Кузьма Кричевиць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузьма Кричевиць
{{{ім'я}}}

Час на посаді:
1733 — 1734
ПопередникДмитро Полоцький
НаступникПавло Войнич

Народивсяневідомо
Померневідомо
ПідданствоРосійська імперія

Рід Якимовичі
БратиРоман Якимович

Кузьма Кричевиць — діяч київського магістрату, війт Києва в 1733—1734 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із заможної купецької родини Києва — Якимовичів. Ймовірно був нащадком київського полковника Івана Якимовича. Замолоду разом зі старшим братом Романом займався торгівлею з Австрією та Річчю Посполитою. За невідомих обставин дістав прізвисько Кричевець. У 1709 році його пограбували російські солдати, які забрали 52 коней, нібито зі шляхетною метою переслідування шведів. 20 березня 1719 року гетьман Іван Скоропадський видав у Глухові універсал Кузьмі Кричевцю, в якому «рейментарско» брав під опіку київського купця, відсуваючи термін сплати його боргу перед кредиторами на два роки. В універсалі зазначено, що «онъ здавна в статечному пребываючи обхожденіи не и чрез марнотратство якоє пришол в своєм имѣніи до скудоти, лечь Божиім допущеним чрез выраженъныє разніє случаи знатную на оном понеслъ шкоду и утрату».

У 1720-х роках був бурмистром. 1 червня 1726 року подав у Колегію іноземних справ прохання, в якому просив розібратися у всіх цих справах, що стосуються пограбувань його з покійним братом товарів, з метою принагідно залучити до цього цісарського міністра — австрійського посла графа Франца-Карла фон Вратислава, який тоді перебував при російському імператорському дворі. 1727 року від імені києвського купецтва спрямував супліку гетьману Данилу Апостолу стосовно незаконності нових мит в Києві, які впровадила російська військова адміністрація. 1728 року звертався до Колегії з приводу повернення або відшкодування майна, а 1730 року — до імператора Петра II.

У 1731 та 1733 роках з огляду на хворобу війта Полоцького за універсалами гетьмана Данила Апостола обіймав посаду субделегата, опікувався скарбницею та податками магістрату. У 1733 році після смерті війта Дмитра Полоцького за підтримки гетьмана Данила Апостола розпочав боротьбу за посаду. Його конкурентом був Василь Биковський, син колишнього військовика Федора Биковського (його підтримували генерал-губернатор Йоган-Бернгар фон Вейсбах і генерал Семен Наришкін). Зрештою переміг Кричевиць, якого в 1734 році на посаді війта затвердив Сенат. Втім, того ж року рішенням імператриці Анни Іоанівни Кузьму Кричевця скинуто з війтіства, а замість нього наказано обрати росіянина. Проте новим війтом став український міщанин Павло Войнич.

В подальшому намагався протистояти війту, спираючись на підтримку Генеральної військової канцелярії. Після 1735 року про діяльність Кузьми Кричевця нічого невідомо.

Джерела[ред. | ред. код]