Стефан Кривкович

Стефан Кривкович
пол. Stephan Krywkowicz
Війт Києва
Час на посаді:
1631 — 1632
Попередник	Іван Євсейович
Наступник	Йосиф Ходика
Народився	невідомо
Помер	1633
Підданство	Річ Посполита
Рід Кривковичі
Дружина	Матрона Самійловна
Релігія	православ'я

Стефан Кривкович (пол. Stephan Krywkowicz; ? — 1633) — діяч київського магістрату часів Речі Посполитої, війт Києва в 1631–1633 роках.

Життєпис

Походив з міщанської родини Кривковичів середніх статків. Протягом 1590-х років мала земельний конфлікт з Ходиками-Кобизевичами. Можливо, його батьком був Василь Кривкович. З початку 1600-х років стає активним членом київського магістрату. 27 квітня 1607 року згадується як радця.

Відомо, що у 1618 році був райцем. Разом з вітом Федором Ходикою та бурмистром Олександром Ходковичем відмовився переказувати кошти на замкові потреби, оскільки гроші часто витрачалися не за призначенням. Внаслідок чого вступив у конфлікт з городничим Станіславом Вігурою.

На початку 1620-х років обіймав посаду райці. 1629 року обирається бурмистром. Разом з Йосипом Ходикою і Михайлом Баликою фактично керував справами магістрату за часів війтівства Іван Євсейович. У березні 1630 року обіймав посаду субделегата (виконувача обов'язків війта).

Після смерті у лютому 1631 року Євсейовича обирається новим очільником Києва. 19 березня того ж року отримав відповідний привілей від короля Сигізмунда III. У 1632 році через хворобу призначив субделегатом Самійла Мефедовича. Будучи особою похилого віку та через тяжку хворобу, він був не в змозі виконувати посадові обов'язки «доживотного» війта, через що був змушений у лютому 1633 року поступитися посадою на користь Йосифа Ходики. Помер того ж року.

Джерела

• Білоус Н. О. Функції та основні напрями діяльності київського магістрату в XVI — в першій половині XVII ст. // Український історичний журнал. — 2005. — № 5. — С. 4–15.
• Білоус Н. О. Привілеї на київське війтівство XVI — першої половини XVII ст. // Архіви України. — 2002. — № 1-3 (249). — Січень—червень. — С. 112–124.
• Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — Ф. 11. — Оп. 1. — Спр. 7. — Арк. 1376–1376зв.