Відомо, що у 1618 році був райцем. Разом з вітом Федором Ходикою та бурмистром Олександром Ходковичем відмовився переказувати кошти на замкові потреби, оскільки гроші часто витрачалися не за призначенням. Внаслідок чого вступив у конфлікт з городничим Станіславом Вігурою.
На початку 1620-х років обіймав посаду райці. 1629 року обирається бурмистром. Разом з Йосипом Ходикою і Михайлом Баликою фактично керував справами магістрату за часів війтівства Іван Євсейович. У березні 1630 року обіймав посаду субделегата (виконувача обов'язків війта).
Після смерті у лютому 1631 року Євсейовича обирається новим очільником Києва. 19 березня того ж року отримав відповідний привілей від короля Сигізмунда III. У 1632 році через хворобу призначив субделегатом Самійла Мефедовича. Будучи особою похилого віку та через тяжку хворобу, він був не в змозі виконувати посадові обов'язки «доживотного» війта, через що був змушений у лютому 1633 року поступитися посадою на користь Йосифа Ходики. Помер того ж року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Білоус Н. О. Функції та основні напрями діяльності києвського магістрату в XVI — в першій половині XVII ст. // Український історичний журнал. — 2005. — № 5. — С. 4–15.
- Білоус Н. О. Привілеї на київське війтівство ХVІ — першої половини ХVІІ ст. // Архіви України. — 2002. — № 1-3 (249). — Січень—червень. — С. 112–124.
- Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — Ф. 11. — Оп. 1. — Спр. 7. — Арк. 1376–1376зв.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
